Варшава після війни: як відбудовували місто

Чи можливо відбудувати столицю без грошей і суттєвої допомоги від держав-партнерів? Чому варшавські архітектори відновлювали місто за картинами художників? Як із руїн відтворили історичний центр, а на місці гетто з’явився житловий район? Вікенд разом із брендом Benjamin Moore розбирався, як поляки відбудували столицю після війни.

До війни

На початку 20 століття у Варшаві активно розвивалася промисловість, селяни перебиралися до міста. В центрі на один квадратний кілометр припадало 15-20 тисяч жителів. Це втричі більше, ніж у сучасній Варшаві. Довелося будувати більше житла, робили це швидко, але неякісно.
Варшаві бракувало зелених зон і парків, публічних просторів для дозвілля мешканців, натомість була висока щільність промислової забудови. Місто мало заплутану систему вулиць, дістатися з одного району Варшави в інший часом було непросто.

Під час війни

22 вересня 1939 року німецькі війська почали повітряне бомбардування Варшави та масовий артилерійський обстріл. На місто скинули 5818 тонн бомб. Місто капітулювало й потрапило в окупацію. У 1944 році поляки спробували звільнити столицю та підняли Варшавське повстання, але німецькі війська придушили його, а після почали цілеспрямоване знищення житлових кварталів.
За весь час Другої світової у Варшаві зруйнували 90% історичного району на лівому березі Вісли, з 260 кам’яниць уціліло лише шість. Близько половини всіх будівель у місті було повністю знищено та вже не підлягало відновленню.
Варшавські архітектори почали обговорювати відбудову столиці ще в 1939 році під час окупації. Фахівці, які залишилися у місті, розробляли свої проєкти відбудови таємно, під виглядом інших робіт.
У 1944 році про відбудову Варшави активно заговорили й в інших країнах. У листопаді у Любліні відбувся перший з’їзд Асоціації архітекторів Республіки Польща. Учасники відправили листа зі зверненням про відбудову Варшави до Тимчасового уряду Польщі, який утворився після звільнення міста від нацистів.
Уряд закликав усіх архітекторів доєднатися до відбудови Варшави. 14 лютого 1945 року створили Бюро відбудови столиці (Biuro Odbudowy Stolicy).

Відбудова: як створювався план

У BOS працювало близько 1500 осіб. Окрім архітекторів та урбаністів, до проєкту долучилися інженери, економісти та юристи. Очолював Бюро архітектор Роман Піотровський.
Установа відповідала за всі етапи відбудови міста — від розбору завалів до планування розвитку столиці на наступні 50 років. Розробляючи проєкт відбудови, Бюро використовувало деякі ідеї з передвоєнного генерального плану розвитку Варшави, що в 1937 році отримав медаль на Всесвітній виставці у Парижі. Також архітектори орієнтувалися на картини художника Каналетто. Митець жив у 18 столітті за часів правління останнього польського короля. Варшаву того часу вважали взірцем.
7 березня 1945 році представили перший план реконструкції міста:

перебудувати Варшаву в сучасне та комфортне місто;
розділити місто на функціональні зони та зменшити щільність забудови;
відбудувати будівлі в історичному вигляді;
озеленити місто та створити зручну транспортну систему.

Проблеми плану

У Варшаві сподівалися, що інші країни нададуть матеріальну допомогу для відбудови столиці. Проте після війни всі були виснажені та суттєво допомогти не могли. Місту бракувало коштів, щоб втілити план відбудови.
Щоб провести масштабну перебудову міста, уряд націоналізував усю землю. Власникам ділянок це не подобалась, вони критикували Бюро та виступали проти реконструкції.
Частину довоєнних вцілілих будівель, які, на думку Бюро, не відповідали історичному вигляду міста, все ж залишили. Адже мешканці потребували житла.

Відбудова: як втілювали плани

Після визволення Варшави працівники BOS почали оглядати уцілілі будинки, щоб визначити, які з них можна зберегти. За декілька тижнів вони обстежили 10 тисяч будівель.
Поляки активно донатили на відбудову Варшави, до кінця 1948 року сума пожертв становила 3,4 мільярда злотих. Проте цих коштів не вистачило, щоб вдосталь закупити сучасних будівельних матеріалів, як планували в Бюро.
Довелося працювати з тим, що залишилося після війни. Вцілілу цеглу використовували повторно, будівельне сміття перемелювали для бетону. З руїн витягували уцілілі ванни, поруччя та навіть дверні ручки та встановлювали все це у відновлені будинки (з інтерв'ю архітектора Ґжеґожа Пйонтека для Bird in Flight).
Ніхто так і не знає, скільки коштувала відбудова Варшави. По-перше, деякі будматеріали безплатно надали інші країни, а деякі використовували повторно. По-друге, відбудова розтягнулася на довгі роки.

