Не тільки книжки: чого кияни чекають від бібліотек

Люди діляться на два типи. Перші востаннє були в бібліотеці, коли здавали книжки після отримання диплому. Другі були там буквально днями, набрали купу новинок або взяли перечитати класику. Вікенд спитав читачів і друзів, які речі обов’язкові для сучасної бібліотеки.

Формулу мінімального бібліотечного комфорту склав Олександр Дмитрук: потрібні лише гарний бібліотекар, гарні книжки та туалет.

Ні, цього замало, вважає Наталя Довгопол: «Зараз бібліотеки — не лише про книжки, це середовище для гуртування, майданчик для проведення культурних заходів. Я багато років мала страх бібліотек: туди не сядь, там не дихни. Тож коли бібліотека з суворого архівного приміщення перетворюється на коворкінг із чаєм, диванами й цікавими розмовами — для мене це найцінніше».

Альтернативної думки дотримується Катя Римарук. Вона вважає, що в сучасній бібліотеці мають бути чайник, крісла та хороший електронний архів. А ось заходів і розмов там не треба. Бібліотека — місце читання, де має панувати тиша.

У сучасній бібліотеці мають бути

Класика та книжкові новинки

Приязні та досвідчені бібліотекарі

Зручний графік роботи

Послуги: швидкий інтернет для гостей, зручний і зрозумілий пошук (бажано електронний), можливість замовити потрібні книжки онлайн.

Техніка: комп’ютери, принтер, сканер. Все доступне для відвідувачів.

Комфорт: доступний сучасний туалет, теплі приміщення (особливо важливо для тих, кому доводилося мерзнути в бібліотеках)

Грамотне зонування: тихі читальні зали та місця для івентів і спільної роботи.

Зручні меблі: дивани й крісла (наприклад, безкаркасні) в читальній залі.

Буфет, кав’ярня чи навіть бар гарячими напоями.

На щастя, бібліотек, які відповідають запитам та забаганкам, в місті стає більше. «Торік ми були з дитиною в оновленій дитячій бібліотеці на Троєщині. Це дуже круте місце, де є багато нових цікавих книжок, ігри для діток, зручні місця (крісла-кокони, м‘які дивани, навіть місце, же можна погратися найменшим). Персонал дуже привітний і відкритий, книжки можна брати й розглядати без участі бібліотекаря. Моя Софі під великим враженням залишилася. А ще досить зручно, що з бібліотекою можна звʼязатися електронною поштою, щоб продовжити термін використання книжки», — поділилася Наталія Пиріг.

Колишня бібліотекарка, письменниця, авторка книжки «Бібліотекарки виходять заміж» Марина Єщенко має, що сказати на цю тему:

У бібліотеці має бути тепло (+8°С, я вас пам’ятаю!). Мають бути зони тиші і зони, де читачі мали б змогу обговорювати щось. Зручні місця, гарне освітлення. Замовлення мають виконуватися протягом кількох хвилин, а не години-півтори. Також потрібні зони для харчування, тобто місця зі столиками, мікрохвильовками, електричними чайниками, щоб читачі не їли масні холодні бутерброди на ничку в коридорі або кінці читального залу, витираючи брудні руки об книжку. Має бути вільний доступ до певної літератури. Наприклад, стародруки у фонді, все інше — у вільному доступі. Обов’язково має бути копіювальна машина, бажано і сканер.

Звісно, кияни ходять в бібліотеки за книжками. Але не тільки.

Для чого ще вони ходили в бібліотеки останнім часом

Щоб попрацювати. Влад Самойленко шукав тихий робочий простір. Знайшов його в бібліотеці імені Шевченка для дітей, заплатив 20 гривень за річний абонемент.

Щоб розповісти про свої книжки. Письменниця Настя Мельниченко час від часу зустрічається з читачами в різних бібліотеках.

Щоб віддати книжки, які вже не потрібні вдома. Так робить купа людей.

Щоб провести час. Коли Роман Ткачук чекав дітей з занять, він заходив до оболонської районної бібліотеки. «Був дуже здивований, що людину з вулиці впустили, дали книгу, яку просив. Я посидів-почитав, книгу здав, подякував і пішов за малими. Приємно».

Щоб поспілкуватися. Надія Сокольчук обожнює зустрічі та виставки в бібліотеках. Та навіть просто потусуватися в приємній бібліотеці — вже задоволення, вважає вона.