Не хочу під землю! Як кияни борються за наземні переходи

Перші 5 підземних переходів збудували на Хрещатику у 1962-63 роках. Заради цього прибирали наземні переходи й заміняли підземними.

За десятиріччя побудували 9 підземних переходів. На Хрещатику на перетині з вулицею Хмельницького (1964), на Прорізній (1969), сучасних Майдані Незалежності (1968), Дарницькій площі (1964) та проспекті Каденюка (1969), біля станції метро «Дніпро» (1966).

Збудовано 46 підземних переходів.

Тоді був пік будівництва підземних переходів в Києві, майже сотня — 97. Збудували одразу два підземні переходи на бульварі Шевченка.

У складні часи грошей було небагато, тому місто отримало лише 31 підземний перехід.

Знову 31 підземний перехід за десятиріччя.

Викопали всього 8 підземних переходів.

Наземний перехід створено на Хрещатику через вулицю Городецького біля Майдану. Спочатку він був без світлофора.

На Галицькій площі на станції швидкісного трамваю створили наземний перехід замість надземного.

Станція швидкісного трамваю

Після реконструкції на Поштовій площі з’явився тимчасовий наземний перехід від метро до площі. На переході вже був світлофор.

Біля метро «Університет» створений наземний перехід через вулицю Пирогова. Світлофора на ньому немає. Перейти через бульвар Шевченка до метро можна лише під землею.

Частина переходів з’являється лише після акцій протесту. Як наприклад, цьогорічний перехід з Хрещатика до Бесарабського ринку.

Вперше за довгі роки пішохід може перейти Хрещатик по землі. Біля ЦУМу після довгих суперечок з’явився тимчасовий експериментальний наземний перехід. Спонсор робіт по облаштуванню — ЦУМ.

За рішенням КМДА перехід біля ЦУМу з експериментального став постійним.

Біля станції метро «Олімпійська» тепер можна переходити Велику Васильківську по землі, а не під землею.

У Лондоні та Стамбулі — по сім підземних переходів на все місто. В Києві 234 підземних.

Щоб обслуговувати один підземний перехід, місто витрачає більш як 300 тисяч гривень на рік. За всі переходи платить понад 70 мільйонів*.

* За даними Доступно.UA

Кияни подають на Громадський бюджет проєкт розширення пішохідного переходу на Поштовій площі. Пояснюють, що в теплу пору року вузький перехід просто не справляється з такою кількістю пішоходів.

Вийшов наказ Департаменту транспортної інфраструктури КМДА з переліком 49 переходів, які місто має продублювати наземними.

Біля метро «Театральна» облаштували перехід по землі і через вулицю Богдана Хмельницького, встановили світлофори.

Через 57 років на перетин Хрещатику та Прорізної повернувся наземний перехід. Його прибрали у 1968 році, коли побудували підземний.

За цей рік продублювали 3 з 6 підземних переходів:

• Хрещатик — Прорізна;
• Іллєнка — Січових Стрільців — Глибочицька — Коперника (біля кінотеатру «Київська Русь»);
• Бориспільська, 8 (біля палацу культури «Дніпро»).

Не продублювали, хоча планували:

• Костянтинівська — Верхній/Нижній Вал;
• Велика Васильківська — Коновальця (біля Палацу «Україна»);
• Хрещатик — Михайлівська (Майдан Незалежності).

Те ж місце раніше

Кінотеатр «Київська Русь»

Вали — Костянтинівська, Поділ

У листопаді урбаністка Іванна Малій та її друзі на бульварі Шевченка біля входу на станцію метро «Університет» за допомогою фарби і трафаретів нанесли на дорогу вісім смуг-речень «Де наш перехід». Так вони вирішили привернути увагу міста до відсутності тут наземного переходу.

У цьому винуватили місто, доки КМДА не пояснили, що вони як раз підтримують перехід. З’ясувалося, що блокує його МВС.

Також МВС блокує наземний перехід на Майдані Незалежності біля Алеї героїв небесної сотні та Алеї полеглих героїв.

Це ж місце раніше.