Від ненависті до любові. Як я стала анімешницею

Після 15 роликів поспіль на тему аніме в TikTok я раптом розумію, що підсіла. Не на TikTok (хоча й на нього теж), а на аніме. Поза увагою залишились книги, серіали, навіть ігри. Як трапилось, адже ще недавно я закочувала очі на поради друзів глянути один з цих «японських мультиків», а тепер дивлюсь вже 300 серію «Наруто»? Очевидно, якийсь контроль розуму. Чи є інша причина?

Крок перший: Нерозуміння

Я ніколи не була фанаткою аніме. Часто анімешниками стають у дитинстві — саме тоді вперше знайомляться з «Наруто», «Хвостом феї», «Блічем» та іншими представниками жанру. Я в юні роки дивилась Покемонів, Сейлор Мун та Сакуру. Але далі цього мої пізнання в аніме довгі роки нікуди не йшли.

Років до 20 я щиро вірила, що аніме — це дивні японські мультики з карикатурною й сміхотворною анімацією. Одним словом, не моє. Я не хейтила фанатів жанру, проте на кожне «Глянь ось цю круту анімку» кривилась, наче мене змушують з’їсти лимон.

Крок другий: Цікавість

Однак з роками моя зацікавленість зросла — надто багато фанів аніме було в оточенні. Мої ж враження базувались виключно на спогадах глибокого дитинства. А хотілося бути в тренді. Тоді я вирішила пересилити себе і ознайомитись з кількома представниками жанру.

Першою жертвою став «Щоденник смерті» — одне з найбільш мейнстрімних аніме, про яке чули навіть ті, хто не розбирається в темі. Його навіть екранізував Netflix, але фанати старання не оцінили. Аніме розповідає про хлопця на ім’я Лайт, який знайшов таємничий Щоденник смерті. Він раніше належав богу смерті Рюку, той записував туди імена людей, які мали померти. Лайт залишає щоденник собі, аби вершити своє суб’єктивне правосуддя над тими, хто на його думку, не має права жити.

37 серій «Щоденника» я проковтнула буквально за кілька вечорів. І лишилась розчарованою. Мені дуже зайшов сюжет, але не його реалізація. Під час перегляду я ледве не кожної серії ловила себе на думці, що при такій крутій і серйозній темі діалоги ну дуже вже дитяче побудовані. «І це один з кращих представників жанру?» — засмучено думала я.

Щоб не бути занадто категоричною, я вирішила спробувати ще раз. Цього разу я взялась за Хаяо Міядзакі — популярного японського режисера, чиї повнометражні аніме відомі всьому світу. Для знайомства я обрала «Мандрівний замок Хаула» — аніме, яке було номіноване на «Оскар».

Стрічка переносить нас у казковий світ, схожий на Європу 18 століття. Головна героїня 18-річна Софі знайомиться з чаклуном Хаулом, а в подальшому стає жертвою прокляття-перетворюється на 90-літню бабусю. Впродовж всього аніме вона шукає способи зняти прокляття, ближче знайомиться з Хаулом і все це на тлі війни між двома країнами, в яку намагаються втягнути чарівника.

Однак друга спроба теж виявилась невдалою. Більшу частину аніме я не розуміла, що тут коїться, та й воно мене відверто вганяло в нудьгу. Моя цікавість згасла і я дійшла до висновку, що це все ж не мій жанр.

Крок третій: одкровення з TikTok

Повернутись до аніме мене змусив TikTok. В якийсь момент всі мої рекомендації захопили відео про «Атаку титанів» — саме в той момент завершилась однойменна манга (японський комікс). Кілька тижнів я стійко витримувала бомбардування уривками з цього аніме та спойлерами з манги і врешті здалась — вирішила знову спробувати глянути анімку.

І раптом сталося диво. Вже з перших серій мене так затягнуло, що я не могла відірватись від екрану. Історія підлітків, що намагаються вижити в світі, заповненому кровожерливими титанами, щось зрушила в моєму сприйнятті світу. 75 серій кривавого місива в перемішку з відбірним склом (страждань тут вистачає) я глянула у максимально короткі терміни і тепер нетерпляче чекаю на фінал історії — завершальні епізоди мають вийти взимку.

Крок четвертий: Важка артилерія в дії

Приємно здивована «Атакою титанів», я вирішила, що варто ознайомитись і з найбільш культовим представником жанру — «Наруто». Тим більше, що і TikTok все частіше став підкидувати в мої рекомендації фрагменти з цього аніме (через що я проспойлерила собі майже всі сюжетні ходи).

