Фотодівичник на Подолі. Як це влаштовано

Фотодівичник на Подолі. Як це влаштовано

Для чого йти на фотодівичник? Причин всього три. Перша — ви любите фотографуватися. Друга — ви не любите фотографуватися. Третя — все одно потрібні пристойні фото. Редакторка Вікенду ділиться досвідом добування.

Частина перша: фарбуємося

Про фотодівичники сестер Капранових я чула давно й різне. А тут збіглися час і настрій, і я прийшла в шоурум на Почайнинській, 28. Компанія зібралася камерна: самі господині, Інна та Світлана Капранови, візажистка Тетяна, фотографка Вікторія, ще декілька прекрасних жінок.

З кимось ми вже знайомі в житті, з кимось по фейсбуку, з кимось познайомилися на місці. З кимось не знайомилися. І мені до вподоби: ніхто ні до чого не змушує. Хочеш — спілкуєшся. Не хочеш, то просто фарбуєшся, вдягаєшся, фотографуєшся.

У невимушеній атмосфері розпивання кави та ігристого ми перейшли до візажу. Я не дуже люблю, коли мене фарбують, бо минулі досвіди були скоріше негативними. Бачення майстринь не сходилося з моїм, тож після візажу я не була собою й хотіла все змити.

Пані Тетяна встигала казати компліменти, підкреслювати гарне, пом’якшувати невдале й пояснювати, що саме вона робить і навіщо. І процес, і результат потішили. Ще я дізналася дещо цікаве про макіяж на щодень.

Частина друга: збираємо образ

Цікаво спостерігати, як по-різному жінки розв’язують задачу збирання образів. Капранови пропонували Наталі стиль кантрі, але вона спокійно відстояла власне бачення. І вийшло приголомшливо.

Хтось переміряє купу-купу всього різного, а тоді звертається до сестер. Може замінити сорочку чи додати до сукні пояс? Останній штрих, одна деталь — і образ заграє.

Зручно, що капранівські речі поєднуються та комбінуються, тож у цей тетріс можна гратися нескінченно. Хоча сестри продають одяг, вони мають величезний запас аксесуарів: тут тобі не лише сережки, намиста, браслети. Є сумки, клатчі, шалики, боа, шапки.

У непримітній тумбі зберігається взуття різних розмірів та фасонів: від ковбойських чобіт до лакових туфель на підборах.

Скільки образів збирає кожна жінка? По-різному. Хтось обирає довго й вдумливо, тож встигає скомпонувати три різних луки. Хтось стрімко перевдягається й несеться зніматися. Виходить великий набір фотоперевдягань.

Частина третя: фотографуємося

Ви маєте розуміти: це не фотостудія. Мені здалося, основна задача — показати, що одяг підходить жінкам різного віку з різними фігурами, зовнішністю. Показати учасницям їх самих гарних і стильних.

Не чекаємо тут якихось студійних фотозон, просто отримуємо задоволення від процесу. Не вмієте позувати, займати пози, якими хизуються фотомоделі? Ну й не треба.

Дещо підкаже фотографка Вікторія, в чомусь допоможуть інші учасниці, якщо ви захочете до них прислухатися звісно. Я пишу цей відгук, коли ще не бачу фото й не знаю, що там у нас вийшло. Але певна, що отримаю задоволення від експерименту.

Загалом якщо не любите фотографуватися, то це якраз зручний спосіб отримати великий запас якісних фото. Користуватиметеся довго.

Частина четверта: повторюємо ще й ще

Скільки часу це займає? Дві-три години точно. Як пройдуть ці години, залежить від ваших намірів і настрою. Ви можете трохи попозувати й піти пригощатися й спілкуватися. А можете не спілкуватися, а нескінченно позувати й перевдягатися.

Чому я раджу спілкуватися? Бо в Просторі у Капранових збираються цікаві жінки. Як зараз кажуть, це «якісний корисний нетворкінг». Скажімо, я нічого не шукала й не очікувала, а отримала замовлення на рекламу у Вікенді від однієї з учасниць.

Потім знову йдемо фотографуватися, вже з ігристим і покращеним настроєм. І Вікторія це відзначає, а камера вхоплює.

Хтось іде з фотодівчника з обновками, хтось із гарним настроєм. Хтось із приємними знайомствами.

Підказка редакторки: класно прийти сюди з донькою, мамою, подружкою. Вдягати одна одну. Робити парні луки. Просто трошки перезавантажитися й згадати, які ми гарні.

Простір 28

Вул. Почайнінська, 28

Сторінка у фейсбуці — щоб записатися

Сподобалася стаття? Подякуй автору!

   

Читайте також: Як не втратити київську осінь: інструкція у 50 кроках;

Берегти історію та дупу. Відвертий відгук про поїздку ретротрамваєм;

Жовте, червоне, гаряче: де фотографувати київську осінь;

Не фотостудія, а ресторан: як у HeyGuys заборонили фотозйомку;

Фіксуй життя. Як обрати фотографа для фотосесії.