Чули новину? Вініл повернувся і це не просто мода — це справжній культурний феномен. Але якщо ви вирішили долучитися до цієї хвилі – зайдіть до каталогу аудіотехніки за своїм першим програвачем: https://soundmag.ua/ru/catalog/vinyl-players/
Розуміємо – можете відчути себе як у фільмі жахів: незрозумілі терміни, десятки моделей і продавці, які говорять якоюсь тарабарською.
Давайте розберемося, як вибрати свій перший вініловий програвач і не почуватися при цьому повним невігласом.
Перше: забудьте про ті дешеві чемоданчики з супермаркету
Так, вони милі й коштують копійки, але ваші платівки заслуговують на краще. Ці “чемоданчики” часто мають голки, які буквально шкрябають вініл, зношуючи його після кількох програвань. Це як мити антикварний посуд наждачним папером — можна, але навіщо?
Три найважливіших компоненти вінілового програвача
Тонарм — це та “рука”, яка тримає головку звукознімача. Він має бути добре збалансованим і рухатися плавно, без ривків. Спробуйте акуратно порухати його рукою — якщо відчуваєте люфт або скрип, це поганий знак.
Звукознімач (або картридж) — це “серце” програвача, яке зчитує інформацію з канавок платівки. Є два основних типи: MM (moving magnet) — доступніші та простіші в обслуговуванні, та MC (moving coil) — дорожчі, але з кращою детальністю звучання. Для початківця MM — оптимальний варіант.
Диск (платтер) — та частина, на яку кладеться платівка. Чим він важчий, тим стабільніше обертання і менше вібрацій. Постукайте по ньому легенько — якщо чуєте пустотілий звук, це не найкраща модель.
Drive me crazy: типи приводів
Пасовий привід — диск обертається за допомогою гумового паса, який з’єднує його з мотором. Плюси: менше вібрацій від мотора передається на платівку, м’якіший, “теплий” звук. Мінуси: пас доведеться міняти раз на кілька років.
Прямий привід — мотор безпосередньо обертає диск. Плюси: надійність і точність швидкості, кращий контроль над басами. Мінуси: можуть передаватися вібрації від мотора.
Для початківця пасовий привід часто кращий вибір — він прощає більше помилок при налаштуванні.
А що з “фішками”?
Автоматичний підйом тонарму — дуже зручна функція: програвач сам піднімає голку в кінці платівки. Повірте, це рятує і платівки, і нерви, особливо якщо ви заснули під музику або відійшли.
Вбудований фонокоректор — він потрібен обов’язково! Сигнал з вінілу треба спеціально підсилити і скоригувати, перш ніж подавати на звичайний підсилювач. Якщо у програвачі немає вбудованого фонокоректора, доведеться купувати його окремо або переконатися, що він є у вашому підсилювачі.
USB-вихід — дозволяє оцифровувати вініл. Корисно, якщо маєте рідкісні платівки, які хочете слухати і в дорозі.
На що ще звернути увагу у магазині
Попросіть увімкнути — не соромтеся просити продавця продемонструвати роботу програвача. Зверніть увагу на плавність руху тонарму, стабільність обертання диску, відсутність сторонніх шумів.
Запитайте про налаштування — хороший продавець розкаже, як правильно налаштувати противагу на тонармі та антискейтинг (силу, яка протидіє природному руху тонарму до центру платівки). Якщо ви не впевнені, що зможете зробити це самі, уточніть, чи допоможуть вам з налаштуванням після покупки.
Запасна голка — дізнайтеся, скільки коштує заміна голки і наскільки вона доступна для цієї моделі. Голку доведеться міняти приблизно кожні 1000 годин програвання.
