Український гурт THE YEAH BASS офіційно існує трохи більше року. За цей час музиканти встигли виступити на кількох фестивалях, влітку записали сингл, а 29 лютого випустили міні-альбом «ZERO CYCLE». Уикенд познайомився з Андрієм Дмитренком і Костею Чарторийським, які розказали про роботу над релізом, постійну трансформацію стилю і любов до англійської та капсу.
Зараз ролі у групі розподілені так: Андрій грає на гітарі і веде основний вокал, Костя грає на електрогітарі і теж співає, Макс Скакун — бас-гітара, Саша Юрченко — кахон, айпад та повністю відповідає за ударну секцію. За визнанням Андрія, він та Костя найчастіше спілкуються з журналістами, інші учасники гурту роблять це не так охоче. Коли ми розмовляємо з хлопцями, вони відповідають на питання удвох, доповнюючи і зрідка перебиваючи один одного.
Костя Чарторийський (зліва) і Андрій Дмитренко (справа)
Костя: ми вирішили записувати альбом десь у серпні, але якось повільно все йшло, аж раптом у січні Андрій запропонував випустити альбом 29 лютого — це було б дуже ідейно. Ми погодились, але виявилось, що у нас нема половини слів і музики. І 29-го ми доробляли все в експрес-режимі, переписували, записували.
Андрій: І в 23:57 ми закінчили — все ж таки встигли.
Костя: я очікував зовсім іншого від альбому, вийшло значно краще.
Андрій: однозначно вийшло інакше — в такій версії, в якій пісні зараз викладені в інтернеті, ми навіть не грали. На звучання нашого міні-альбому дуже вплинув Антон Блащук. Ми з Костею в плані музики перфекціоністи, і кожен звук ми постійно намагаємось редагувати, а Антон нас вчасно нас зупиняє.
Костя: він завжди спрямовував нас в правильне русло, коли ми починали придумувати зайве, він нас зупиняв. У нас постійні батли, Андрій одне каже, я — друге, і тут Антон пропонує свій варіант, кращий, ніж те, що ми придумали.
Андрій: найважчим у роботі над альбомом було зрозуміти, що саме ми хочемо.
Костя: кожен пропонував свою думку, яка дуже відрізнялась від думки решти. У кожного була своя позиція по звучанню інструментів, і найбільш важко було знайти спільну мову щодо загального звучання.
Пісня «DOROGA»:
Андрій: ми спочатку написали музику, але не знали, які слова до неї підійдуть. Наш друг Олек Ніколассон пише вірші…
Костя: І ми запозичили у нього текст. Андрій, як завжди, написав якийсь текст англійською, але нам сподобався цей вірш. Ми з ним поговорили, він погодився.
Андрій: Автор залишився дуже задоволений результатом, більше того, це вже його третій текст, який ми пробували під нашу музику.
Пісня «GOTTA FEELIN`»:
Андрій: Текст написав мій брат. У мене часто текст народжується наближений до англійської мови — набір слів та складів, який потім і співаю. Це, мабуть, тому що я слухаю багато британської музики, і хочеться, щоб мелодика слів звучала максимально схоже. Слухав би я французьку музику, то, напевне, написав би щось подібне до французької. Мій брат Вова почув цей текст на псевдо-англійській и запропонував написати текст, який згодом класно ліг на музику.
Пісня «VDCHV»:
Костя: ця пісня була написана у 2008 році, коли я був у своєму першому гурті «Галерея життя». Коли ми з Андрієм починали грати разом, то часто грали саме цю пісню – вона нам дуже припала до душі. Ми запозичили слова, трохи їх змінили, погодили з хлопцями і записали на свою музику.
Андрій: назва пісні так виглядає, тому що якби ми писали назву англійською повністю, то воно виглядало б дуже складно. Українською — не той варіант, це був один з моїх пунктиків.
Костя: фанати капс-лока і англійської.
Пісня «MORE»:
Андрій: ця пісня народилась у мене роки чотири назад, на морі. Тоді я грав і співав сам в акустичному форматі, і зрозумів, що один не зможу зіграти так, як хочеться. Коли ми зібралися як гурт, вирішили повернутися до цієї ідеї. Десь на 15 концертах я її співав англійською (зараз пісня записана українською).
Костя: ні-ні, на початку ти співав її українською. Спершу у нас був український текст, потім псевдо-англійською, тепер знову українською.
Андрій: хоча зараз текст все одно українським не назвеш.
Костя: цю пісню ми записували в останній день перед виходом міні-альбому — ми хотіли, щоб він обов’язково вийшов 29 лютого — і ось восьма вечора, ми все записали, сидимо на студії, і Андрій каже, що йому не подобається другий куплет і треба перезаписати. Він виходить десь хвилин на 40 і каже — я готовий!
Андрій: у мене за останні два роки тексти не придумувались, але тут я зрозумів, що для цієї пісні потрібні українські слова. Той текст, який ми зрештою записали, був складений день за три дні до запису, а другий куплет переробив буквально за п’ять хвилин.
