Портрет на тлі Києва. Як працює вуличний фотограф

Портрет на тлі Києва. Як працює вуличний фотограф

Михайло виходить у центр міста, підходить до перехожих і пропонує зробити фото. «Безплатно», — пояснює хлопець. Хтось погоджується, хтось вагається. Вікенд розбирався, навіщо це все.

Михайло

Одна з улюблених локацій фотографа — скляний міст. Він обирає людину, підходить, швидко пояснює, хто він, питає дозволу на зйомку. Так він зробив фото й записав щемку історію підлітка, що збирає гроші на ЗСУ.

Фотограф любить працювати в центрі:

— Крім скляного мосту, знімаю на Хрещатику та біля Золотих воріт, де Київ на тлі впізнаваний. Мабуть, за той час, що займаюся фото, підходив вже до багатьох. У якийсь момент перестаєш боятися, набуваєш досвід. Отримуєш фідбек. Працюєш над помилками.

Придивляюся до перехожих, обираю когось, хто сподобався стилем, виглядом, поглядом. Знімаю поодиноких перехожих. Або тих, хто гуляє вдвох. Наприклад, дві дівчини або пара. Я посміхаюся, прошу дозволу звернутися. Представляюся вуличним фотографом, пропоную зробити фото. Обов’язково підкреслюю, що це безплатно. Буває, людина перепитує й уточнює: «Точно безплатно?»

Далі дивлюся на реакцію. Якщо хтось вагається, можу показати фото, зняті на вулиці, свою сторінку в інстаграмі.

Коли отримав згоду, робимо кілька фото. І потім люди просять показати, що там вийшло. І це класний момент для того, щоб знімати відео. Воно фіксує, як людина погоджувалася зніматися без особливого бажання. І як вона реагує, коли бачить себе на моєму фото.

Обов’язково питаю дозволу опублікувати фото та відео у себе в інстаграмі.

Помітив, що дівчата часто соромляться фотографуватися більше, ніж хлопці. Вважають, що негарні, нефотогенічні. А коли бачать фотографії, погоджуються, що непогано. Часом навіть кажуть: «Ого, яка я гарна!»

Якось я підійшов до хлопця певного типажу. Був готовий, що він грубо відмовить. Але він погодився, ми гарно поспілкувалися, і фото вийшли цікавими. Сподобалися і герою, і тим, хто оцінював роботу в інстаграмі.

У мене чимало підписників, вони обговорюють мої роботи. Спокійно ставлюся до критики. Вона дає можливість виправляти помилки та розвиватися. Звісно, буває й хейт. В інтернеті можуть докопатися до будь-чого.

Сподобалася стаття? Подякуй автору!

   

Читайте також: У касці та з камерою. Як киянка знімає війну;

Руді фотомоделі: як знімати білок в Києві;

Китайська, космос та кавуни: Київ у 10 знімках Ірини Пап;

Від шедевра до листівки: 5 знаменитих фотографів старого Києва;

Київ із ретушшю і без: як знімав фотограф Бормотов.