Військові на екрані, дрони в повітрі. Як воїнам вдасться провернути унікальну операцію й всипати перцю ворогу? Українці дивляться новий фільм «Кіллхаус», і Вікенд не відстає. Ось що варто знати про прем’єру.
Про що фільм
2023 рік. Після початку повномасштабної війни фронт стабілізувався, та існують сірі зони, які повністю не контролює жодна зі сторін. У таку сіру зону потрапляє подружжя. Юра та Анна намагаються викупити доньку Юлю з російської окупації. Проте їхня автівка потрапляє під ворожий обстріл, чоловік отримує серйозні поранення. Ситуацію з дронів-розвідників фіксують бійці Третьої штурмової. Вони намагаються вивести цивільних з-під вогню. У центрі операції — командир «Сова» та дронщик «Сід», які за допомогою сучасних технологій і відчайдушності намагаються діяти точно та швидко й зберегти життя всім.
До операції порятунку доєднуються підрозділи ГУР і СБУ. А російське командування тим часом ускладнює ситуацію: вимагає обміняти дівчинку на американську журналістку для того, щоб виявити «кротів» у верхівці ФСБ.
Цікаві факти
Сюжет фільму заснований на реальній військовій операції. До того режисер Любомир Левицький зняв короткометражний документальний фільм «Йди за мною». Більш охудожнена і блокбастерна версія стала «Кіллхаусом». Для нового фільму додали сюжетні лінії, деталі інших операцій, драматичну складову та багато екшену.
«Сова» та «Сід» — справжні брати й військовослужбовці. «Сову» зіграв Сергій Стрельніков, виконавець головної ролі в фільмі «Довбуш», «Сіда» — Денис Капустін, актор і режисер. Після знімань «Кіллхауса» він мобілізувався до Третього армійського корпусу в підрозділ, з яким познайомився на знімальному майданчику, і перекваліфікувався в оператора дронів.
Левицький називає жанром стрічки «тактичний екшн-трилер».
До знімань залучили близько 200 чинних військовослужбовців і ветеранів із реальним бойовим досвідом, які зіграли самих себе. Частина знімальної групи мобілізувалася під час зйомок. Спецпризначенці ГУР МО України, СБУ та 3-го армійського корпусу брали участь у зйомках фільму буквально між бойовими операціями.
Особливістю стрічки стало те, що FPV-дрони активно використовували як повноцінний операторський інструмент. Камери кріпили на зброю та шоломи.
Бюджет фільму — 1,1 мільйона доларів. Ще раз — трохи більше мільйона доларів. Державні кошти не залучали. Близько 65% бюджету стрічки — це власні заощадження Левицького та гроші від бізнесу: співвласника Work.ua Артура Міхна, компанії «Дарниця» та бренду «Карпатська джерельна». До речі, те, що ця вода використана замість канонічної для військових «Прозорої», викликало хвилю нарікань.
У серпні 2025 року знімання проходили на Поштовій площі та Набережному шосе. Кіношні постріли та вибухи містяни сприйняли за реальну стрілянину. Київська міська військова адміністрація випустила роз’яснення, що це пов’язано з кіновиробництвом.
Що з цього вийшло
«Кіллхаус» одразу з ноги заходить в екшн. Після коротенького вступу ми потрапляємо в гущу подій. Вони нашаровуються, ставки зростають. Стрічка впевнено тримає динамічний темп, лише інколи даючи продихнути.
Все розгортається швидко і напружено. Оскільки ми стежимо за операцією, де потрібно рятувати людей, ворог не чекає, а ускладнює ситуацію, то всі мають діяти чітко та стрімко.
У «Кіллхаусі» незвично й найсильніше працює теперішній погляд на війну. Технічні рішення, дрони великі та крихітні, розвідка, миттєві реакції, взаємодія підрозділів — це все виглядає сучасно.
Драматичний елемент тут вибудуваний за стандартними лекалами. Не важко здогадатися, куди приведе той чи інший флешбек, та з якого гачка знімуть наступний поворот. У динаміці екшена дещо губиться глибина персонажів.
А ще українські актори не так вправно вміють проголошувати пафосні промови, як американські.
Зате камео тут точно крутіші за голлівудські: на екрані з’являються Василь Малюк і Кирило Буданов, який на той момент очолював ГУР.
«Кіллхаус» — не трагічне, драматичне чи повільне кіно про нашу війну. Ця стрічка справді блокбастерного рівня, і дуже хочеться, щоб вона потрапила до закордонних глядачів, як планують її творці. Фільм робить великий поступ в українському жанровому кіно, і цей жанр точно має право на існування у воєнній тематиці. Так, йому бракує глибини персонажів, зате є щирість. Він розповідає про український досвід, але іншим буде зрозуміло. У «Кіллхаусі» акумулювалися сила, технології, професійність і, що важливо, людяність і відданість. І заради цього його варто було зробити.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: «Майкл»: байопік у білих рукавичках;
Проєкт «Аве Марія»: врятувати зірки;
«Спогади про нього»: не називайте фільм феноменом;
