Навіщо заводять сторінки котиків в інстаграмі? Як пухнасті допомагають іншим і спілкуються між собою? Вікенд разом із Фокстрот вивчив це унікальне й неповторне явище — український котячий інстаграм.
Майже кожен, у кого є котик і доступ до соцмереж, рано чи пізно доходить до думки, що пухнастику потрібен власний інстаграм. Я не стала винятком. Пушка у нас прожила 9 місяців, коли я наважилася завести їй сторінку. Надихнув і новий телефон — бо камера шестирічного Xiaomi вже не справлялася з фото. Отже, я створила акаунт, заповнила профіль і почала постити. Разом із тим підписувалася на інших інстакотиків. І для мене відкрився цілий новий світ! Український котограм має свою атмосферу та специфічні риси. Ось які спостереження я зафіксувала.
Особливості українського котограму
Зірки та зірочки
В українському сегменті інстаграму є коти-селебрітіз. Харківський Степан знаний навіть за межами нашої країни. Відомий також Том — котик, який живе з песиком Патроном і має окрему сторінку, але інколи зʼявляється й на світлинах в акаунті хвостатого сапера. Або «котячий мер Львова» Левчик, який мешкає у міськраді. Окрім важливих котячих справ він, наприклад, восени минулого року розповідав, як підготуватися до складної зими.
Проте є й безліч звичайних котиків, які для своїх хазяїв — беззаперечні зірочки. Вони можуть мати по кілька сотень підписників, з якими діляться фотографіями та відео пухнастика.
Настя мешкає в Вінниці й працює HR-спеціалістом. Вона веде сторінку @rocky_kherson. «Сторінку котика запропонував завести мій хлопець, тому що я весь час у різні чати скидала фотки й відео з котом, просто дістала всіх. І пам’ять телефона вже не витримувала такої кількості контенту», — розповідає Настя. Зізнаюся, для Пушки я завела сторінку саме тому, що почала задовбувати її фотками всіх навколо, а сторінка в інстаграмі дає можливість ділитися своїми милуваннями та не заспамлювати чати.
12-річна Вєроніка з Софіївки в Дніпропетровській області зробила сторінку для двох котиків — Бусі та Тихона @busya.tihon. «У нас є доросла кішка, минулого року вона народила кошенят, одним з тих кошенят був Тіхон, — розповідає вона. — Завела котячий блог під час війни, мені хотілося поділитися своїми котятами з людьми».
Ірина — студентка з Харкова, веде сторінку @kit_matviyko. «Нашого котика звуть Матвійко, або Матвій. Потрапив він до нас зненацька. Ми з татком давно мріяли про котика. Якось в підземному переході жінка віддавала кошенят. Ми побачили оченятка маленького Матвійка й зрозуміли, що саме цей котик стане нашим улюбленцем. Для мами був сюрприз. Поштовхом завести сторінку для нього стало те, що на початку повномасштабної війни всі сиділи вдома, а отже, ми стали більше часу проводити з котиком, більше гуляти, відповідно робити більше фотографій. Подивилися інстаграми інших котиків, і одного разу мій хлопець взяв і створив інстаграм. Я думала, що нікого не зацікавить наша сторінка, але виявилось інакше, і мене надихнула ідея ділитися фотографіями та життєвими моментами».
Неймовірні долі
Звісно, долі українських котів відрізняються від тих, що знаходяться в інших країнах світу. Багато пухнастиків мають за плечима свою історію, часто щемливу. Наприклад, Рокі з Херсона опинився у Вінниці через те, що його хазяї змушені були переїхати за кордон, і не змогли взяти того з собою. Тому передали його знайомій — Насті, яка й завела для нього сторінку @rocky_kherson.
Тетяна з Києва прихистила малого, якого привезли з Краматорська. «Про котика дізналися через знайомих військових. Його звати Том — так назвав військовий з позивним Скіф, який врятував малого на фронті. До нашої родини він потрапив одразу з потяга Краматорськ-Київ. Один з військових їхав до Києва на вихідні, тому із собою взяв котика. Бо залишатися у підрозділі на передовій, де відбуваються запеклі бої, було небезпечно для тварини. Це був початок лютого. Том разом із військовим у потязі їхав до Києва. Тоді їх сфотографувала випадкова пасажирка, і це фото протягом доби розлетілося мережею. Усіх дуже цікавило, як же склалась доля котика. Так і вирішила викладати інформацію на загал, створивши інстаграм-сторінку, де розповідаю про життя котика, назвавши її символічно „кіт, який вижив”». Тож за томовим життям можна стежити в акаунті @cat_who_survived.