[gallery:27121]Андрій: я думав над назвою альбому, коли ще не було слів до останнього треку, але зрозуміло, що всі треки треба тематично звести і розставити в правильному порядку. Три пісні вже були готові, і у мене вималювався єдиний правильний порядок: перша — «Дорога» про повернення додому, потім — «Gotta feelin`» про те, що кожен рано чи пізно знайде своє призначення, третій — про внутрішні переживання, и останній трек мав бути фіналом, пунктом призначення. І разом пісні утворюють один шлях. Але мені не хотілось називати альбом якось типу «Дорога», тому що пісня під такою назвою явно не найголовніша в альбомі. Я наштовхнувся на картинку в інтернеті уроборос — змію, що кусає свій хвіст, рухаючись по колу. Це зображення дуже класно описує наш матеріал, але назва «Уроборос» важка і для читання, і візуально. У мене виникла ідея обіграти змію у вигляді бобін, по яким іде людина — завершене коло, людина посередині, ми не знаємо першочергового розташування кожної з бобін. Тому виникла ідея назвати альбом «Цикл». Але двоюрідний брат запропонував назвати Нульовий цикл — ZERO CYCLE, термін, який використовується в будівництві про підготовчі роботи, в тлумачному словнику «Нульовий цикл» — початок будь-якої діяльності. Саму обкладинку робила дівчина нашого перкуссіоніста-барабанщика.
Андрій: на той момент, коли ми влітку випускали сингл, у нас був зовсім інший трек-лист. Якби ми випускали альбом одразу після сингла, то були б три зовсім інші пісні. На той момент було зовсім інше бачення майбутнього альбому, тому добре, що ми трохи пересиділи і видали саме такий.
Костя: у нас було більш акустичне звучання. Якщо послухати «GOTTA FEELIN`» у літньому варіанті, то там акустика, мінімально електрогітара і кахон. Ми тоді думали записувати ще три пісні в такому ж форматі. Але потім ми почали більше експериментувати.
Андрій: і добре, що так вийшло, тепер в альбомі кожна пісня передає свій унікальний настрій. Якби ці пісні були акустичні і спокійні, то слухачі, мабуть, отримали б менше задоволення, ніж так, як є зараз.
[gallery:27122]Костя: у нас кожен учасник слухає свій стиль музики, я люблю більш важку, Андрій – інді, у решти теж свій стиль, і на записі вийшла суміш цього всього, але на концерті зовсім по-іншому буде все звучати. Стиль альбому важко охарактеризувати одним словом.
Андрій: але найбільше це схоже на інді-поп. Сама суть інді — independent music, незалежна музика, у якої чіткого стилю і вимог до написання немає. Тому майже будь-який схожий гурт зараз можна назвати інді.
Костя: так само як свого часу була дуже популярна альтернативна музика, і усі групи назвали себе «альтернативою» незалежно від стилю музики, який грали. З інді зараз так само.
Натисніть на фото
[gallery:27123]Андрій: тепер ми збираємось зробити виступ-презентацію.
Костя: І кліп.
Андрій: я взявся за зйомки кліпу на пісню «GOTTA FEELIN`». Спочатку спілкувався з хлопцями, які знімають кліпи, але ми розходились в загальному розумінні – я не хочу, щоб це був класичний кліп, а більше музичне відео — щоб те, що на екрані, підкреслювало музику, те, що могло пройти повз вуха. Ми вже відзняли міські пейзажі, зараз монтую, і планую сам все це доробити. А зараз обираємо серед трьох локацій, де можна провести презентацію.
Костя: ми минулого року виступали на фестивалі Woodstock Ukraine, і дуже хотілося б цього літа знову потрапити на якийсь такий фест.
Андрій: ми досі згадуємо цей виступ — там була найбільша кількість людей, які нас не знали і слухали. Але від студійної роботи я отримав дуже багато задоволення.
Костя: коли виступаєш, ділишся емоціями зі слухачами, а коли працюєш на студії, це зовсім інші аспекті. Мені все подобається – і репетиції, і записи, і просто коли ми зустрічаємось разом.
Якось нам написав знайомий, що хоче взяти у нас інтерв’ю для журналу, де він працює редактором. Ми погодились, нам надіслали питання, ми написали відповіді. За декілька тижнів я зайшов на сайт — то виявився журнал міста Балта, що в Одеській області, листаю, а це журнал якоїсь піцерії, в якій наше інтерв’ю було між рецептами і тестами «Який ти садівник?».
Костя: в українській музиці комерційний успіх багато в чому не залежить від виконавців. Можна випустити альбом, презентувати його, і хоч це навіть буде якісно і круто, пробитися за межі 120 лайків и 50 репостів у ВКонтакте та Фейсбуці дуже складно. Ми намагаємось писати людям, щоб хтось послухав, побачив. Добре, що останнім часом почали звертати більше уваги на українських виконавців, бо роки два назад все було набагато гірше, ніж зараз.
Андрій: зараз саме музика як складова комерційного успіху займає далеко не перше місце. Важливіше — позиціонування, образ.
Костя: гурт має показувати не тільки музику, а й обгортку — стиль, обкладинки.
Андрій: але коли це робиться самотужки, на власне відчуття, то це лише справа удачі. Зараз ми зосереджені на випуску музики, яка нам подобається. На виступах ми намагаємось якось більш-менш однаково вдягатись, але нам не вистачає знання якихось фішок, що можуть допомогти слухачу нас сприймати.
