Чому важливо навчитися нормально реагувати на оголеність? Чим приємні нудистські пляжі? Які помилки новачків на такому пляжі? Киянка та блогерка в галузі здорового способу життя розповідає Вікенду про власний досвід.
— Мені під сорок, і практично все свідоме пляжне життя я провела на нудистських пляжах. Що на тих пляжах відбувається, розповім наприкінці тексту. А почну з того, чому й для суспільства, й для кожного з нас важливо розвивати нормальне сприйняття свого та чужого тіла.
Чому важливо вчитися нормально реагувати на оголеність
Бо це просто тіло
Тіло — це нормально та природно. Ми маємо різні форми очей і носів, рук і сідниць, губ (одних та інших, якщо вже на те пішло). Те, що зазвичай залишається під одягом, — має такий самий принцип будови та функціонування, як і те, що ми не прикриваємо — незалежно від нашого сприйняття.
До слова, суспільні норми — що саме заведено прикривати чи не прикривати, залежить власне від того чи іншого суспільства. Були часи, коли непристойно було показувати ноги. А в деяких країнах і зараз жінок можуть саджати в тюрму й навіть убивати за те, що з-під хустки виглядає волосся. Чи хочемо ми рухатися в сторону суспільства, якому немає чим зайняти увагу, крім як гнобити когось за тіло?
Бо заморочки та упередження можуть впливати на здоров’я
Треба не забувати, що як би ми не ховали своє тіло чи не вимагали цього від інших, рано чи пізно всі ми опиняємося на огляді в лікаря чи на столі патологоанатома. І там вже точно всі упередження втрачають будь-який сенс.
Ба більше, соромлячись певних частин тіла, органів чи навпаки надаючи їм сакральності, ми можемо позбавляти їх належної уваги, що впливає на здоров’я.
Ми менше схильні обговорювати проблеми зі здоров’ям цих «особливих» органів і зазвичай менше знаємо, як запобігати хворобам, що їх можуть вражати. До прикладу, надмірне вживання алкоголю загрожує цирозом печінки, але мало хто в курсі, що воно також може закінчуватися колоректальним раком — просто про останнє менше говорять.
Бо упередження стосовно оголеного тіла можуть сприяти зростанню віктимблеймінгу та насильства
З моїх скромних спостережень, чоловіки, які звикли бачити та нормально сприймати оголене жіноче тіло, навряд чи казатимуть про жінку в короткій спідниці «вона мене спровокувала».
Жінки, які не схильні демонізувати оголеність, значно менше страждають від несприйняття свого власного тіла.
Чому після нудистського пляжу вже не хочеться на звичайний?
Ні, не через величезне різноманіття пісюнів 🙂 Взагалі за пів години взагалі перестаєш їх помічати.
- По-перше, плавати без «всіляких лямочок» значно приємніше.
- По-друге, тіло підсихає рівномірно, немає неприємного відчуття, коли ногам вже гаряче, а купальник ще мокрий і холодний.
- По-третє, засмага рівномірна (хоч засмагати й не корисно, але все ж ми продовжуємо це любити).
- По-четверте, людей зазвичай на нудистських пляжах таки менше.
Але справедливо буде додати, що кожен на нудистський пляж приходить за «своїм».
Майже завжди частина такого пляжу — «лбгтшна», іноді можуть зустрічатися тусовки свінгерів. Родин з дітьми теж не бракує, хоч і менше, ніж на звичайних пляжах.
«Туристів», які прийшли просто подивитися, завжди видно. Вони спостерігають за відпочивальниками з якоїсь скелі, іноді з камерами (за таке практично завжди можна отримати на горіхи) або сидять трохи осторонь у темних окулярах, прикрившись рушником і розглядаючи всіх навколо.
Різні курйозні історії трапляються зазвичай саме з «туристами», які потрапляють у таке місце вперше і з дещо викривленим уявленням про концепцію відпочинку на нудистському пляжі. Іноді це піддаті парочки з чіткими слідами від купальників, які приходять вперше й помилково вирішують, що раз у таких місцях «всі голі», значить, тут ок займатися сексом.
Якщо надумаєте таке робити у воді, будьте готові, що може натерти в різних місцях. А також що вам зроблять зауваження та попросять «не псувати воду».
Серед нудистських пляжів, яких мені пощастило дістатися — пляжі Хорватії, Барселони, Греції, Болгарії, Маямі й навіть Єгипту (в одному з готелів Хургади є такий).
З українських нудистських місцин довго було добре на одному з оболонських пляжів Києва, а також — несподівано дуже чистий із дрібною галькою та найсмачнішими у світі хотдогами пляж в Одесі. Ну і, звісно ж — численні нудистські пляжі колись радували в Криму.
Власне перше моє знайомство з пляжним «безтекстильним» відпочинком відбулося там. Ще підлітком біля «Лисячої бухти» я побачила засмаглу літню пані, що голяка стояла на голові. Її тіло відповідно до віку провисало у всіх можливих місцях, але водночас воно здавалося неймовірно досконалим, повним життя та задоволення.
Ця картина заклала міцні підвалини для мого власного самосприйняття: важливо не стільки те, як твоє тіло виглядає, як те, що воно може та як ти в ньому почуваєшся.
Згадую ту жінку й думаю, що хочу зустріти старість, стоячи на голові на нудистському пляжі в українському Криму.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Неофіційне життя Києва: стріляти, плювати та мастурбувати;
Як називали новонароджених в Києві: між Сахарою та Люциферером;
Українська книга: поза зоною комфорту;
