30 тисяч за поїздку на метро. Були часи! Монетки, талончики, проїзні, жетони. Ностальгія за касами та цифрова оплата. Вікенд згадує, як дорожчав проїзд у підземці, коли несподівано подешевшав та чим платили кияни.
Відкриття першої черги метрополітену, поки всього чотири станції. Будували не лише як транспортні об’єкти, а і як укриття.
Спершу вхід був лише по запрошеннях. Потім продавали квитки, схожі на трамвайні. Квиток треба було показати контролеру на вході, той відривав частину. Іншу берегли до кінця поїздки, вагонами ходили контролери.
Щоб їздити на метро на роботу, киянин витрачав 20 рублів на місяць. Середня зарплата складала 783 рублі.
У Радянському Союзі відбулась грошова реформа за курсом 10:1. Вартість проїзду зменшилась у 10 разів.
Пасажирів ставало більше. У години пік збирався натовп на вході, контролери не справлялися з перевіркою квитків. Тож на станціях встановили автоматичні турнікети з дерев’яним корпусом. Відбулась маленька метрореволюція: пасажир кидав монетку та потрапляв усередину набагато швидше.
Паперові квитки продовжили існувати, адже не у всіх пасажирів були потрібні монетки для турнікетів.
Уже були місячні проїзні.
Протягом 30 років вартість проїзду в метро не змінювалась.
Турнікети переробили так, щоб частина з них приймали монетки по 15 копійок, а в інші треба було кидати по три п’ятачки.
Останній рік, коли в турнікети можна було кидати справжні гроші. Їх переобладнали на прийом монет по 15 копійок. Потім повернули паперові квитки.
З 1 жовтня в підземці з’явились металеві жетони. Їх виготовляли з мідних сплавів на заводі у Броварах. Тепер не треба було переробляти турнікети. Розумні та заощадливі кияни скуповували побільше жетонів перед черговим подорожчанням. Тоді метрополітен став випускати на кожне наступне подорожчання жетони нового зразка.
Тимчасова національна валюта — купони. Гіперінфляція підняла вартість проїзду у 20 разів за рік.
Металеві жетони недешеві у собівартості, а пасажири забирають частину собі в колекцію. Тож жетони стали дешевшими пластиковими, а проїзні — картонними картками з магнітною стрічкою. Нові жетони заповнені люмінофором, вони наче трошки світяться. Турнікет розпізнає жетон не за вагою, як було з металевими жетонами та монетами, а за допомогою спектрального аналізу та фотоелементів.
Країна перейшла на гривню, тимчасові гроші мінялися на постійні у співвідношенні 100 000 до 1. Проїзд став коштувати 20 копійок, потім подорожчав до 30.
Ввели нові, зелені жетони.
Всесвітня економічна криза та правління мера Леоніда Черновецького призвели до подорожчання проїзду одразу в 4 рази — до 2 гривень.
Антимонопольний комітет змусив знизити вартість поїздки на 30 копійок.
У Києва новий керівник — Олександр Попов, він через суд добивається повернення двогривневого тарифу.
Дедалі більше скандалів навколо розкрадання грошей. Цього року правоохоронці розкрили наймасовішу справу. 11 працівників метрополітену привласнювали гроші на станції метро «Мінська». Майже щодня вони забирали собі третину, а нерідко половину й більше грошей з автоматів. За 19 місяців вони вкрали майже 1,2 мільйона гривень.
Після обвалу гривні це було закономірно.
Стільки кияни платитимуть до 2026 року.
Київ попрощався з жетонами.
З лютого на початку повномасштабного вторгнення проїзд тимчасово був безплатним. У травні оплату повернули. Тоді ж почали масово закривати каси на станціях та автоматизувати продаж квитків.
Закрилися останні готівкові каси. Донедавна вони ще працювали на станціях «Вокзальна», «Почайна» та «Видубичі». Тепер купити квитки у касі в метро не можна, як і розраховуватися готівкою.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Стан як станція: як почуваються кияни та підземка після важких ночей;
Маршрут з трояндами. Де гуляти та милуватися в Києві;
Зоряне небо та заборонене гасло: цікаві факти про зелену гілку метро;
Під землю від обстрілів. Підказки тих, хто ночує в метро;
Вуса на вітру та тиха стеля: цікаві факти про синю гілку метро.
