Просити й (не) добитися: про що кияни пишуть у петиціях

Кияни активно використовують петиції як інструмент діалогу з владою. Але інколи містяни щоразу просять одне й те саме, а влада вигадує нові причини цього не робити. Вікенд зібрав 5 петицій, з якими кияни повторювалися найчастіше, і подивився, чим закінчилося.

Рух громадського транспорту під час повітряних тривог

З початком повномасштабної війни у столиці заборонили рух наземного громадського транспорту — автобусів, тролейбусів, трамваїв — під час тривоги. Так само мостами й наземними станціями не рухається метро. Таким чином лівобережні частини червоної та зеленої гілок залишалися відрізаними. Водночас приватні маршрутки курсували без огляду на тривогу.

Ще з середини 2022 року на сайті міськради регулярно з’являються нові й нові петиції на цю тему.

Про що просять кияни:

не зупиняти наземний громадський транспорт під час повітряної тривоги, дозволити рух потягів метро через мости на лівий берег і не закривати наземні станції під час тривоги.

Пояснення влади:

основний аргумент — безпека пасажирів. Мовляв, у разі влучання в міст або станцію буде велика кількість жертв. А зараз водії транспорту можуть перечекати тривогу в укритті, а не виходити на маршрут.

Статус:

у березні 2025-го Рада оборони міста дозволила громадському транспорту продовжувати рух під час повітряної тривоги — після того, як водій висадить всіх охочих біля найближчого укриття. Метро все ще не ходить мостами та наземними станціями під час тривог.

Туалети в метрополітені

Відтоді як багато містян використовують підземку як укриття, ситуація з туалетами стала ще гострішою. Раніше вже підіймалося питання щодо доступу до метротуалетів пасажирам.

Про що просять кияни:

облаштувати безплатні або платні туалети на кожній станції; відкрити для пасажирів наявні службові вбиральні, які є на кожній станції, але доступні лише персоналу; встановити модульні туалети на платформі або у вестибюлях.

Пояснення влади:

старі будівельні норми не передбачають туалетів для пасажирів; на деяких станціях, особливо глибоких, складно облаштувати каналізацію, працівники метрополітену не зможуть забезпечити належну чистоту.

Статус:

досі це питання нерозв’язане. Влада обіцяє, що на нових станціях, які будуються вже за новими нормами, будуть туалети. Поява туалетів на старих станціях можлива хіба що після капітальної реконструкції, а це сумнівно. Під час тривалих повітряних тривог персонал дозволяє користуватися службовими туалетами, але це залишається доброю волею чергового, а не правилом.

Безготівкова оплата у приватних маршрутках

Безготівкову оплату у маршрутках у Києві намагаються впровадити вже сім років. За цей час зареєстрували кілька петицій, через які містяни хочуть достукатися до влади.

Про що просять кияни:

зобов’язати приватних перевізників встановити валідатори для оплати карткою, додатком «Київ Цифровий», карткою киянина тощо. Механізм може бути ідентичним тому, що зараз діє в муніципальному транспорті.

Пояснення влади:

КМДА відповідає, що «ведеться робота», але приватні перевізники — це окремі суб’єкти господарювання. Влада посилається на складність інтеграції приватників у єдину автоматизовану систему оплати проїзду (АСОП).

Статус:

у квітні 2025-го Київрада підтримала одну з петицій, що набрала потрібну для розгляду кількість голосів. Проте це не зсунуло ситуацію з місця. Тільки на одному маршруті, №444, зараз у пілотному режимі працює безготівкова оплата.

Відмова від косіння трави (створення природних лук)

Це одна з найпопулярніших екологічних тем останніх років. Громада просить змінити радянські підходи до благоустрою на європейські.

Про що просять кияни:

припинити тотальне викошування трави «під нуль», особливо під час спеки. Замість цього — висаджувати багаторічні трави та створювати ділянки з дикоросами (мавританські газони), які затримують вологу, рятують від пилу та підтримують біорізноманіття (комах, птахів).

Пояснення влади:

досі діють старі правила утримання зелених насаджень, де прописана норма висоти трави 5-15 см, висока трава сприяє розповсюдженню амброзії та інших алергенів, а також кліщів.

Статус:

після численних петицій частково КМДА здалася частково. Запустили експеримент, у межах якого на 25 ділянках у парках створюють експериментальні луки, загалом планують облаштувати 60 ділянок з різнотрав’ям. Але це точкове рішення, в інших місцях траву продовжують косити до землі.

Кондиціонери в громадському транспорті

Щоліта в спеку з’являється по 2-3 петиції на цю тему.

Про що просять кияни:

вмикати кондиціонери влітку або закуповувати лише той транспорт, де вони є і працюють.

Пояснення влади:

зазвичай у відповіді на петиції перераховують, скільки автобусів-тролейбусів мають кондиціонування, з чого робиться висновок, що більшість рухомого складу просто не має системи кондиціонування. Також кажуть, що відкриті кватирки нівелюють роботу охолодження.