Американський скульптор і неосвічена сільська художниця, той, хто малював українські гроші, той, хто створив «Чорний квадрат» і той, кого називають найдорожчим сучасним художником. Вікенд розбирався, про що виставка «Велика сімка» у Музеї історії Києва та чому її обов’язково слід відвідати.
Як з’явилася «Велика сімка»? Журналісти задумали визначити 100 великих українців з часів Київської Русі до наших днів. Визначали не самі, а покликали 100 авторитетних сучасних експертів. Ними стали Сергій Жадан, Владислав Троїцький, Юрій Андрухович та інші.
Експерти список склали. В нього увійшли сім митців різних часів:
Олександр Архипенко — український та американський скульптор, один з основоположників кубізму в скульптурі.
Михайло Бойчук — маляр-монументаліст, засновник самобутньої школи українського мистецтва «бойчукізм», лідер групи «бойчукістів».
Анатолій Криволап — наш сучасник, майстер українського нефігуративного малярства та пейзажу, один з найвідоміших і найдорожчих художників України.
Казимир Малевич — художник-авангардист, визначний діяч українського авангарду, засновник супрематизму.
Георгій Нарбут — художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків, один із засновників і ректор Української академії мистецтв.
Марія Приймаченко — відома на весь світ народна художниця в жанрі «наївне мистецтво».
Тарас Шевченко — як художник він займає одне із найпочесніших місць в нашому образотворчому мистецтві.
Об’єднати ці постаті в одній експозиції придумав відомий видавець та галерист Юрій Комельков. Його підтримав Музей історії міста Києва.
Чому необхідно подивитися цю надзвичайну виставку? Бо навряд коли-небудь ми ще побачимо в одному приміщенні настільки різні та цінні роботи, зібрані з музеїв та приватних колекцій країни.
Вивезти та виставити роботи з будь-якого музею — завжди важка та кропітка праця. Виставити в одному приміщенні роботи відразу з кількох музеїв країни — неймовірно складно. А для цієї виставки експонати надали:
- Національний музей Тараса Шевченка
- Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
- Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького
- Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури.
Загалом представлено 80 об’єктів.
Двостороння картина «Звір Поліський» Марії Примаченко виставляється вперше. Її надано Maria Prymachenko Family Foundation.
На початку 1980 років Марія Примаченко розпочала серію автобіографічних картин. Вони розповідали про її буденні справи і важливі події з життя. На цій роботі зображений схожий на лева звір. Примаченко казала, що це вона і є, це її автопортрет. А на звороті Марія Оксентіївна розповіла про важливу подію, яка стала початком її мистецтва, як і де отримала свою першу премію та про важкі операції, що їй довелося пережити.
Унікальний автопортрет Казимира Малевича 1934 року надав для експозиції приватний колекціонер. Робота вперше виставляється у музейному просторі.
Неймовірно прикрий факт: хоча Малевич народився та провів частину життя в України, викладав тут, але маємо всього декілька робіт художника. «Автопортрет» — перша робота Малевича, знайдена за часи незалежності України. Він намалював його за 11 місяців до смерті, тож це останній портрет художника.
«Я виглядаю наче Маркс у могилі. Коли я виходжу на вулицю, діти кричать: «Карл Маркс», — так розповідав Малевич про портрет у приватному листуванні.
Твори школи бойчукістів з колекції Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. На жаль, лише на фото побачимо рідкісні фрески, якими художники прикрасили стіни своєї академії. Радянська влада знищила ці роботи, вони збереглися лише на фото.
Михайло Бойчук і його послідовники відродили для 20 століття складну технологію фрескового живопису, яка лишалася забутою протягом віків.
Портрет Михайла Бойчука авторства Охріма Кравченка для виставки надала Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького.
Знакову акварель Тараса Шевченка «Циганка» надав для виставки Національний музей імені Тараса Григоровича Шевченка.
Роботи Анатолія Криволапа, жодна з яких ще не виставлялася і навіть не публікувалася, тобто глядачі побачать їх вперше. Перша за датою робота — це автопортрет художника від 1975 року. Картина «Велика — це біла» стала символом виставки.
Автор проєкту Юрій Комельков:
— Вже майже 30 років у нас шукають код нації. Думаю, що візуальний код шукати не потрібно, він відомий. Це роботи українських авангардистів, яких знає весь світ.
Цікаво, що для списку 100 великих українців експерти обрали саме цих сімох митців, кожен з яких є представником українського авангарду. Він тісно пов’язаний з народним мистецтвом, про що казали всі учасники «Великої сімки». Деякі мистецтвознавці кажуть, що поєднання народного і професійного і є формулою українського авангарду.
Ви знайдете в цій виставці діалоги між всіма художниками: між Криволапом і Малевичем, Малевичем і Бойчуком, Примаченко з бойчукістами, Нарбута з Шевченко і так далі.
Непросто було зібрати виставку з музеїв та приватних колекцій, дехто навіть не вірив, що представлений знаменитий автопортрет Тараса Шевченка — це оригінал. Найцікавіша робота у проєкті — робота Казимира Малевича, його автопортрет. Важливо, що її авторство підтверджене.
Як відомо, Анатолій Криволап не дає інтерв’ю та коментарів для преси. Цього разу він таки зробив невеличкий виняток. «Я наче Пилип, не туди влип. Я не з Великою сімкою, це мої картини серед них. А наскільки вони підходять, то вже оцінювати вам», — сказав художник.
Коли: з 27 травня до 28 червня.
Де: Музей історії Києва, вул. Б. Хмельницького, 7.
Вартість квитка: 100 гривень.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Зазирнути в потаємне: 7 гідів про дворики Києва;
Ритми без страху: навіщо потрібне барабанне коло;
Веслувати по київських річках: поради для початківців;
Мармурові, вогняні та вухаті: де мешкають медузи в Києві;
Путешествие в Чернобыль и прошлое: что стоит знать о выставке на ВДНГ.
