Купи собі той турнікет! Як киян вчать рятувати життя - Вікенд
00000IMG_2024_SnapseedCopy

Купи собі той турнікет!

Як киян вчать рятувати життя

Крутити турнікети й зупиняти кровотечі вчать у Києві військові, інструктори, і, як не дивно, коти. Вікенд теж повчився та розпитав учасників навчання про мотиви та сподівання. А також записав корисні підказки для киян.

Євген

Коли їду в метро, пересуваюся містом, автоматично звертаю увагу на людей, в яких є аптечка, воно помітно. Дивлюся на них і думаю: якщо щось трапиться, можливо, ця людина мене рятуватиме.

Це мій другий тренінг з домедичної підготовки. Стежу за анонсами в телеграмі, тож коли побачив оголошення, одразу вирішив прийти. Ще покликав друга, бо разом корисніше й цікавіше.

Ніколи не знаєш, коли настане твоя черга рятувати іншу людину. Навіть у житті цивільних стаються випадки, коли людина може потерпати від масивної кровотечі. Я хотів би вміти допомогти в таких ситуаціях. Поки що не маю ні турнікету, ні аптечки. Але планую придбати, може, й на мене дивитимуться як на того, хто вміє рятувати.

Військовослужбовець ЗСУ Олександр Ляшук та кіт Шайбік

Війна торкається не тільки прифронтових зон, а й мирних міст, де є загиблі, поранені цивільні. Маємо бути готовими рятувати дорослих, дітей і тварин.

Поради військовослужбовця

Софія

До нас із чоловіком нарешті дійшло, що треба купити турнікети. Купили, вдома тренувалися, але прийшли на тренінг, бо таке навчання видається якіснішим.

Я проходила подібні заняття двічі, але вперше роблю це з інструкторами. Побачила анонс в робочому чаті, субота видалася зручною для цієї справи. Запропонувала чоловікові та друзям, а після заняття ми домовилися піти в бар, щоб обговорити, чому навчилися.

Знаєте, на минулих тренінгах, де я була, ми сиділи на стільчиках або на килимках. А тут заняття активне, все розбирали на практиці. Так, були елементи стресу, але в реальному житті ми будемо накладати турнікети в жахливому стресі.

Не чекайте нагоди, зберіть друзів та йдіть вчитися. Зараз це така ж справа для компанії, як піти разом гуляти в парк, грати в настолки, обговорювати книжки.

Благодійний тренінг з першої домедичної допомоги, присвячений зупинці кровотеч, організували компанія «EPAM Україна» та БО «БФ Лелека-Україна» в межах проєкту «Наплічники життя 2.0».

У межах спільної ініціативи партнери забезпечують медиків на передовій укомплектованими якісним такмед-рюкзаками. Кожен такий наплічник може врятувати до 10 життів. Аби врятувати більше життів, донатьте за посиланням.

Тетяна, інструкторка з тактичної медицини

Я не перший рік викладаю домедичну допомогу. Всі, хто був зацікавлений, вже навчені. Інші не йдуть, бо їм не підказали, не запропонували. От коли знайомі покличуть чи десь в чаті людина побачить інформацію про навчання, то піде. Йдете вчитися? Киньте посилання знайомим, запросіть друзів.

Підказки інструкторки

Богдан і Дар'я

Богдан:

Дізнався про тренінг на роботі, запропонував Дар’ї піти разом. Це мій перший тренінг. Давно хотів повчитися, але не вистачало часу, можливостей. А тепер вирішив не відкладати. Це не через останні події, масовані обстріли, не через хвилювання за себе. Просто вдало склалися обставини.

Багато читаю, дивлюся в інтернеті відео з порадами, здається, що все вже знаю. Але теорія то одне, а практичне застосування — дещо інше. Треба відпрацьовувати, а потім час від часу повторювати, щоб закріпити.

Дар’я:

Вважаю, це має знати кожен. Якщо зможу врятувати себе, то потім можливо врятую ще когось. Але спочатку кожен має попіклуватися про себе.

