Доля позичальників під час війни: що змінилося?

Доля позичальників під час війни: що змінилося?

Методи врегулювання боргу детально описані тут: https://ezakupivli.com.ua/pereustupka-prav-vimog/duch-banki. Позичальникам з іпотечними кредитами рекомендуємо ознайомитися з матеріалом «ІПОТЕЧНИЙ КРЕДИТ НЕ ВИРОК – ВИХІД ЗАВЖДИ Є», де ви знайдете поради юристів про те, як вести себе з банками та фінансовими установами. Якщо ви є позичальником банку, який перебуває у стадії ліквідації, у вас є чудова можливість викупити свій кредит з дисконтом до 80% від суми заборгованості за основною сумою кредиту та відсотками. Детальніше про механізм викупу кредиту та участі в аукціоні можна дізнатися тут – https://ezakupivli.com.ua/pereustupka-prav-vimog/banki-u-lkvdac. Інформація підготовлена фахівцями, які допомогли понад 500 позичальникам закрити свої проблемні кредити.

Вже понад рік в Україні триває війна, розпочата Російською Федерацією. Військові дії принесли катастрофічні наслідки як для країни в цілому, так і для кожного громадянина України. Економічна ситуація в країні залишається критичною: державний бюджет здебільшого наповнюється за рахунок зовнішньої допомоги, а доходи громадян суттєво знизилися, у деяких випадках доходи взагалі відсутні. У ще більш скрутному становищі опинилися ті українці, які мають кредитні зобов’язання, оскільки їх виконання ніхто не скасовував. Розглянемо, які послаблення були прийняті урядом за цей час і чи полегшили вони становище позичальників.

У березні минулого року Верховна Рада України ухвалила Закон №2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану”. Цим законом, на час воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення, банкам та фінансовим установам забороняється підвищувати процентну ставку у випадку порушення зобов’язань за кредитом. Також на цей період позичальники звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) та інших штрафних санкцій, передбачених кредитними договорами.

Закон №2120-IX також вніс зміни до Закону України “Про іпотеку”. Згідно з цими змінами, заборонено:

  • Набувати права власності на іпотечне майно шляхом звернення стягнення.
  • Виселяти позичальника та його родину з квартири, яка є предметом іпотеки.
  • Продавати іпотечне майно, навіть при наявності судового рішення, а також через електронні торги.

Цей закон не звільняє позичальників від обов’язку виконувати свої зобов’язання належним чином, але надає деякі послаблення.

10 червня цього року, через понад рік після попередніх законодавчих змін, уряд у другому читанні схвалив законопроекти № 9051 та 9052. Ці законопроекти запроваджують механізм обов’язкової реструктуризації окремих видів споживчих кредитів для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях, на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Давайте детальніше розглянемо, які зміни були прийняті та як вони знизили фінансове навантаження на позичальників. Законопроєкти охоплюють такі види кредитів:

  • Споживчі кредити, укладені до 24.02.2022 року з банками та фінансовими установами, за винятком кредитних спілок.
  • Беззаставні споживчі кредити.
  • Кредити, за якими немає судових рішень, що набрали законної сили, та відсутні виконавчі провадження.

Закони 9051 та 9052 поширюються на позичальників, які проживають на тимчасово окупованих територіях, а також на вимушено переміщених осіб з цих територій, за умови, що вони не мали простроченої заборгованості станом на 23.02.2022 року. Позичальники зможуть скористатися реструктуризацією, якщо відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

  • Єдиним джерелом доходу позичальника та його родини є державна або соціальна матеріальна допомога та/або пенсійне забезпечення.
  • Позичальник або член його родини є особою з інвалідністю, отриманою внаслідок війни, і загальний розмір доходу не перевищує двох мінімальних заробітних плат.
  • Позичальник є батьком чи матір’ю багатодітної родини, що отримує субсидію на оплату житлово-комунальних послуг.

У випадку успішної реструктуризації позичальник зобов’язаний погасити суму заборгованості рівними частинами щомісяця протягом трьох років з моменту реструктуризації, або протягом більш тривалого періоду, якщо це передбачено кредитним договором.

Закон, заснований на законопроєкті 9051, також забороняє кредиторам та фінансовим компаніям (колекторським агентствам) вживати заходів щодо стягнення простроченої заборгованості на час дії воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення.

Ухвалені законопроєкти не звільняють позичальників від виконання зобов’язань під час воєнного стану, але надають можливість окремим категоріям реструктуризувати свій борг на пільгових умовах.

Що стосується іпотечних кредитів, то тут ситуація залишається без змін і може мати критичні наслідки для позичальників після завершення воєнного стану. Банки та фінансові установи продовжують нараховувати відсотки за кредитами. Зниження доходів громадян та девальвація гривні щодо долара США лише збільшують розмір заборгованості за кредитами. Багато позичальників не мали змоги виконувати свої зобов’язання ще до початку війни, а зараз ситуація погіршилася ще більше. Єдине, що наразі працює на користь позичальників, — це заборона на стягнення предмета іпотеки шляхом набуття права власності та виселення з іпотечного житла. Як діяти позичальникам у такій ситуації? Ми вважаємо, що найкраще вести переговори з кредиторами. Це допоможе зрозуміти, на якій стадії перебуває прострочена заборгованість і які дії планує здійснити кредитор. Якщо кредит забезпечений заставою, а предмет іпотеки не є єдиним місцем проживання, варто розглянути можливість врегулювання.