Наряди для ельфійського весілля, вампірської вечірки та балу часів Джейн Остін шиють в Києві. Закордонні замовники готові чекати в черзі, щоб отримати ці сукні та костюми. Вікенд розпитав засновниць майстерні про їхню справу.
Хоча Катерина мала професію конструктора-технолога швейного одягу, працювала вона в IT-конторі. Добре заробляла, але щоранку, як їхала на роботу, подумки конструювала одяг. Дещо потім відшивала для себе. Коли моделей назбиралося чимало, вирішила залишити роботу та спробувати заробляти мрією.
За клієнтів не хвилювалася, бо її давно питали, чи бере замовлення. Подумала так: якщо в перший місяць отримаю стільки ж, як на минулій роботі, значить справа того варта. Усе так і вийшло.
Згодом облаштувала майстерню біля центру позашкільної освіти. У самому центрі працював історичний реконструкторський клуб, де збиралася молодь.
Тож майстриня взялася вести для реконструкторів гурток крою та шиття. Якось до клубу прийшла Ганна.
— Для мене все почалося із захоплення LARP*. Для виїздів на полігонні ігри потрібні костюми. А коли ти студентка, стипендії не вистачає. Стала думати про те, щоби шити самій. І на одному з виїздів познайомилася з Катериною.
*Рольова гра живої дії (Live action role-playing game, LARP) характеризується безпосереднім відіграванням дій персонажа.
Катя тоді вже знайшла приміщення для майстерні, планувала переїзд. А оскільки мені дуже сподобалися її костюми, то ми домовились так: я допомагаю з ремонтом, а мене трошки вчать шити, — розповідає Ганна.
А тоді почалася Революція гідності. Дівчата працювали на Кловському узвозі. Хлопці з історичного клубу брали участь у подіях на Майдані, а в майстерні їх годували та відігрівали.
Ганна закінчила навчання, отримала два дипломи: бухгалтера та з міжнародної економіки. Вони з Катериною стали партнерками та винайняли більше приміщення для роботи.
— Спочатку нас находили через соцмережі та завдяки сарафанному радіо в середовищі замовників історичних костюмів. Це й була наша спеціалізація, — згадує Катерина. — Часто згадую клієнтку, яку не влаштувала попередня кравчиня. Клієнтка сказала, що хоче корсет як торт. Кравчиня зробила гарний корсетик, але він був не торт, а треба, щоб як торт. Тож моя задача як професіонала — зʼясувати, чого замовник хоче насправді. Ми маємо пройти шлях від інтерпретації, створення та очікування до реальності. На цьому шляху міняємося клієнт, я та річ, яку ми робимо.
— Клієнтура змінилася, коли ми відкрили магазин на Etsy*. Клієнти були, але хотілося розширення. Тож ми наповнили сторінку фотографіями своїх костюмів і стали дивитися, чи вийде щось за нашої витівки, — каже ініціаторка змін Ганна.
*Etsy — відомий на весь світ онлайн-магазин, де майстри продають свої унікальні вироби.
Від відкриття магазину до моменту, коли іноземці стали основними та постійними клієнтами, пройшло близько двох років. Зараз майстерня має напружений графік і замовлення на місяць наперед.
— Дехто думає, що досить відкритися на Etsy — і гребтимеш гроші лопатою. Це не так. Слід враховувати, що магазин — легалізація твого бізнесу, а 40% заробленого доведеться віддавати як комісії самій платформі та різним посередникам, щоб отримувати гроші тут. Тому початківцю важко стати конкурентоспроможним, — пояснює Ганна.
— У нас були різні костюми, які ми давали в оренду для фотосесій. Ми мали купу фото, тож виставили їх на продаж, вказали, що це вживані речі. Продали швидко й за смішні гроші. А першим справжнім замовленням став корсет з виготовленим вручну мереживом, — пригадує Катерина. — Мені допомагали в роботі наші майстрині. Першу, Свету, ми знайшли по оголошенню на OLX. Вона довго була з нами, а на початку вторгнення переїхала до Львова.
Спочатку важко було пояснити швачкам, чого я хочу, передати картинку зі свої голови, навіть слів потрібних не було. Памʼятаю, якось робимо ренесансну сукню, яка вся складається зі смужечок. Кладу перед Светою той вінегрет, вона на нього дивиться. А я бачу її вираз обличчя й думаю: «Блін, зараз втече!»
Але вона смілива, не втекла, все освоїла й довго була нашим технологом, заглиблювалася в процеси, пропонувала, як покращити технологію, відповідала за розподіл праці, коли в нас зʼявились інші майстрині.
Зараз з нами працюють кілька дівчат. Хтось виходить на роботу щодня, інші можуть працювати двічі-тричі на тиждень. Найбільш завантажені ми на Гелловін від серпня до середини жовтня та весною в період весіль.
Час від часу виїжджали за кордон на тематичні фестивалі. Це корисно для нашої роботи, бо так люди можуть бачити нашу роботу наживо. Бувало, до мене підходили з проханням продати вікторіанський жакет, який був на мені. Поступово нашої основною аудиторією стали замовники з-за кордону, а спеціалізацією — сукні для тематичних весіль. Причому геть не в нашому традиційному розумінні. Буває, наречена хоче чорну сукню й до неї роги.
