Кримінальні елементи, гумористичні діалоги, абсурдні ситуації, динамічний монтаж, яскраві локації, чіпляючий саундтрек — якщо ці риси кінофільмів вам подобаються, то маємо для вас гарну новину. 29 жовтня у прокат виходить український фільм «Добре, що мама не знає», референсами до якого режисер називає «Джентельменів» та «Рок-н-рольщика». Вікенд розповідає деталі.
Сюжет
Ми звикли не турбувати наших мам, приховуючи дрібні неприємності та згладжуючи свої переживання. Але герої «Добре, що мама не знає» пішли далі та приховують свої великі проблеми не тільки від мами, але й одне від одного.
Фільм розділений на кілька історій, у кожній з яких головним героєм виступає хтось із членів однієї родини. Головний герой Макс з’являється перед глядачами побитим і п’яним, що не дивно, адже він вже давно забув, що таке спокійне життя. Колись його життя було схоже на постійну вечірку, але після невдалої організації концерту він опинився у боргах і став займатися нелегальною діяльністю, щоб відробити гроші. І вже майже вийшло, коли товариш Макса Тоха вирішує втекти з їх накопиченнями. А серед кредиторів Макса є небезпечні особистості, зокрема, брудні копи та кримінальний авторитет на прізвисько Гурман. Усі нові спроби швидко здобути трохи готівки не надто покращують ситуацію.
Водночас до сестри Макса Слави звертається один з посіпак Гурмана, обіцяючи допомогти її брату в обмін на невелику послугу. Тільки от послуга видається небезпечною, та й чи можна взагалі вірити злочинцю?
Молодший брат Макса Боря продумує безліч планів помсти Гурманові, який колись збив насмерть його дівчину. Ця історія вносить драматичну ноту у загальний грайливий вайб стрічки, хоча вона не сильно вибивається за рахунок гумору та зламу четвертої стіни.
Актори
Головні ролі зіграли Костянтин Темляк (хоча зйомки були завершені задовго до минулорічних звинувачень актора в домашньому насильстві, ми все ж нагадуємо про це), Роман Муленко, Лея Маєвська, Олексій Воротніков, Михайло Співаковський та інші.
Роль Максового товариша Тохи стала однією з останніх для Паші Лі, який загинув на початку повномасштабного вторгнення під час волонтерського виїзду в Ірпені. Також команда втратила актора Юрія Феліпенка та каскадера Костянтина Агапова. Їх імена з’являються у посвяті на початку фільму.
У фільмі багато надзвичайно виразних персонажів, зокрема, бандитські посіпаки Риба та Рура. Риба, якого зіграв Костянтин Міхно, спілкується без слів, але бос завиграшки його розуміє. Він уособлює мовчазну лють і перемогти його у бійці важко. Рура (Катерина Скрипко) — прекрасна та смертоносна, нагадує тарантінівських героїнь, чудово розбирається з суперниками хоч зі зброєю, хоч голіруч. Та й сам Гурман — ще той естет, його бандитські справи не заважають вишуканим насолодам і філософським замашкам.
Зйомки
Дванадцять чернеток сценарію, написаних режисером фільму Сашею Литвиненко. Чотири місяці кастингів. Шість років від початку зйомок до великих екранів. Пандемія, повномасштабна війна, закінчення бюджету, загибель членів знімальної групи. І попри значний перенос строків — фільм готовий. З гала-прем’єрою теж не вийшло, як планувалося. «Добре, що мама не знає» вперше демонструвався в рамках Одеського міжнародного кінофестивалю 2 вересня 2026 року, але за кілька днів довелося змінити локацію й замість кінотеатру «Оскар» гала-прем’єра відбулася в Культурному кластері «Краків» на Русанівці.
Картинка
Режисер фільму Саша Литвиненко має багатий досвід в рекламній зйомці, тому стрічка приваблює перш за все цікавою та стильною естетикою. Головною перевагою картини є візуальні рішення. Творча команда позиціонує свій твір як сучасний неонуар, проте тут префікс «нео» так і хочеться розшифрувати як «неоновий». Екран переважно занурений у глибокі тіні, часто поєднані з клубним освітленням, що підкреслює атмосферу андеграундності. З іншого боку, окремі герої та локації підкреслено ексцентричні й додають деяким епізодам відчуття пародійності.
Для любителів прогулянок Києвом є окрема цікавинка — ідентифікувати реальні міські локації на екрані. Оцінити роботу декораторів можна як мінімум за стильним Китайським ринком, який точно запам’ятався глядачам.
Музика
Музики тут багато, вона іноді навіть перебирає на себе увагу від дії, адже важко не відволіктися, наприклад, на Latexfauna. Пісню, яка була спеціально написана для фільму й носить ту ж назву, виконав Laud.
Загальне враження
«Добре, що мама не знає» — незвична за стилем для українського кіно кримінальна комедія з нелінійною оповіддю та великою кількістю екшен-сцен. Це непогане розважальне кіно, де ставка зроблена на ефектний візуал. Хоча в ньому присутній легенький присмак драми, але обійшлося без болісних трансформацій героїв і потенційно культових монологів. Приємно здивувала відсутність агресивної реклами в кадрі, попри всі бюджетні виклики, які мала картина. З мінусів — часто занадто театральна гра акторів, через що деякі сцени схожі на гумористичні скетчі, а також надмірна концентрація кінематографічних і сценарних фішечок, ніби режисер вирішив продемонструвати одразу всі прийоми, які йому подобаються. Та попри це, «Добре, що мама не знає» — цікава подія в українському кіно, яку варто побачити.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: «Одіссея» Нолана: феміністична сага про те, що завжди треба слухати жінок;
День істини: що робити, якщо ми не самі у Всесвіті;
Дуже страшне кіно 6: дурощі серед ностальгії;
