Російські та радянські діячі, які ніколи не бували в Києві, — а вулиці їхнього імені були. Тепер вони носять імена наших науковців. Історик Олександр Вітолін розказує про українських академіків на мапі Києва.
Вулиця академіка Возіанова
Академік Олександр Возіанов класифікував передпухлинні стани та стадії раку передміхурової залози, розробив унікальні інструменти для проведення хірургічних операцій, досліджував наслідки аварії на ЧАЕС на виникнення раку. Автор понад 400 наукових праць. Герой України.
Вулиця академіка Возіанова раніше носила ім’я російського вченого Олександра Карпінського.
Вулиця Івана Дзюби
Іван Дзюба — уродженець Донецького краю, чий памфлет «Інтернаціоналізм чи русифікація?» став найвідомішим твором українського самвидаву. Дисидент та учасник акції протесту дисидентів проти арештів інакомислячих на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків». Після падіння радянської системи Дзюба отримав звання Героя України та Шевченківську премію, став академіком НАН і зробив внесок у оборону пам’яті Шевченка.
Вулиця Івана Дзюби раніше носила назву радянських підпільників Сім’ї Сосніних.
Вулиця Академіка Єфремова
Сергія Єфремова називають «хрещеним батьком» УНР, входив до складу Української Центральної Ради та Генерального Секретаріату — першого українського уряду. Після встановлення радянської влади вирішив залишитись в Україні і присвятити себе академічній праці. Став жертвою показового сфальсифікованого процесу так званої справи «Спілки Визволення України» — у її межах «викрили» вигадану антирадянську організацію серед інтелігенції, щоб дискредитувати діячів української культури та громадського життя.
Наукова спадщина Єферемова — монографічні нариси про українських письменників, від Тараса Шевченка і Івана Франка до Михайла Коцюбинського і Панаса Мирного. Особливе місце у його доробку посідає «Історія українського письменства».
Вулиця академіка Єфремова за радянських часів носила назву більшовицького командарма Ієроніма Уборевича.
Вулиця і провулок Академіка Івахненка
Без Олексія Івахненка важко уявити розвиток кібернетики. Він автор першої в Радянському Союзі праці, присвяченої технічній кібернетиці. Він писав про самонавчальні системи розпізнавання й автоматичного управління та створив школу, яка продовжила його справу.
Вулиця і провулок Івахненко раніше називались іменем радянського російського фізика Сергія Чаплигіна, чиє життя пройшло в Москві і не було пов’язане з Києвом.
Вулиця Ореста Левицького
Орест Левицький був одним із найкращих екскурсоводів Києва. Він — автор 200 праць із правознавства й історії України. У 1922 році став президентом Української академії наук, але в тому ж році помер. Перед смертю свій архів, колекцію історичних документів та бібліотеку передав Академії Наук.
Вулиця Ореста Левицького раніше носила назву академіка Ігоря Курчатова, творця ядерної бомби, який не мав жодного стосунку до Києва.
Вулиця Академіка Книшова
Видатний хірург Геннадій Книшов — учень Миколи Амосова, який провів понад 5000 операцій і очолював Асоціацію серцево-судинних хірургів України. Автор понад 400 наукових робіт. Виступав з науковими доповідями у у Канаді, США, Голландії, Італії, Швейцарії, Австралії, Франції.
Вулиця Геннадія Книшова раніше називалась Амурською.
Вулиця Академіка Кухаря
Валерій Кухар працював з проблемою чорнобильського об’єкту «Укриття» у міжнародній групі науковців, був експертом з безпеки при НАТО, входив до складу наукової ради Організації з заборони хімічної зброї. Автор понад 600 праць з хімії, йому належить 70 авторських свідоцтв, винаходів і патентів, запропонував нові підходи для отримання окремих органічних сполук.
Вулиця Валерія Кухаря раніше називалася Мурманською на честь російського міста.
Вулиця Академіка Оппокова
Євгеній Оппоков — родич Михайла Грушевського та основоположник гідрології в Україні. Розробляв проблеми гідромеліорацій і гідрологічного режиму річок. Керував гідрологічними дослідженнями при будівництві ДніпроГЕС. Вивчав режим підземних вод, умови артезіанського водозабезпечення міст. Брав участь у роботі комісії з електрифікації України в рамках ГОЕЛРО.
Вулиця академіка Євгена Оппокова раніше називалась на честь улюбленця радянської пропаганди Павлика Морозова.
Вулиця Академіка Пріцака
Омелян Пріцак — засновник школи україністики в США,«учень» Агатангела Кримського. Воював, був у полоні, емігрував. Нобелевський комітет з літератури включив його до списку осів, що мали право номінувати претендентів на пресію. Подання на присвоєння нобелівки він адресував Павлу Тичині, Івану Драчу, Ліні Костенко, Миколі Бажану. Після відновлення незалежності України завдяки Омеляну Пріцаку відновилося дослідження сходознавства в Україні, один зі засновників Інституту археографії та джерелознавства імені Грушевського НАН України.
Вулиця Омеляна Пріцака раніше називалась на честь радянського російського академіка Гліба Кржижановського, соратника Леніна.
Вулиця Мирослава Поповича
Мирослав Попович — один з організаторів Народного Руху України. Він представляв Рух на теледебатах з представником радянської номенклатури Леонідом Кравчуком. За книгу «Нариси історії культури України» отримав Шевченківську премію. Книга «Червоне століття» переосмислювала ключові події XX століття. Попович має чимало державних нагород і навіть французький ордену Почесного легіону.
Вулиця Мирослава Поповича — свого часу він мешкав саме тут — раніше носила назву радянського російського лікаря Миколи Семашка.
Вулиця Академіка Ромоданова
Андрій Ромоданов — головний нейрохірург міністерства охорони здоров’я Української РСР, автор монографій «Травматичні гранульоми головного мозку» і «Пухлини головного мозку у дітей», «Мозковий геморагічний інсульт» і ще 450 наукових праць.
Вулиця Академіка Ромоданова до 2018 року вшановувала Омеляна Пугачова.
Вулиця Степана Рудницького
Географ і картограф Степан Рудницький виїхав за кордон, але в 1926 році спокусився на пропозицію розвивати географічну науку в Радянській Україні. Робота Рудницького «Українська справа зі становища політичної географії» суперечила радянській науці. Він став жертвою сталінських репресій. Та багато його наукових тез актуальні досі.
Вулиця Степана Рудницького раніше називалась на честь радянського російського академіка Василя Вільямса, який не був пов’язаний з Києвом.
Вулиця Академіка Шалімова
Олександр Шалімов першим провів пересадку підшлункової залози хворому на цукровий діабет, зробив першу в Україні пересадку серця, розробив і впровадив нові методі операцій онкологічних захворювань. Заснував Інститут хірургії та трансплантології, який сьогодні носить його ім’я. Провів близько 40 тисяч операцій. Герой України.
Вулиця Академіка Шалімова раніше носила назву Героїв Севастополя.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Йому вклонявся Київ. Як жив і працював лікар Яновський;
Поверни як були: київські вулиці, що відновили історичні назви;
Дипломатія на мапі: як змінилися назви київських вулиць;
Пам’ять для кожного. Вулиці наших героїв;
Честь і стійкість: які вулиці Києва носять імена героїв УПА.