На початку літа несподівану популярність отримала кішка Хлоя завдяки фото, зробленому в метро. Набурмосена кішка перечікувала там ракетний обстріл. Її хазяїн Вадим пережив окупацію Костянтинівки Донецької області у 2014 році, вони з дівчиною Женею відповідально ставляться до повітряних тривог. Коли завірусилася фотографія суворої кішки, вони завели для неї сторінку @pani_chloe. Та Женя каже: розмірковували над цим мало не рік, бо мають багато прикольних фото та відео з Хлоєю.
Людина за котиком
Очевидно, що за кожною котосторінкою є людина, яка його веде, бо в пухнастиків — лапки, а хтось же має фоткати, монтувати відео чи підбирати музику для Reels. Проте за рідкісними винятками сторінки ведуть саме від імені пухнастика. Котики різні: є ті, що жартують, філософствують, надихають, підтримують, діляться кумедними спостереженнями та ситуаціями чи питають поради в підписників.
А серед підписників — дуже багато котиків. Так, коти підписуються на котів, коментують дописи та діляться своїм.
Щоб створювати якісний контент, без хорошої техніки не обійтися. Універсальний варіант — смартфон з якісною камерою, щоб ловити будь-який рух котика або фоткати його в темряві, з великим обсягом памʼяті та швидкою роботою.
Основна камера з високою роздільною здатністю забезпечить крутими знімками в будь-яких умовах, а на допомогу також прийде функція оптичної стабілізації. Акумулятор добре тримає заряд і підтримує функцію швидкої зарядки.
Найкращі фото, робота з камерою в різних режимах, а також надзвичайна швидкість роботи — цей смартфон стане вашим надійним напарником у будь-якій затії.
На допомогу людині з інстакотиком прийде і планшет. На ньому, наприклад, значно зручніше, ніж на телефоні, монтувати відео, обробляти фотографії або шукати цікаві референси.
Завдяки швидкості та потужності планшет дозволить витрачати небагато часу на різні задачі. Також має фірмову «яблучну» якісну камеру, тож для заощадження зусиль можна все робити на одному присторої.
Бюджетний, проте достойний варіант має якісний екран, швидку реакцію та досить великий обсяг памʼяті. На ньому можна виконувати всі потрібні дії та не перейматися через дрібниці.
Зараз виробники майже не комплектують свої гаджети потужними зарядками, які можуть заряджати їх із тією швидкостю, яку сам заклав у ці гаджети. Тому варто додати до кошика відповідні зарядки та кабелі.
Допомагати своїм
Україна живе в реаліях війни, це не може не впливати на котячий інстаграм. Наприклад, в акаунті кішки Хлої часто наголошується на необхідності йти в укриття під час повітряних тривог, і вона сама подає приклад.
«Котосторінка допомогла зібрати значну суму грошей на допомогу тваринам після вибуху на Каховській ГЕС», — ділиться Настя з @rocky_kherson.
«Зараз, коли у нас, на мою думку, хороша кількість підписників, метою є для розповсюдження інформації про притулки, їхні потреби. Також допомагаємо тваринкам, які шукають родини, а ще збираємо кошти на допомогу. Це тепер обовʼязок Тома — допомагати котикам з передової й не тільки», — зазначає Тетяна з @cat_who_survived.
У Stories українських котів часто зʼявляються повідомлення про обстріли та інші злочини Росії, а також постять збори для військових і тих, хто постраждав від війни.
Як вести котячий інстаграм
Зареєструватися
Це робиться за кілька хвилин. Додаєте акаунт, ставите фотографію профілю, заповнюєте опис — і сторінка готова. Тепер можна постити фотографії, створювати Stories, публікувати Reels. А ще — підписуватися на сторінки інших котиків, це допоможе набрати підписників, та й самі подивитеся, як інші ведуть акаунти та що постять.
Працювати з контентом
Акаунт потрібно наповнювати, тому якийсь час доведеться приділяти цьому.
Ірина, що веде сторінку @kit_matviyko, розповідає: «Перші пів року, коли ми сиділи вдома, котячий інстаграм займав приблизно до трьох годин на день, а зараз є робота, навчання, тож витрачаємо менше витрачаємо часу. Ми просто ділимось найкращими на наш погляд фотографіями та відео котика».
У Тетяни з @cat_who_survived вже є певний досвід: «Усе залежить від того, наскільки я можу активно публікувати контент і взаємодіяти з підписниками, бо більшу частину часу я працюю. У середньому це може займати від кількох годин на тиждень. У нашій родині, крім Тома, є ще двоє прифронтових котиків. Їх врятували у 2016-му із зони АТО. Я веду їхню сторінку вже декілька років, там кумедні відео та фото. Тому певні навички вже є. Іноді важко створювати цікавий та різноманітний контент. Важливо знаходити баланс між фотографіями, відео та Stories, а також ділитися різними аспектами життя котика». Акаунт атошних котиків — @pulyaandbob.