Символ Польщі: відбудова Королівського замку

Варшавський Королівський замок, збудований у 16 столітті, був символом Польської держави. У його залах ухвалювали важливі для країни рішення, а також прийняли першу Конституцію. Там розташовувались офіційні королівські апартаменти, королівська бібліотека, мармурова кімната, оперний театр. У замку зберігалися унікальні колекції мистецтва.
У вересні 1939 року замок обстріляли з німецької артилерії. Стеля та деякі башти обвалилися. Після захоплення Варшави німці в першу чергу почали грабувати замок, вивозити цінні предмети та матеріали, забрали навіть установки центрального опалення та вентиляції. Коли споруду повністю спустошили, німецькі війська просвердлили десятки тисяч отворів у стінах, заклали в них динаміт та підірвали Королівський замок, щоб остаточно знищити символ Польщі.
Поляки, ризикуючи життям, врятували чимало мистецьких творів, частини ліпнини, паркетної підлоги та багато інших елементів інтер’єру. На ці зразки орієнтувалися під час відбудови, щоб надати замку історичного вигляду.
Після звільнення Варшави бюро розпочало роботу з порятунку вцілілих фрагментів стін і фундаменту. Архітектори розробили креслення для відновлення будівлі, проте реконструкцію неодноразово відкладали. Почали відбудовувати замок лише в 1971 році, коли відповідне рішення ухвалила комуністична влада, проте грошей на проєкт не виділили.
Відбудовувати Королівський замок вирішили за допомогою пожертв від населення. У Польщі та за кордоном створили комітети для збору коштів, всього вдалося зібрати 500 мільйонів злотих. Також деякі країни подарували цінні предмети мистецтва, щоб було чим прикрасити інтер’єр замку.

Відбудовували споруди в 1971-1984 році під керівництвом Громадського комітету. Фасад, який виходить до Замкової площі, відновили в його історичному вигляді — він має насичений теракотовий відтінок, що чудово гармонує з різноколірними будиночками поряд. А фасаду, який виходить на річку Вісла, оригінальний колір повернули лише у 2009 році. Зараз у Королівському замку створили музей, тому відвідати його можуть усі охочі.

Колір фасаду Королівського замку в палітрі Benjamin Moore відповідає відтінкам Segovia Red або Raspberry Truffle.

Поряд із Королівським замком розташована ще одна історична споруда — унікальний Палац мідного даху. Таку назву він отримав, тому що в 17 столітті, коли його будували, мідь майже не використовували для оздоблення дахів. Через це споруда привертала увагу.

Палац сильно постраждав від пожежі під час війни. Світлі яскраві стіни хоч і вцілили, проте повністю почорніли від вогню та диму. Бюро відновило споруду в 1948-1949 роках, реконструюючи її за картинами художника Бернардо Беллотто, який неодноразово зображував Варшаву та Палац на своїх роботах. Споруді повернули історичний урочистий вигляд — зелений мідний дах і білосніжні стіни.

Колір фасаду Палацу в палітрі Benjamin Moore відповідає відтінку White Zinfandel, а мідного даху — Pinelands.

Відбудова історичного центру

До війни у центрі Старого міста знаходилася Ринкова площа. Навколо неї розташовувалися вузькі кількаповерхові кам’яниці з крутими сходами та двосхилим дахом, у них проживали найбагатші мешканці Варшави. Ці будинки мали барокове оздоблення та з початку 17 століття штукатурилися в різні кольори.
Реконструкцію історичного центру очолив архітектор Ян Захватович з BOS. До 1947 році команда займалася укріпленням вцілілих об’єктів і вивезенням завалів, для зручності в центрі навіть побудували спеціальні залізничні колії. Мешканці Варшави активно допомагали працівникам BOS з розчищенням площі.