— Наші головні замовниці — жінки. Якщо мова про весілля, то буває приводять наречених. Чоловіки окремо від жінок рідко звертаються, але буває й таке. У нас і перелік чоловічих моделей маленький.
Але оскільки на тематичному весіллі пара хоче виглядати гармонійно, то ми додали кілька чоловічих костюмів. Найпопулярніший — комплект для ельфійської пари. У нас є фотосет, де моделі, хлопець і дівчина в цих костюмах, так дивляться одне на одного, що цей погляд не може не вразити. Популярні вікторіанські сукні та готична чорно-червона. З чоловічих — костюм а-ля 19 століття: жилетка, сорочка, штани.
З цікавих останніх замовлень: американська пара святкувала весілля у Шотландії, винаймали замок. А ми шили сукню для нареченої, причому в неї були конкретні запити по кольорах. Під це замовлення розробляли малюнок і друкували на тканині. А з тої тканини вже шили. Сукня міняла колір: від кремового рожевого переходила в насичений баклажановий. Замовниця видала всі кольори по Pantone*.
*Pantone — стандартизована таблиця кольорів, розроблена американською компанією.
Взагалі зручно, коли замовники користуються цією таблицею. Інакше доводиться перепитувати, який саме колір потрібен, адже в палітрі більше сотні тільки чорних, що вже казати про інші!
А те замовлення з сукнею було для мене цікавим челенджем, бо дівчина хотіла, щоб сукня трансформувалася під час весілля. На основній церемонії одні спідниця й рукава, потім вони знімалися та вдягалися інші. Ще й плащ був, який то вдягався, то знімався.
Я завжди працюю на боці клієнта, але доводиться памʼятати про бюджет, який обмежує нестримний політ моєї фантазії. Треба зробити все максимально гарно, якомога дешевше та швидше. Причому не поступитися в якості, лише через заміну матеріалів і використання технології, щоб було вигідно для всіх сторін. Доводиться також памʼятати про конкуренцію, бо якщо ми не спіймаємо клієнта на гачок, то це зроблять наші конкуренти з інших країн чи колеги з України. У нас є до десятка таких майстерень, ми спілкуємося між собою.
Для американських замовників ми вигідні балансом ціни та якості. Але у співпраці з нами вони ризикують через складне доставлення. Проте рівень якості, як у нас, в США набагато дорожче. Тому наші клієнти часто до нас повертаються. Ще одне підтвердження якості — вкрадені фото наших костюмів виставлені на AliExpress. Це дещо спантеличує американських клієнтів.
З початком вторгнення Ганна поїхала до Львова, Катерина лишилася в Києві. І вирішила продовжити роботу. Транспорт ще не працював, тож ходила до майстерні пішки. Магазини у Львові працювали, тому Ганна скуповувала фурнітуру та тканини, які підходили для їхньої роботи, та відправляла в Київ.
І зараз частину потрібного для роботи закуповують в Україні, а про деякі постачання домовляються напряму з закордонними постачальниками.
Терміни виконання замовлень дуже залежать не лише від старанності працівниць, а й від логістики постачальників. Якщо все необхідне є, то ту саму найпопулярнішу ельфійську сукню швачка закінчить за чотири дні. А якщо за це візьметься весь цех, то замовлення закінчать за день. Бо ця модель відшивалася багато разів, відомі матеріали та технології, все робиться швидко. Інша справа — індивідуальні замовлення, коли ще не робили схожого.
— Тоді це залежить від мене. Маю все задизайнити, потім сконструювати, тоді перевірити, чи все правильно. І пояснити кравчиням, як це пошити, — каже Катерина.
Часто замовники надихаються певними кінематографічними образами. Один з найпопулярніших — фільм «Багряний Пік». Красивий, а костюми класно пропрацьовані та вписані в інтерʼєри, а ще вони підкреслюють характер персонажів. З того фільму ми повторили, мабуть, дві третини костюмів. Також надихає цикл «Володар перснів», ельфійські образи стали нашою візитівкою. Ще одна улюблена стрічка клієнтів — «Гордість і упередження», канонічний початок 19 століття.
Подобається замовницям образ Міни з фільму про Дракулу. Художницею по костюмах там була японка, тож сукня героїні створена з 14 метрів натурального шовку, складеного хитрим способом. Своєрідне оригамі додало містичності образу.
Повторити складно, але це красива конструкторська задача. Загалом цікавий виклик, коли тобі треба повторити костюм, над яким працювали поважні авторитетні команди з великими бюджетами та ресурсами.
Часом здається, що ця робота страшенно складна й навіть нудна. Швейний самурай всередині мене іноді примушує відмовлятися від зробленого й починати все спочатку. Знаю, що моїм колегам це не подобається, але я знаю, що в кінці ми отримаємо результат — гарну річ і теплі відгуки.
А найкласніше в нашій роботі — отримувати відгуки та подяки. Американці в цьому нестримні. Приходить відгук, а там пів сторінки зізнань з усіма Oh my God і яка офігенна ця сукня, просто мрія її життя, і як вона плакала, коли відкрила коробку. Це підтримує та надихає.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Для косплея, кіно та маскараду: українські студії, що створюють сценічні костюми;
Зброя для лицарів, гетьманів та козаків: як працюють сучасні ковалі;
Бандура в андеграунді: як в Україні роблять народні інструменти.