Працюючи зі сторінкою @rocky_kherson, Настя використовує професійні навички: «Веду свій професійний блог та особисту сторінку, тому навички є. Сторінка котика часу не багато займає, можливо, година на тиждень, на день по декілька хвилин. Коли бачу, що він цікавенько себе поводить, дістаю камеру й знімаю. Потім викладаю. Багато часу на вибір підпису чи звуку не витрачаю».
Вєроніка з @busya.tihon приділяє більше часу: «Щоб зробити фон і декорації, мені треба приблизно 40 хвилин, щоб зробити гарні фото витрачаю також приблизно хвилин 30-40, а ще підпис і Stories, тому в середньому ведення інстаграму на день займає дві або три години».
Інструменти: техніка та застосунки
«Використовую телефон і ноутбук: за допомогою ноутбука монтую відео, а за допомогою телефона фотографую та виставляю», — каже Вєроніка з @busya.tihon.
«Я використовую свій смартфон для фото та відеозйомки. Для редагування користуюсь додатками ІnShot та Snapssed, щоб покращити фото та змонтувати відео. Також використовую популярні хештеги, щоб привернути увагу нової аудиторії. І нещодавно купила штатив, він дуже полегшив створення контенту. Рекомендую!» — ділиться Тетяна з @cat_who_survived.
А деяким вистачає вбудованих інструментів інстаграму та хорошого телефона.
У пригоді стануть і додаткові корисні речі.
Павербанк може заряджати не тільки смартфон чи планшет, а й ноутбук. Також має захист від перезаряджання, короткого замикання, підвищеного струму.
Блогерська лампа дозволить робити найефектніші фото в будь-який час доби або навіть робити прямі ефіри. Крім того, її можна використовувати для підсвітки на випадок вимкнення електрики (а ще можна використовувати для розважання котика, тільки тсс!)
Працювати з «моделлю»
Котикам неважливо, що ви хочете зробити вдалий кадр чи встигнути зафільмувати кумедні ситуації. У кожної моделі свій характер, з яким хазяїну доводиться рахуватися.
Роккі не особливо радіє, що його фотографують, розповідає Настя: «Котик любить спати в різних чудних позах. Має цікаву звичку: вранці снідає, а потім проситься на вулицю, біжить до наших сусідів і снідає ще у них. Вони теж мають котика, і в його мисці залишається їжа. То наш дуже впевнено її доїдає. А якщо їжі немає, він шукає хазяйку іншого будинку й просить. Фотографуватись не любить, відвертається. Може дуже довго, декілька годин просидіти на руках, але за умови що його не чіпають і не гладять. Я працюю вдома, і він знаходиться коло мене — його місце у верхньому ящичку стола, йому там дуже подобається спати. Як і на клавіатурі».
А ось Том завжди готовий бути зірочкою, каже Тетяна: «Том зазвичай залишається спокійним під час фотографування, але іноді може зацікавитися обʼєктивом і навіть намагатися „зловити” його лапкою. Камера його любить. Він має грайливий характер і завжди готовий до ігор і розваг, тому я його не змушую робити фото, якщо він обирає гратися, то залюбки з ним граюся. Том обожнює сидіти на вікні та спостерігати за птахами, які прилітають до годівнички. Також він приходить до мене зранку й делікатно торкається лапкою, щоб мене розбудити, якщо йому захотілось їсти, незважаючи на час і день тижня».
Цікавиться камерою й Тіхон, ділиться Вєроніка: «Найбільше Тіхон любить спати, тому коли я його фотографую, він ніяк не реагує. Якщо ж не спить, тоді обнюхує камеру. Характер Тіхона спокійний, він ніколи мене не кусав і не царапав».
А Матвійко — з тих котиків, що люблять гуляти, зазначає Ірина: «Щоби гарно сфотографувати Матвійка, потрібно його чимось зацікавити: грою, смаколиком або просто почухати. Іноді можна просто спостерігати за ним з камерою наготові, тоді можна зловити якийсь цікавий момент. Буває й таке, що тільки береш телефон — він відвертається, бо здогадався, що будуть фоткати. Коли Матвійко приходить посидіти та полежати поруч, щоби його погладили, потрібно відкласти телефон зовсім. Бо якщо будеш однією рукою гладити Матвійка, а іншою, наприклад, набирати повідомлення, то таке не проходить, Матвійко встає та йде геть. Характер у нього добрий, він розумний і здається, що більше часу проводиш із ним, то розумнішим він стає й дуже звикає до тебе. Не любить лишатися один на довгий час. Одна з наших цікавих звичок — це прогулянки на вулиці. Гуляє Матвій уже десь роки чотири. Найчастіше ходимо гуляти в невеличкий парк біля будинку, тем не дуже багато людей, є тихі місця, де можна посидіти в травці або на дереві. Іноді в Матвійка буває настрій просто сидіти й спостерігати за тим, що діється навкруги, а іноді прикидається допитливість і йому потрібно все обійти, роздивитись і обнюхати».
