Як відчути себе діснеївською принцесою та влаштувати за вікном діскавері? Як запросити на банкет синиць, омелюхів, дятла? Навіщо включати птахам ютуб? Чим пригощати веселих гостей? Читачки Вікенду розказують про свої годівнички та спостереження за пернатими.
Дар’я Озерна
— Синиці в мене на балансі: якщо починаєш їх годувати, припиняти не можна, бо вони чекатимуть їжу постійно, а не полетять на її пошуки в інше місце. Почала — то годуй всю зиму.
Я купую їм соняшникове насіння, сирий арахіс. Улітку збирала все насіння кавуна й дині. Гарбузи беру тільки з насінням, нічого не пропадає, все йде синицям. Цього року багато горіхів, то я розколюю та викладаю, далі вони самі лущать. Ще полюбляють конопляне насіння. Днями замовила два відра соняшникового насіння на OLX. Шукала довго, бо люди пишуть «семочка», «семачка», «насиння». Знайшла, замовила і вже забрала з пошти два відра насіння. Обійшлося в 360 гривень з доставкою.
Коли купую курятину, то знімаю шкірку, там непотрібний жир. Складаю в пакет, заморожую, потім віддаю синицям. Сире, несолене. Купую в морози підчеревину й підвішую. Що холодніше, то більше синицям треба їжі.
Синиці успішно оминають моїх котів. Не прилітають, якщо ті гуляють на балконі. Важливо в сутінках не дати їм перетнутися, бо тоді птахи вже погано бачать, а коти якраз чудово. Так одного разу мій кіт вполював синицю, це була трагедія.
Кладу перший сніданок ще з вечора, вони прилітають, щойно сходить сонце. Другий влаштовую після 11. Синиці дуже чемні — хапають зернинку й летять їсти на гілочку, дають місце іншим. У 2021 році до нас на сало прилітав дятел. А горобці чи голуби сідають в годівничку й не встають, поки не змолотять все доступне. Тому в нас годівничка висить всередині балкону, за решіткою, туди бодай голуби не можуть прощемитися. Коли балкон ще не був закритий решітками повністю, голуби прилітали, їли та займалися сексом у годівничці. Навесні я вичісую котів і віддаю хутро пташкам на гнізда.
Наталя Даниленко
— Десь рік тому побачила на Вікенді статтю про те, як правильно підгодовувати птахів узимку. Я дуже люблю пташок, і мені завжди хотілось покращити їхнє життя, але здавалося, що такої змоги немає. Я — звичайна мешканка великого міста, живу в центральному районі, та ще й на шостому поверсі, не так часто буваю у великих парках чи лісах, тому що тут можна зробити, думала я.
Однак стаття надихнула мене приділити більше уваги цьому питанню. Я пошукала готові годівнички для птахів в інтернеті та знайшла чудовий варіант. Виробник надав детальну інструкцію, як привернути увагу синичок до годівнички, а саме:
— окрім корму, додати яскравих ягід, щоб було видно здалеку (я самостійно нарвала калину);
— повісити скибочку хліба (пташок не можна годувати хлібом, це лише на один день, щоб привернути увагу);
— включити спів синичок на ютубі та поставити у вікно;
— якщо одна синичка знайде годівничку, повірте, за кілька годин про це буде знати вся банда.
Саме так все й вийшло. Я підгодовувала пташок взимку та навесні, доки було холодно, а коли зовсім потеплішало, вони й самі навідувались рідше. Цього року з першими холодами я знов встановила годівничку, і малі бешкетники відразу її знайшли без зайвих зусиль з мого боку.
Годую здебільшого сирим насінням соняшнику, іноді додаю волоські горіхи, у мороз можу мілко порізати вершкове масло та додати у годівничку. Купую корм на лукʼянівському ринку, у пані, що продає насіння, питаю «насіння для птахів» коштує 15 гривень за літрову банку, я беру відразу літрів 10-15.
Хто прилітає? Багато синичок. Ні, не так: ДУЖЕ БАГАТО СИНИЧОК! Кілька разів бачила самочку снігура, а нещодавно прилітав омелюх — дуже гарний, просто красень!
На жаль, годівничку також помітили голуби, підлітають до неї й теж з’їдають певну частину корму. Голубів мені теж шкода, але взимку вони мають набагато більше шансів на виживання, ніж маленькі пташки, оскільки є винахідливішими у добуванні корму (жалісливі люди в парках, сміттєві баки тощо). Як боротися? Насипати корм десь до середини годівнички — їм не вдається його дістатися.
Загалом можу від щирого серця порадити всім встановлювати подібні годівнички. Це не лише допомога нашим маленьким друзям, але й позитивні емоції для всієї родини. Дуже приємно чути веселе цвірінькання пташок навіть взимку, а їхнє постійне миготіння за вікном створює теплу атмосферу. Почуваєшся як діснеївська принцеса! Моя годівничка встановлена на кухонному вікні, тому я часто п’ю чайок, дивлячись цей безплатний канал «Діскавері», і таким чином медитую.
