Чим прикрашали свої паски господині у Києві? Чому на Великдень вікна київських осель виглядали особливо святковими? Що обов’язково мало стояти на столі, крім їжі та напоїв? У чому особливості великоднього вмивання? Київська гідеса Альона Дерябіна (Театр екскурсій) розповіла Вікенду про маловідомі святкові традиції нашого міста.
Святкувати Великдень у Києві почали після впровадження християнства у часи князя Володимира Великого. З давніх-давен після розговіння існувала традиція вмивання з миски, у яку поміщали дві крашанки та монету і заливали водою. Після вмивання воду зливали у вогонь. Освячення пасок, бабок, писанкарство та ігри молоді — всі ці обрядові традиції, які існують і зараз, жили у стародавньому Києві.
Ігри молоді
Київ розташовано на пагорбах, і це знайшло відображення у іграх молоді. Хлопці та дівчата ставали парами на вершечку пагорба, брались за руки та збігали вниз. При цьому було важливо, щоб руки у пари залишилися зчепленими. Хто зміг втриматися, мав за це винагороду — писанки.
Церкви у вікнах
У середньовічному Києві існувала дуже красива традиція. Вікна у хатах у місті були великими, з подвійними шибками. На Великдень кияни виставляли макети церков між віконних шибок. Таке прикрашання тривало і в часи, коли Україна була під царем.
Сухе варення для пасок
У середині 18 століття стало дуже популярним київське сухе варення, яке виготовляли з відбірних фруктів та «канарського цукру найкращої якості». Рецепт варення київські майстрині тримали у секреті, і воно відрізнялося від варення в інших містах і виглядом, і неповторним смаком. Саме тоді ще однією особливістю великодньої паски та випічки в Києві стає прикрашання її популярним київським сухим варенням. До київської паски додавали також цитрусову цедру, ваніль, горіхи та родзинки.
Квіти для столу
У першій половині 19 століття гіацинти стали однією з важливих прикрас великоднього столу. Київські садолюби замовляли бельгійські цибулини, кияни мали можливість придбати ці квіти в оранжереях. Деякі містяни саджали гіацинти у себе в двориках. Та не тільки гіацинт прикрашав великодній стіл. Вже з другої половини 19 століття відомо, що на святкових столах можна було побачити й інші весняні квіти, такі квіткові оздоблення складалися з тюльпанів, нарцисів, троянд, азалій, фіалок та конвалій. Конвалії теж були дуже популярними на Великдень. Взагалі з ними пов’язаний цілий процес: клубні садових конвалій висаджували у формі яйця у вазони з землею, а потім такими «писанками» з конвалій оздоблювали стіл і дім на свято.
Вербові обереги
На Вербну неділю, як і в інших регіонах України, кияни йшли у храми освячувати вербу. У кожного регіону були свої особливості — святити гілочки з бруньками чи без. У Києві гілки мали бути з листям. Потім їх зберігали в помешканні як обереги та інколи навіть використовували у лікувальних цілях.
Читайте також: Падение принцессы и пиво для президента: 5 снимков фотографа Бормотова;
Журба чи хайп: культ минулого у спільнотах Києва;
Чумна історія, гастролі холери та іспанська слабкість: як Київ боровся з епідеміями;
Меценати, революціонери та медики: як рятує життя Олександрівська лікарня;
Рятівники міністрів та бідняків: 9 найвідоміших лікарів Києва.
