Самодіагностика діареї: коротко про головне

Самодіагностика діареї: коротко про головне

Розлад травлення належить до найбільш поширених та частих випадків серед захворювань у світі.  Здебільшого – це діарея, що має різний характер перебігу – гострий (більше 3-х актів протягом 1-3 діб) та власне діарея (менше 3-х разів на добу протягом 1-3 діб). За причиною виникнення діарея буває інфекційною (викликана вірусом у 90% випадків та бактеріальна <10% випадків) та не інфекційною (вживання фруктів, молочно-кислих продуктів чи медикаментів).

Коли лікарю вдалося визначити фактори впливу та тип діареї то першочергових засобів полегшення симптомів використовують відповідні медикаментозні засоби.

Першочерговим зазвичай тут використовують розчини пероральної регітратації, пробіотики, а у випадку бактеріальної інфекції – кишковий антибіотик. За медикаментозної причини діареї (побічна дія фармпрепарату чи загальні властивості ліків) ймовірно, що лікар знизить дозу чи відмінить ліки та призначить пробіотичні лікарські дріжджі, наприклад Сахароміцети буларді.

Ідентифікацію збудника при діареї, в першу чергу, проводять в наступних випадках:

  • При наявності рідких випорожнень з кров’ю, слизом, які супроводжуються лихоманкою або сильними болями в животі.
  • При визначенні ознак захворювання у дитини віком до 3 місяців. 
  • При підозрі на кишкову інфекцію.
  • При розвитку діареї на фоні дефіциту імунної системи середнього чи тяжкого ступеня.

У випадку неускладненої діареї мандрівників діагностичне тестування зазвичай не проводять. Якщо ж стан не нормалізувався через 14 діб після початку, тоді виконуються дослідження калу на наявність патогенних бактерій Шигелли чи Клостридії. Подібні симптоми також можуть бути після тривалого чи частого застосування антибактеріальних засобів.

Матеріали, які використовують в дослідженнях

У більшості випадків для уточнення діагнозу роблять аналіз калу, але не лише цей матеріал може дати необхідну для призначення терапії інформацію. Існують й інші види лабораторних досліджень, які є не менш інформативними.

В залежності від патогенезу захворювання та припущень стосовно збудника можуть відрізнятися й методи діагностики:

  • За умов підозри на каліцивірус, ротавірус, кишковий аденовірус, лямблії, клостридії, сальмонели беруть на аналіз кал, в якому визначають антигени, кишкові патогени за допомогою імунофлюоресцентних досліджень, ультрафіолетової мікроскопії тощо.
  • Коли є ймовірність у цитомегаловірусі, роблять біопсію для проведення гістологічного дослідження або отримання цитомегаловірусної культури.
  • Щоб виключити варіант лямблій та кишкової вугриці, на аналіз потрібен кишковий вміст для визначення цілих паразитів чи їх фрагментів.
  • Збудник ботулізму — виробляє дуже сильний токсин, що виявляється в основному при аналізі калу, блювоти, вмісту шлунка, сироватки крові.
  • Бактерії, які викликають токсикоінфекцію, визначаються за допомогою спеціалізованого аналізу на токсин, для чого найчастіше досліджують залишки їжі.
  • Мікроспоридії — для їх виявлення проводять гістологічне дослідження у поєднанні з електронно-мікроскопічною діагностикою.

Останнім часом все більше використовується швидке діагностичне тестування. При цьому важливо, щоб лабораторією дотримувались вимоги щодо посудини для матеріалів, умов транспортування та температури. Тому найкраще звернутися за призначенням лікаря у перевірену лабораторію.

Якщо діарею вдалось усунути, тоді зазвичай повторні дослідження не проводять. Якщо ж були виявлені збудники епідемічних інфекцій (тифу, паратифу, шигельозу), тоді можуть використовуватись серійні зразки випорожнень. 

Якщо протягом тривалого часу відмічається діарея, тоді додатково до вказаних досліджень визначається баланс рідини та електролітів, коригується харчування, підбираються антибіотики у поєднанні з пробіотиками.

Профілактика діареї

У більшості випадків діарею легше попередити аніж вилікувати. У випадку діареї мандрівника – напередодні поїздки вживати Ентерол по 1-2 капсули на добу та протягом всієї поїздки. У випадку діареї після антибіотиків – одночасно вживати разом із антибіотиком дріжджовий пробіотик Ентерол та за можливістю продовжити лікування пробіотиком до 14 діб прийому. Профілактикою вірусної чи бактеріальної діареї – обмежити/виключити вживати заражені продукти в т.ч. дотримуватись загальної гігієни та споживати якомога більше пробіотичних препаратів. В цілому кожний вид діареї має свої профілактичні заходи, але загалом пробіотики дріжджового походження це основа для утримання мікробіоти у кишківнику в межах балансу.

Автор статті:
Катерина Мусієнко,

медичний консультант компанії «Біокодекс Україна».

Enterol_108 15.12.2023

Джерела

  1. Meisenheimer E. Acute Diarrhea in Adults. Am Fam Physician. 2022 Jul;106(1):72-80.
  2. Danis R, Wawruch M. Travellers’ diarrhoea – prevention, trends and role of microbiome. Cent Eur J Public Health. 2022;30(1):20-25
  3. World Health Organisation. Diarrhoea disease. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/diarrhoeal-disease