То для чого це все
Український котячий інстаграм — це, мабуть, найзатишніше, найприємніше місце. Коли підписуєшся на багатьох котиків, то стрічка складається з усіх цих неповторних пухнастиків. Інколи це те, що додає сил після складного дня чи віри в краще після важких подій. І кому, як не землякам, зрозуміти складнощі сьогодення.
«Хотілося б вірити, що хтось може в стрічці побачити мого котика й посміхнутись. Так багато сірого контенту, несправжнього, не щирого, злого… А хочеться, щоб у людей був привід для посмішки. Відгуки від підписників завжди позитивні», — зізнається Настя з @rocky_kherson.
«Український котячий інстаграм найкращий і дуже дружній! Ми знайшли однодумців та друзів, які теж ведуть інстаграми котиків, від яких отримуємо теплі коментарі та реакції. Є декілька постійних, так би мовити, «своїх» підписників, які не залишають майже жодної Stories або фото без реакції або коментаря, їх хочеться обійняти особливо міцно. Підписники у захваті від Матвійка, дивуються тому, як він самостійно гуляє, та хочуть також відчути дотик його пухнастої лапки. Близькі поставились до цього хобі по-різному, хтось скептично, хтось позитивно, але всі наші родичі й друзі люблять Матвійка. Іноді дивуються, які в нас виходять дуже гарні фото або коли бачать Матвійка в метеликах чи в гарній фірмовій шлейці», — ділиться Ірина.
«Український котячий інстаграм дружній і комфортний, тут приємно спілкуватися, завжди підтримають один одного», — підтверджує Вєроніка з @busya.tihon.
«Власники котиків обʼєднуються, щоб поділитися своєю любовʼю до своїх пухнастих друзів. Ми підтримуємо одне одного, а також приділяємо увагу захисту та добробуту тварин. За останні роки в Україні збільшилась кількість акаунтів, присвячених котикам, собачкам, загалом тваринкам, що свідчить про зростаючий інтерес до цього світу. У мене запитують поради, дехто ділиться своїми історіями та враженнями про власних пухнастиків, що завжди дуже цікаво читати. Фідбек від підписників дуже важливий для мене, і я завжди радо відповідаю на повідомлення. Мої близькі мене повністю підтримують. Вони завжди зацікавлені у нових фото та відео, іноді навіть допомагають з вибором контенту. Декілька разів було, коли це вийшло за межі онлайн-світу. Наприклад, я знайшла нових друзів, які також обожнюють котиків, у нас навіть є своєрідне котяче комʼюніті, де ми спілкуємося. Взагалі це хобі приносить багато радості та позитивних змін у моєму житті», — додає Тетяна з @cat_who_survived.
Ф-підтримка: «Фокстрот» простягає лапку допомоги тваринам, врятованим від війни
Компанія «Фокстрот» і фонд Happy Paw уже протягом 10 місяців підтримують тварин, яких волонтери вивозять з найгарячіших точок країни. Ця співпраця стала рушійною силою для запуску на початку вересня 2023 року програми «Ф-підтримка». Основний напрямок допомоги: адаптація та допомога тваринам, яких врятували від війни.
«Фокстрот» та українці-благодійники разом з Happy Paw:
- закумулювали 700 000 гривень на закупівлю корму, профілактичних лікувальних засобів;
- забезпечили новими «оселями» для 9640 пухнастиків з 42 притулків;
- закупили 14 тонн їжі, 20 будок, понад 3500 доз комплексних вакцин та обробок.
Працівники мережі «Фокстрот» відновили традиційні поїздки до притулків для тварин, бо врятованим пухнастикам важлива турбота кожної людини. Зокрема, «фокстротівці» разом з представниками фонду Happy Paw відвідали херсонський притулок для котиків Олени Таран (відомий як «Незламні. Херсон»), що тимчасово розташувався в Києві. Цей притулок прийняв 98 котиків з окупованих та деокупованих територій України. Для адаптації на новому місці в межах Ф-підтримки котики отримали корм, медикаменти та, звісно, побутову техніку — пральну машинку.
Матеріал підготовлений за підтримки
