«Дюна»: ця пустеля буде нашою

Далека пустельна планета, від якої залежить всесвіт. Інтриги, зради та відданість. Величезні піщані червʼяки та круті бійки. В український прокат виходить довгоочікуваний фільм «Дюна» режисера Дені Вільнева. Вікенд подивися та розповідає, про що картина.

У 10191 році герцога Лето Атріда відправляють керувати небезпечною пустельною планетою Арракіс, що також відома як Дюна. Саме на цій планеті видобувають найціннішу речовину у всесвіті — прянощі. Це наркотик, що продовжує життя, розширює людські можливості та робить реальними космічні подорожі. На Арракіс герцог відправляється разом з наложницею леді Джесікою, юним сином і наступником Полом, а також з радниками та військом. Проте на Арракісі є місцеве населення — фремени, які незадоволені розкладом сил, тим, що їхню планету так експлуатують. Водночас Дім Артідів вимушений грати у політичні ігри та протистояти іншим домам. У центрі сюжету опиняється Пол Атрід. Він може стати обраним, йому доведеться пережити зради та інтриги, здолати пустелю та свій страх і зрозуміти, чого він вартий та на що здатен. І врешті знайти свій шлях, що змінить світ.

Фільм заснований на культовому романі Френка Герберта 1960-х років. За нинішню екранізацію взявся режисер Дені Вільнев, який вже вражав фантастичними картинами «Прибуття» та «Той, хто біжить по лезу 2049». Одразу помітно, що до матеріалу він підійшов прискіпливо, ґрунтовно і разом з тим з величезною повагою до першоджерела.

Стрічка має сильний акторський склад, де кожен ідеально відіграв свою партію. У головній ролі Пола Атріда — Тімоті Шаламе. Його персонажу доводиться пройти через випробування, щоб взяти відповідальність за себе і майбутнє чужої йому планети. Шаламе чудово виглядає у цій ролі — від трошки знервованого юнака до впевненого у собі та готового до усього майже лідера. Також на екрані зʼявився Оскар Айзек у ролі батька Пола герцога Лето, Ребекка Фергюсон зіграла леді Джесіку. Джош Бролін втілив персонаж стійкого та відданого радника герцога Гурні Галлека, Джейсон Момоа — веселого бійця Дункана Айдаго. Стеллан Скашгорд вжився у роль заклятого ворога Лето Владіміра Харконнена, а Дейв Батіста — його племінника Звіра Раббана. Трохи екранного часу дісталося і Зендеї, яка зіграла Чані — представницю племені фременів, якою захопився Пол. Усі актори надзвичайно переконливі в своїх ролях, кожен з них — на своєму місці.

Візуально картина просто незрівнянна. Кожен кадр збалансований, вивірений та естетичний. Тут не втомлюєшся милуватися безмежними піщаними просторами, роздивлятися цікаві костюми та затамовувати подих при появі велетенських червів.

Але оповідь ведеться не однією картинкою. Її органічно доповнюють звукові ефекти. Жодна сцена не була б такою вражаючою, якби не музика Ганса Ціммера. Той навіть відмовився від роботи над стрічкою «Тенет» Крістофера Нолана, аби попрацювати саме над «Дюною». Важко сказати, скільки втратив від цього «Тенет», але «Дюна» точно отримала додаткову зірочку за саунд, який стає невіддільним від того, що ми бачимо на екрані.

Темп фільму досить розмірений, місцями навіть тягучий. Проте це виглядає логічним рішенням. Бо «Дюна» не претендує на звання літнього блокбастера, націленого лише потішити око глядача. Це масштабна багаторівнева оповідь, у якій знайдеться місце й екшн-сценам, і паузам, які збалансовують картину та надають їй глибини. До речі, бійок тут не бракує, особливо круто виглядають ножові бої: технічні, стрімкі та елегантні.

Дені Вільнев зміг створити обʼємний всесвіт, цікавих персонажів і просто неперевершено красивий світ. І ми дуже, дуже наполегливо радимо дивитися цю стрічку саме в кінотеатрі, бажано ще й в IMAX або 3D, бо тоді ви точно зможете оцінити естетику цього жорстокого і прекрасного світу.

Чи можна дивитися фільм тим, хто не читав книгу та взагалі не знайомий із всесвітом «Дюни»? Так, можна. В цілому все буде зрозуміло, бо оповідь логічна та послідовна.

Чи буде продовження? Точно поки не кажуть. Дені Вільнев говорив, що все залежатиме від успіху цієї стрічки. Проте які саме показники враховуватимуть, теж не розповідають. Але заставка фільму звучить так: «Дюна. Частина перша».

Наскільки фільм близько знятий до книги? Екранізації — це завжди болюча тема, особливо коли мова йде про фантастичні чи фентезійні масштабні світи. Режисер майже ніколи не має змоги втілити книгу на екрані добуквенно. Тут так само. Щоб не розгубити темпу оповіді, не перевантажити глядача, не знайомого з першоджерелом, деякі деталі, повороти та персонажі прибрані. Проте якщо казати загалом, то так, фільм досить близький до роману.