Літня любовна історія «Суперники» — це кіно про спорт чи про стосунки? А може, це кіно про боротьбу. І трохи про чуттєвість. Вікенд подивився стрічку та ділиться враженнями.
З першого погляду «Суперники» видається стандартною стрічкою про теніс і спортивні досягнення. Дія фільму розгортається у світі тенісу, навіть в один момент персонаж Зендаї Таші Дункан зауважує: «Ми завжди говоримо про теніс».
Але попри зусилля акторів, подачі та удари у фільмі далеко не так важливі, як десятирічний любовний трикутник між Таші та колишніми найкращими друзями й партнерами по грі, Патріком Цвейгом і Артом Дональдсоном. Їх грають Джош О’Коннор і Майк Фейст. Ні, ця стрічка зовсім не про теніс, але це і не романтична мелодрама. Це кіно від Луки Гуаданьїно.
Творчість Гуаданьїно завжди відчувається наче літо. Наповнюючи свої фільми теплими кольорами, яскравим сонцем, розслабленим еротизмом і чуттєвою тілесністю, режисер з легкістю і ніби мимоволі препарує людські емоції та пристрасті. Починаючи від «Я — це кохання», «Великий сплеск», «Назви мене своїм імʼям» і продовжуючи «Суперниками».
Події «Суперників» перескакують у часі, ніби тенісний мʼячик по корту. Удар — 2019 рік. Арт Доналдсон — професійний популярний тенісист, одягнений у брендований одяг від Uniqlo, грає на відбірковому матчі в Нью-Рошелі, штат Нью-Йорк. Цей відбір не відповідає його можливостям. Але Таші — тренерка та дружина Арта — наполягає, щоб чоловік взяв у ньому участь. Це має стати свіжим стартом для карʼєри втомленого й вигорілого гравця, що все життя бив по мʼячу.
Його суперник — Патрік Цвейг. На відміну від комерційно успішного, забезпеченого Арта, який живе у вишуканих апартаментах, Патрік ледь виживає. Він спить у машині, бо не може дозволити собі не лише готельний номер, а часом навіть їжу. Він настільки у відчаї, що просить організаторів видати аванс у 400 доларів за його участь у турнірі. Він зваблює першу ліпшу жінку у готелі, щоб було де ночувати, поки триває турнір.
Удар — 2006 рік. 18-річні Арт і Патрік виграють парний матч юніорів. Вони найкращі друзі й сусіди по кімнаті в приватній тенісній академії. Патрік планує в майбутньому увірватися у світ великого тенісу, тоді як Арт замислюється над навчанням у Стенфорді. Після перемоги вони залишаються на кортах, щоб подивитися на гру юної зірки тенісу Таші Дункан. Дівчина доводить суперниць до сліз своєю майстерністю.
Зачаровані енергією та завзяттям Таші, хлопці відверто з нею фліртують, змагаючись між собою за її прихильність. Сміючись, вона каже «Я не розлучниця», а потім опиняється у хлопчачому номері готелю. З пляшкою пива в руках вона вислуховує розповідь про перший еротичний досвід друзів.
Удар — і знову 2019 рік. Таші напружено стежить, як мʼяч перескакує з однієї частини поля на іншу, від її колишнього коханця, до чоловіка, якого вона зневажає.
Теніс у фільми водночас і метафора пристрасті, й джерело конфлікту. В очах «Суперників» спорт — це одержимість, а Таші видається якщо не трофеєм, то уособленням мінливої перемоги.
Гуаданьїно не був би собою, якби не додав у цю досить просту історію любовного трикутника веселої легкості та чуттєвості. Він не тільки розширює межі дружби Арта та Патріка, підкреслюючи майже еротичну хімію між акторами Джошем О’Коннором і Майком Фейстом. Але й використовує чудове танцювальне техно кінця 90-х від Трента Резнора та Аттікуса Росса, щоб посилити напругу в ключових тенісних матчах у фільмі. А потім, заграючи з глядачем, він накладає цю музику на найдраматичніші моменти між героями, ніби запитуючи: життя — це гра чи гра — це життя?
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: 10 життя: кіт, бджоли та реінкарнація;
Війна, кохання та совок. Про що фільм «Я і Фелікс»;
Мисливці на привидів: Крижана імперія. Кілька питань після фільму;
Секс на полонині та пошуки пригод: українське літературне кохання;
З бузком і блогерами. Як кияни зустрічають світанок у ботсаду.