Головною перепоною до перегляду «Наруто» стала величезна кількість серій — 220 в першому сезоні, 500 в другому і понад 200 в третьому (якщо вважати «Боруто» сезоном, а не окремим серіалом). При цьому значна частина з них виявилась філлерами — прохідними серіями, які не стосуються основного сюжету. Основна їхня функція — розтягнути сезон аніме, щоб воно не догнало сюжет оригінальної манги, яка виходить.

Та це ще не все. До кіновсесвіту «Наруто» також входять 11 фільмів, 35 OVA (спецепізоди) і 51 серія серія спін-оффу «Весна юності Рока Лі».

Я поки осилила перші 320 серій (разом з філерами) і п’ять фільмів. Великим здивуванням для мене був віковий ценз «Наруто» 18+. Я завжди вважала його максимально дитячим аніме. А виявилось, що в ньому вистачає кривавості і жартів нижче пояса.

Я не шкодую, що взялась за такий масштабний тайтл. Хоч періодично «Наруто» і скочується в дуже дитячу дичину (особливо в філлерах), проте це аніме — прекрасний приклад, як можна ввести в серіал силу-силенну героїв і змусити хвилюватись за кожного. Глибина образів дійсно вражає, хоч і позначається на хронометражі.

А головна причина, чому варто глянути це аніме — славнозвісна «нарутотерапія». Головний герой настільки оптимістичний і нестримний в своєму прагненні добитись поставлених цілей, що неможливо не підхопити цей ентузіазм. Ідеальне аніме для боротьби з осінньою хандрою.

Крок п’ятий: Глибоке занурення

«Наруто», звісно, прекрасне аніме, проте дивитись його безперервно дещо важко. Тож я вирішила час від часу робити паузу і знайомитись з менш масштабними проєктами. З моменту мого захоплення аніме я встигла ознайомитись з такими представниками жанру.

«Клинок, що знищує демонів». Історія про хлопчину Танджіро, чия сім’я стала жертвою демона. Всіх його рідних вбито, а молодшу сестру перетворили на демона. Попри це вона зберегла людяність і на відміну від решти подібних створінь відмовляється шкодити людям. Танджіро ж стає вбивцею демонів і ставить собі мету — знайти спосіб перетворити сестру назад в людину.

«Магічна битва». Старшокласник Юджі Ітадорі знайомиться з чаклуном Мегумі Фушігуро. Отанній полює за пальцем демона Сукуна, аби знищити цей потужний артефакт. Ітадорі ж за збігом обставин ковтає його — і стає вмістилищем для демона. Хлопець отримує надзвичайну магічну силу, а разом з тим й місію — знайти всі пальці, аби раз і назавжди покінчити з демоном.

«Бездомний бог». Головний герой аніме — маловідомий бог Ято. Він береться виконувати будь-які бажання людей за мізерну плату. Одного разу доля зводить його зі смертною дівчиною Хійорі, яка приймає його за людину і намагається врятувати від «смерті» в ДТП. У результаті дівчина сама опиняється на порозі смерті й стає напівдухом-напівлюдиною. Разом з нею та духом-зброєю Юкіне Ято починає свій шлях очищення землі від зла.

«Майстри меча онлайн». Майбутнє, про яке мріяли всі геймери, вже тут. Розробники створили нову технологію глибокого занурення, завдяки якій можна повністю поринути в гру, просто вдягнувши шолом віртуальної реальності. Однак про головну фішки гри її розробник вирішив сказати не одразу — він забирає у гравців можливість вийти з гри й перетворює віртуальну смерть на реальну. Покинути віртуальний світ можна лише повністю пройшовши гру — цим і займуться головні герої Кіріто та Асуна.

Перелік справді гідних перегляду аніме можно продовжувати до нескінеченності. Тут кожен зможе знайти те, що йому до душі — романтичну мелодраму чи сітком, трилер чи бойовик, історичну драму чи філософську притчу. Стереотип про «японські мультики для дітей» вже давно не актуальний — теми та форма їх подачі в аніме часто перевершують роботи іменитих майстрів кінематографу.

Мені знадобились роки, щоб це усвідомити, і тепер я не можу насититись, проглядаючи один тайтл за іншим. Пройшовши шлях від «фу, чому вони так дивно виглядають» до «це найкраще, що я бачила в своєму житті» можу з впевненістю сказати одне — шкода, що я не долучилась до цієї культури раніше.