Бюро відбудувало історичний центр таким, яким він був у 18 столітті, тільки в дещо спрощеному вигляді. Наприклад, флігелі на кам’яницях не відтворювали, бо вважали цю прибудову недоречною. Проте будиночкам повернули барвистість. Вони й дотепер мають червоні стріхи й оштукатурені у жовті, рожеві, блакитні та зелені кольори.

Кольори найяскравіших будиночків на Ринковій площі відповідають відтінкам Pumpkin Patch, Amethyst Shadow, Mauve Mist в палітрі Benjamin Moore.

Житло для варшавців

Старе та Нове місто мали стати новими житловими районами. У листопаді 1948 року план розбудови цих районів остаточно затвердили, почалися роботи. Під час відбудови будинків Бюро орієнтувалося на збережені фрагменти фасадів та оздоблення.
Ззовні відновлені будинки мали історичний вигляд, але внутрішнє планування змінили, зробили його сучаснішим. Якість житла різко покращилася. Квартири мали центральне опалення. Місто стало більш зеленим. На вузьких вулицях житло планували лише на верхніх поверхах, щоб у мешканців було більше світла та повітря в помешканні. 22 липня 1953 року на День відродження Польщі завершили перший етап реконструкції Старого міста.
Справжнім викликом для Бюро стала відбудова району Муранів. Під час окупації міста німецьке командування перетворило район на гетто, бо 90% його жителів складали євреї. Після Варшавського повстання німці зруйнували Муранів, уціліли лише декілька будинків та костел.
Відбудову Муранова доручили архітектору Богдану Лахерту. Вуличну сітку спроєктували заново. Муранівську площу, яка до війни була центром торгівлі в цьому районі, вирішили не відновлювати. Лехерт наказав будувати нетиньковані будівлі з червоною цеглою, які, на його думку, мали б нагадувати трагічні події в гетто. Та згодом нові мешканці почали штукатурити та фарбувати будинки на свій смак. Відбудований Муранів став не просто пам’яткою, але й комфортним для життя районом — там з’явилися торговельні павільйони та літній басейн. Також у Муранові знаходиться Музей історії польських євреїв.

Що не вдалося Бюро?

У 1949 році комуністична партія взялася наводити порядки у Варшаві. Соціалістичний реалізм затвердили як єдиний можливий архітектурний стиль. У 1950-му влада розпустила Бюро й заявила, що припиняє реконструкцію, а починає будувати нове місто з новою ідентичністю. Тому BOS не встигли втілити всі свої плани. Так, досі не відновлений Саксонський палац, підірваний німцями в 1944 році.
Деякі ідеї Бюро, як показала історія, не виправдали себе. Наприклад, поділ міста на монофункціональні зони призвів до утворення району Мордор. Так варшавці жартівливо називають раніше промисловий, а зараз офісний район міста. У вихідні він пустує, а зранку та ввечері потопає у заторах. Також бюро не передбачило того, що нові широкі проспекти з роками перетворяться на автомобільні магістралі.

Що вдалося Бюро?

Старе місто та Королівський замок включили до списку ЮНЕСКО як винятковий приклад майже повного відновлення історичного періоду 13-20 століття. Це єдиний у світі приклад, коли територію такого масштабу, зруйновану майже на 90%, повністю відновили в оригінальному вигляді.
Бюро вдалося забезпечити житлом мешканців міста в стислі терміни, причому ці помешкання були набагато комфортніші за довоєнні.
Нехай Бюро і не встигло втілити всі свої ідеї, проте його напрацюваннями варшавські архітектори користуються й донині.

З фарбами від американського виробника Benjamin Moore кожен може створити шедевр, який запамʼятається.

В асортименті бренду — фасадні та інтерʼєрні фарби, тому ними можна оздобити будь-яке помешкання та будівлю.
У кольоровій палітрі — понад 20 тисяч відтінків. А це означає, що ваші кольорові можливості разом із Benjamin Moore практично необмежені.
Усі матеріали бренду відповідають найвищим стандартам якості та безпеки, відзначені міжнародними сертифікатами.
Benjamin Moore виготовляє фарби та інші покриття з 1883 року, і за цей час бренд зарекомендував себе як надійний виробник. Компанія має власний дослідницький центр у штаті Нью-Джерсі, де фахівці компанії невтомно працюють над удосконаленням продукції та розробкою нових фарб.