Вона була найвідомішою фотографкою радянської України. Німці внесли її у перелік 20 найкращих жінок-фоторепортерок світу. А для вітчизняної фотографії її ім’я стало класикою. Адже саме Ірина Пап (1917-1985) створила в Інституті журналістської майстерності знамениту фотошколу, випускниками якої стали десятки визначних українських фотографів.
Вона народилася в Києві та вчилася в інституті кіноінженерів. Після війни повернулася з евакуації до рідного міста, працювала в українському корпункті «Известий». Знімала Микиту Хрущова та Фіделя Кастро, піднімалася на вертольоті над реконструйованим Хрещатиком і влазила в кабіну реактора на Чорнобильській АЕС.
Але більшності цих знімків ми могли ніколи не побачити. Сколихнув світ української журналістики фотограф Валерій Милосердов у 1991 році. Тоді він випадково знайшов у редакції «Известий» фотоархів Ірини Пап. Знахідка викликала ажіотаж, адже у професійному архіві зібрані роботи майстрині з 1957 по 1971 роки. Негативи розсортовані по конвертах, на яких вказані дати зйомок, події та імена людей на фото. З архівом Ірини можна ознайомитися на створеній рідними сторінці у фейсбуці. А її роботи сьогодні охоче купують музеї та мистецькі центри Європи.
Літо 1958 року. Розгрузка баржи з кавунами на Дніпрі.

Серпень 1959, Київ. Вивчення китайської мови у Київській школі-інтернаті №1. Вчителька Антоніна Михайлівна Бровченко та учениця 4-А класу Тамара Широких на першому уроці китайської мови нового навчального року.

Квітень 1961 року. Мітинг і читка газети в державному університеті ім. Т. Г. Шевченка з приводу польоту Юрія Гагаріна в космос.

1962. Президент Академії наук УРСР Борис Патон.

Червень 1963 року. Хрещатик з боку Бессарабки.

Травень 1965. Діти на бульварі Тараса Шевченка.

Жовтень 1965 року. Бісквітний цех кондитерської фабрики ім. К. Маркса, працівниця бригади комуністичної праці Марина Калинченко.

1970. Нові будинки на Русанівці.

Липень 1971, Київ. Будівництво київської телевежі. Київська телевежа — суцільнометалева просторова ґратована висотна споруда висотою 380 метрів побудована у 1968–1973 роки в Києві з метою трансляції радіо та телебачення. Це найвища решітчаста вільностояча конструкція світу та найвища споруда України.

Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Київ із ретушшю і без: як знімав фотограф Бормотов;
День народження київської телевежі: 15 фактів про іменинницю;
Падение принцессы и пиво для президента: 5 снимков фотографа Бормотова;
Подтрибунники или классики: 5 фотографов, которые снимали Киев 20 века;
Від шедевра до листівки: 5 знаменитих фотографів старого Києва;