Марія Михалко
— Поставила годівничку місяць тому. Годую несолоним несмаженим соняшниковим і гарбузовим насінням. Інколи прилітають синички, але не так часто, як хотілося б. Та квартира над шумною вулицею, на одинадцятому поверсі, а дерев навколо небагато, тому радію вже тому, що птахи таки долітають до моєї годівниці.
Оксана Мартиненко
— Годівничка в мене вже третій сезон. Побачила колись в одній пташиній групі, знайшла інстаграм виробника та замовила прозору на присосках. Повісила на кухонному балконі, на зовнішньому склі.
Спочатку дуже переживала, чи долетять пташки на мій 12 поверх, все ж таки високо. Але спочатку з’явилася одна синиця, потім друга, а потім вже зграями прилітали.
Нині літають нонстоп, не встигаю насіння соняху їм купувати. Деруться, репетують, якщо раптом годівничка пуста, то летять на інший, відкритий балкон і влаштовують там скандал «де наше їдло?»
На жаль, крім синиці великої (Parus major) ніхто більше з птахів не прилітає, але кіт не жаліється, йому такий телевізор до вподоби. Хоча, будемо чесні, інші члени родини теж регулярно залипають біля вікна, спостерігаючи за пташками.
Ганна Загородня
— Я сама купила годівничку, роздала контакти продавця друзям — і покотилось. Я дуже люблю пташечок і вже певний час захоплююсь бердвотчінгом. Періодично ходжу у парк «Перемога», там знаю місця, де можна погодувати синичок й зрідка горобчиків з руки.
У холодну пору засипаю в годівничку сире соняшникове насіння, яке купую у перевірених продавців на ринку. Приходжу та прошу «для пташок». Іноді можу докинути волоських горіхів та гарбузового насіння, яке вишкребла з гарбуза. Усе розлітається дуже швидко: заповненої годівнички здебільшого вистачає на добу.
Саму по собі новоповішену годівничку птахи помічають десь від доби до тижня. А щоб згадати та помітити стару, їм іноді вистачає і кількох годин.
Прилітають здебільшого синички: велика, рідше — блакитні. Зрідка горобчики.
Катерина Гончар
— Живу в приватному будинку в Києві. Годівничка висить у дворі, годуємо здебільшого синичок, бувають горобці. Інколи бувають сойки й так звані «тріщотки», такі сірі птахи. Вони більше клюють наш дикий виноград і часом щось збирають під годівничкою. Годуємо зерном, горіхами, насінням.
Міла Дика
— Рік тому ми подарували годівничку нашій киці на день народження. Вона прозора, виготовлена з оргскла, на присосках кріпиться до вікна. Спочатку купляли суміш для птахів у зоомагазині. А тоді батько порадив насіння соняшникове сухе. Він так годує у себе у дворі багатоповерхівки. Потім ще сало повісили на мотузочці, цього року додали калину для привернення уваги.
Птахів минулого року не було. Можливо, через 11 поверх, можливо, через часті обстріли, бо ми поруч з аеропортом і центром, тут гучно. Цього року один горобець залетів, поїв, може розкаже друзям про нову «їдальню на районі». А от поки з вами говорила, побачила, як в годівницю підсіла синичка! Для нас це справжнє свято.
Ганна Анкудінова
— Годівничка у нас вже три роки, дарували на день народження дитині, щоб вона й котики спостерігали за пташками. Але дуже довго до нас ніхто не прилітав. Ми страшенно засмучувалися. Навіть писали виробнику спитати, що ж не так. Нам порадили увімкнути спів великої синиці. Ми так і робили.
А потім перевісили годівничку на інше віконечко — і туди пташки стали прилітати. Я переживала, чи буде все міцно триматися. То все було добре. А цього року у нас можуть обідати й по двадцять синичок. Вже й бійки між ними трапляються.
Їдять наші гості дуже багато. Причому вони у нас балувані: спочатку ми купували їм різні суміші, але вони з тих сумішей вибирали лише насіння соняшника. Тому ми вже кинули купувати суміші, беремо лише насіння соняшника та гарбуза. За тиждень використовуємо десь дві літрових банки насіння. Цього року до нас вперше прилетів дятел — з червоним гребінцем, грудкою. Ми страшенно зраділи!
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читати також: Сови Маріїнського парку: як виживати птахам у місті;
Лебеді на Оболоні: як допомагати та фотографувати;
Ворона на балконі: розваги за смаколики;
Годівнички для синички: пташині шоу для киян;
Шукай, вивчай та захищай: спільноти для тих, хто любить природу.
