Вуличні дзеркала як міський тренд: де шукати таке в Києві

Вуличні дзеркала як міський тренд: де шукати таке в Києві

Гуляєш містом, бачиш дзеркало, мимоволі зупиняєшся, аби поправити зачіску, — і ось у галереї з’являється чергове фото. Ці знімки вже є міським трендом. Вікенд розбирався, хто це придумав, чому нам подобається та де шукати вуличні дзеркала в Києві.

Як дзеркала опинилися на вулиці

Інна Головаха багато років мешкає в США, але регулярно відвідує рідний Київ. Влітку вона фотографувалась у вуличних дзеркалах разом з близькими та друзями. Потім опублікувала ці світлини як частину спогадів про місто та його мешканців.

У 2013 році французький художник під псевдонімом Encoreunestp почав розміщувати на вулицях Парижа дзеркала в рамках, що нагадували стиль дописів з інстаграму. На дзеркалах були характерні елементи: квадратна рамка, назва профілю, кнопки вподобайки та коментарів, а замість фотографії в рамці люди бачили власне відображення.

Художника зацікавило, чому селфі так швидко набувають популярності й чи справді людям так подобається фотографувати себе. Тож він перевіряв це на практиці. Так і сталося. Про проєкт художник розповів французькому виданню Le Bonbon у 2017 році.

Інший дзеркальний приклад — з Нью-Йорку. У листопаді 2016 року ресторан Le Turtle встановив на вулиці Крісті-стріт двостороннє дзеркало. Заклад, схоже, не очікував, що воно так зацікавить перехожих: люди почали зупинятися перед ним, поправляти зачіски, розглядати одяг та фотографуватися. Побачивши таку реакцію, ресторан вирішив зробити її частиною свого профілю і запровадив рубрику Mirror Mondays. Щопонеділка на сторінці ресторану у соцмережах публікували відео перехожих біля дзеркала. Про цей проєкт у березні 2017 року написало видання Eater.

Отже фотографії у дзеркалах з’являлися в різні періоди й у різних контекстах. Проте коли фотографування біля дзеркал набуло масовості та стало звичною частиною міської культури?

Як цікавість стала трендом

Спершу дзеркала в закладах мали цілком практичне призначення: їх встановлювали у вбиральнях, щоб відвідувачі могли перевірити свій вигляд. Проте з поширенням соцмереж власники кафе, ресторанів та салонів помітили, що гості часто фотографуються саме перед дзеркалами. Ці світлини вони публікували в інстаграмі й позначали на них заклади. Навіть зараз, якщо переглянути відмітки бізнесів у соцмережах, помітна частина фотографій зроблена саме перед дзеркалами.

Бізнес використав цю звичку на свою користь: фотографії відвідувачів ставали безплатною рекламою.

Згодом заклади почали експериментувати з самими дзеркалами. Замість звичайних прямокутних з’являлися моделі у формі арок, хвиль та інших незвичних фігур. До них додавали підсвічування, написи, логотипи, декоративні рамки та QR-коди.

Проте постала інша проблема: фотозони всередині закладів бачили переважно ті, хто вже туди завітав. А щоб привернути увагу нових відвідувачів, дзеркала розміщували на фасадах або біля входів. Наприклад, якщо ресторан ховався у дворику, дзеркало можна було встановити перед поворотом до нього. Так перехожі помічали незвичний об’єкт, зупинялися, розглядали своє відображення і водночас звертали увагу на заклад поруч.

Це підтверджує й експертка з ресторанного бізнесу Ольга Насонова.

Ольга Насонова

— Перш за все, у дзеркал бізнесова мета — привернути увагу. Коли людина проходить повз заклад, перед яким стоїть дзеркало, вона бачить рухому картинку, може зупинитися й звернути на неї увагу. По-друге, це фотозона. Люди загалом люблять фотографуватись, і якщо на дзеркалі є логотип або кумедний напис, усе це потрапить на фото. Тобто буде додаткова згадка про заклад. Але бувають й випадки вандалізму, коли хтось роздратовано плює на дзеркала. Не чула, щоб їх крали чи розбивали.

Паралельно з комерційними фотолокаціями з’являлися й окремі мистецькі проєкти з вуличними дзеркалами. Їх встановлювали вже не для реклами. Наприклад, у Львові на розі вулиць Вірменської та Краківської на паркані розмістили дзеркало, яке мало нагадати про занедбані подвір’я міста.

Так дзеркало поступово стало частиною міського простору, а фотографування біля нього — звичною практикою. Ми самі показали інтерес до таких локацій, а соцмережі допомогли йому поширитися: побачивши чужі світлини, інші теж хотіли зробити схожі кадри. Заклади не залишилися осторонь і підхопили цей інтерес.

Де фотографуватися у Києві

У столиці є чимало «дзеркальних» локацій, але більшість з них сезонні або закриваються. Проте Вікенд зібрав топ-9 перевірених місць.

NUGAIA

Адреса: Ярославів Вал, 16.

Sense hub

Адреса: Ярославів Вал, 7.

Тайський привіт

Адреса: Чеховский провулок, 2.

Lunca

Адреса: Ярославів Вал, 9.

Франик

Адреса: вулиця Спаська, 1/2.

Каштан

Адреса: вулиця Рейтарська 9-Б.

my KF

Адреса: вулиця Дмитрівська, 35-А.

Емелі Делаж

Адреса: вулиця Олеся Гончара, 25.

Кава та Мрії

Адреса: вулиця Парково-Сирецька, 7.

Сподобалася стаття? Подякуй автору!

   

Читайте також: Акцент на креветки. Як заклади Києва змінюють меню та формати;

Хот-доги з Ірпеня: чому за ними стоять черги?

Дофамін у кошику. Як киянка рослинам паспорти видає;

Стерти не можна залишити: найбільш суперечливі мурали Києва;

Інтерактивна мапа книгарень: знайди своє місце.