У школі ми трохи вивчали ці моменти: накладали пов’язки, в’язали джгути. Але ті знання вже неактуальні. На тренінгу я зрозуміла, наскільки турнікет необхідний для кожного, розібралася, як він працює. У Богдана є турнікет, я ще не маю, але він пообіцяв подарувати.

Альона, представниця БО «БФ Лелека-Україна»

БО «БФ Лелека-Україна» з 2014 року допомагає бойовим медикам, постачає тактичну медицину на передову. Спільно з компанією EPAM ми не лише передаємо такмед на фронт, а й проводимо тренінги в межах проєкту «Наплічники життя 2.0». Кияни вчаться діяти в екстреній ситуації, надавати допомогу собі й близьким.

Щоб знати про розклад, треба підписатися на сторінки «EPAM Україна» та БО «БФ Лелека-Україна» або стежити за анонсами на сайті. Для участі в тренінгу треба задонатити. Донати ми використаємо на «Наплічники життя 2.0», які комплектуємо всім необхідним та передаємо на фронт бойовим медикам. За нашими даними один наплічник може врятувати до десяти поранених захисників або цивільних.

Олена

Живеш із думкою, що тебе омине, бо створила власний протокол: як себе бережеш, куди не ходиш, як повертаєшся додому, яким транспортом користуєшся тощо. Думаєш, що встигнеш врятуватися, зреагувати, забігти в підвал. Мені 29, я можу швидко бігти. Але є літні люди, діти, тварини, у яких немає такої реакції та фізичної сили. Треба вміти їм допомогти.

Читаю пости парамедиків, вони описують певні випадки, публікують фотографії. Бачу нові інструменти рятування життя. Звісно, хотілося б мати шанс, знаряддя. Якщо не рятувати самій, то допомогти медику, рятувальнику, коли той опиниться поруч.

Недавно розіпхала турнікети по всіх родичах, по наших машинах, щоб всюди були. На тренінгу рекомендували склад мінімальної аптечки. Тепер знаю, що треба докупити.

Якщо людина не була на тренінгу домедичної допомоги, значить, вона має пробіли в житті, не захищена. Треба оцінити ситуацію та поступово закривати це питання. Можна почати з самоосвіти, підписатися на тих, хто надає якісну інформацію, почитати, погуглити, запитати ChatGPT, знайомих, друзів. Мене сюди привели друзі. І друзі сказали: «Ми купуємо турнікети, хочеш з нами докластися в покупку? Тоді буде безплатна доставка».

Звісно, це слабкий бенефіт, але за компанію долучаєшся до спільноти, яка дбає про власну безпеку, й підтягуєшся.

Ігор, інструктор з домедичної допомоги

Є люди, які й зараз не знають, що таке турнікет й домедична допомога. Вони не хочуть вірити, що їх це торкнеться. А є ті, хто раз на квартал приходять поновити знання.

Якщо зі мною щось станеться на вулиці, можу розраховувати тільки на себе. Можливо, одна-дві людини не розгубляться. Але врахуйте: є люди, які проходять навчання, а в кризовій ситуації не можуть застосувати ці знання на практиці. Хто готовий це зробити? А якщо й готовий, то чи має засоби для допомоги? Тому моя робота — формувати безпечне оточення.

Підказки інструктора

Ірина

Думати, що тебе врятує хтось інший — недоросла позиція. Постійно ношу з собою турнікет, теплозберігальну плівку. Маємо вчити все, що може допомогти вижити. Знання забуваються, навичка втрачається, тому час від часу ходжу на курс.

Звісно, можна щось подивитися в ютубі, але краще спробувати на собі й ще на комусь. Тисячу разів почув, потім кілька разів зробив, і пам'ять тіла формується, яка спрацює у відповідній ситуації.

Вчитися у практиків — чудова можливість. Я жодного разу не пошкодувала, що витратила вихідний на це навчання. А ще групове заняття додало сил та впевненості, що ми впораємося. Адже ось вони, підготовані люди, готові брати на себе відповідальність! Отримала не лише знання, навички, а й емоції та підтримку.

Матеріал підготовлений за підтримки