Відеоігровий світ, який через жадібність корпорації ось-ось буде знищено. Щасливий персонаж, якому раптом потрібно перетворитися на героя. Таємнича дівчина, яка протистоїть тим, хто її образив. І безліч гумору. В український прокат вийшов комедійний екшен «Персонаж». Вікенд подивився його та розповідає, заради чого його варто подивитися.
У Фрі Сіті мешкає Гай. Щоранку він вітає свою золоту рибку, снідає та йде на роботу у банк. Він дуже задоволений своїм життям і бажає всім «Не гарного вам дня, а прегарного!» Та одного разу зустрічає дівчину — і життя змінюється. І тоді Гай дізнається, що його світ — це відеогра, в якій сам він — NPC, тобто неігровий персонаж, який просто управляється програмою. Тим часом його обраниця — це героїня Молотова, за яку грає Міллі. Вона та її друг Кіс свого часу розробили програму, яку привласнив видавець Антуан і вбудував у гру. Щоб замести сліди нечесної поведінки, Антуан планує знищити цю версію гри. Але разом з нею скінчиться життя Гая. Тож тепер у NPC є власна місія — швидко прокачатися, стати героєм і врятувати свій світ. А в ідеалі — ще й завоювати серце коханої.
Можливо, з опису сюжет здається трохи закрученим, проте це не так. Він досить простий, розібратися що до чого легко, глядача наче по сходинках поступово заводять в історію. Звичайно, без геймерської термінології не обійшлося — і це логічно, зважаючи на тематику стрічки. Просте навіть якщо ви ніколи не грали у щось гостросюжетніше за тетріс, все одно без проблем розберетеся, що до чого. Але і тим, хто полюбляє проводити час зі джойстиком, буде з чого порадіти.
Перлина фільму — акторський склад. Міллі грає Джоді Комер з серіалу «Вбиваючи Єву». Вона миттєво перемикається зі своєї брутальної Молотової, що вправляється з будь-якою зброєю, на реальну Міллі, яка сидить за компʼютером з кавою та у плетеному светрі. Образ її друга Кіса втілив Джо Кірі, знайомий за серіалом «Дивні дива». Це соромʼязливий розумник-програміст, який завжди готовий допомогти подрузі. Дует вийшов дуже органічним, зрозумілим і досить схожим на ті, що трапляються у звичайному житті.
Справжнім перчиком картини став Тайка Вайтіті. Його персонаж Антуан — уособлення керівників великих корпорацій, які в погоні за грошима здатні на все. Крім того, він ексцентричний, зверхньо командує своїми підлеглими, хамськи каламбурить, а опинившись у глухому куті може й взятися за сокиру. Неймовірна гра, харизма та шарм Вайтіті западають прямісінько у серденько, а його гардероб хочеться забрати собі.
Райан Рейнольдс, здається, вже намацав свою затишну акторську нішу і не збирається її залишати. Якщо в «Дедпулі» його герой — це Рейнольдс з нальотом грубуватості, в «Тілоохоронці кілера» — з флером невдахи, то в «Персонажі» Гай — зі штрихами наївності та безмежного оптимізму. Але у своїй ролі він дуже переконливий, йому віриш і тоді, коли він каже: «Це найкраща кава у світі», і коли обіцяє: «Ти можеш робити усе, що схочеш».
Сценаристом фільму виступив Зак Пенн, який робив кіноадаптацію «Першому гравцеві приготуватися». Ігрова тематика присутня в обох стрічках, тож не дивно, що подеколи вбачаєш певні схожості.
Ідея фільму свіженька, попри те, що кінематограф все частіше звертається до відеоігор як до джерела натхнення. Але не бракує тут і кліше, які приблукали з різних жанрів. Це наче й не бісить, проте, здається, десь можна було знайти оригінальніші рішення. Якщо відкинути ігрову складову, то це стрічка про дружбу, оптимізм і віру в те, що все можливо. Хоч ідеї не нові, але вони подаються в ефектній барвистій обгортці.
Фішка стрічки — невпинний гумор. Щомиті можна сміятися то над жартами, то над мімікою, то над тим, що відбувається на задньому плані. І що далі — то голосніший сміх у залі. І якщо у сюжеті є кліше, то гумор непередбачуваний і зуміє здивувати.
«Персонаж» вийшов веселим екшеном у яскравих декораціях з крутими акторами. Це вдале рішення для літнього перегляду, коли хочеться перезавантажити голову та десь зачерпнути трошечки оптимізму та віри у завтрашній день. Більшість з нас хоч раз відчували себе NPC — тим, хто ні на що вплинути не може. Але чи справді цього не можна змінити?
Заради чого варто йти на фільм:
офігенних камео Ченнінга Татума та Кріса Еванса;
виловити відсилання до всесвітів «Месників» і «Зоряних війн», а також різних відеоігор;
нареготатися;
неймовірного Тайки Вайтіті;
няшного Райана Рейнольдса;
легкого та безтурботного перезавантаження.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: «Загін самогубців»: кров, екшн і безумство;
Детектив, кохання, зомбі: знайди свій корейський серіал;
Красуня на драйві: кого гамселимо сьогодні?
Монстрокиця, канібали та бурхлива Амазонка: «Круїз у джунглях» у кіно.
