Принти та натюрморти. Чи має художник уміти продавати

Олексій Вірт — художник, який створює міські пейзажі, квіткові натюрморти, примітивну графіку та цифрові принти, поєднані з акрилом. Вікенд розпитав його про улюблені куточки Києва, монетизацію творчості й те, як вдається поєднувати її з військовою службою.

Як усе починалося

— Малюю я майже все життя. У шкільному віці відвідував художню школу, з якої мене успішно вигнали. Впоратися з роботою за декілька хвилин і заважати іншим — це було про мене, тому, напевно, й вигнали. Деякий час я бив татуювання. Коли почалася пандемія, з’явилося багато часу, тож повернувся до малювання на планшеті. Малювання для мене — одна зі складників особистості: без цього я не був би собою.

Сьогодні Олексій працює одразу в кількох напрямах: міські пейзажі, примітивна графіка та неоекспресіонізм — картини з квітами. Усі ці напрямки об’єднує грайливість, проте в кожному він має власні підходи. У натюрмортах йому найбільше подобається зробити гарну технічну роботу та розбити її грубим мазком пензля. У примітивній графіці Олексій відштовхується від форми та використовує воскову крейду й лише три кольори.

Як перенести любов до міста

Що ж до міських пейзажів, то тут художник обирає місця, які викликають емоції чи мають цікаву для нього деталь. Першим малюнком у цьому напрямі став кінотеатр «Тампере» на Відрадному.

— Я люблю своє місто. Мої роботи — про мене, а Київ — частина мене. Я люблю Солом’янку, тут я виріс, затишні вулички Відрадного та центр столиці від цирку до Золотих воріт.

Фірмовою технікою, у якій переважно працює Олексій, є поєднання цифрового друку з акрилом.

— Я малював цифрові натюрморти, друкував їх, але бісило те, що вони гарні — і на цьому все, вони не викликали емоцій. Тому я беру акрил та малюю поверх, таким чином повертаю роботу собі.

Скільки часу займе одна картина — передбачити складно, адже процес завжди різний. Іноді робота йде легко та швидко й займає умовно годину, а іноді Олексій починає малюнок і потроху доробляє його тижнями.

Як продавати

Ще Олексій створює та продає принти своїх робіт.

— Я колекціоную друковану графіку. Цифрові роботи — це класно, але я люблю фізичні речі. Я повертаюсь до придбаних робіт, часто їх переглядаю. Це ще й можливість отримувати гроші за справу, яку дуже люблю. Особисто для мене продавати принти простіше, ніж оригінальні роботи, особисто для мене. Мені подобається весь процес — вибір паперу, друк та відправлення. Мені дійсно цікаво обирати пакувальні матеріали.

Саме принти люди купують найчастіше, бо цей формат може дозволити собі більша частина аудиторії.

Покупців Олексій знаходить переважно через Threads та ярмарки. Розповідає, що це молоді й цікаві люди, здебільшого дівчата креативних професій. Автор зізнається, що йому подобається зворотний зв’язок з покупцями.

— Мене дуже тішить, коли люди, які купують роботи, потім надсилають фото в інтер’єрі, коли картини стають частинкою чужого дому. Тішить, коли купують цікаві люди, а потім ми знайомимось. Я кайфую від класних людей.

— Художник може отримувати дохід від малювання, але це зовсім різні скіли: десь про маркетинг, десь про фінансову грамотність, десь про підприємництво. Можна бути неймовірно цікавим митцем, але отримувати дохід тільки з інших джерел, а можна бути хорошим маркетологом і посереднім артистом. Початківцям пораджу не боятись показувати роботи назагал, бути активними, дивитися, як діють інші, аналізувати, робити висновки та адекватно оцінювати вартість роботи. Але не змінюйте себе, свій стиль аби подобатись більшій кількості людей.

Як служити і творити

Зараз Олексій проходить військову службу, тому більшість часу зосереджений на виконанні обов’язків, утім, малювання не полишає

— Я намагаюся все це поєднувати, виходить по-різному. Іноді щось накидаю, планую.

Великих робіт за останній час небагато, маю декілька планів на київські пейзажі, які дороблю, але дедалі більше в роботах проявляється військова тематика. Один з перших малюнків цього періоду — графічний, трохи абстрактний портрет побратима з позивним «Митець». Це дуже класний хлопець, людина зробила свій вибір. Велика йому повага та привіт.

Оскільки сам Олексій перебуває на службі, оформленням замовлень опікуються його близькі.

— Бути залученим самому зараз практично немає можливості, тому відправленнями займається моя дівчина Олена, а друкує мій друг Олександр. З оригінальних робіт можна купити те, що лишилося до цього, а з принтами простіше. Ми домовляємось про розміри й оформлення, я надсилаю файл дівчині, вона з Олександром надсилають варіанти паперу, я затверджую, друкують, Олена оформлює. Якщо є можливість — підписую роботу.

— Малювання — це гра, мені подобається в неї грати. Я не люблю говорити про майбутнє, вважаю, що кожна наша дія має вплив. Звісно, думаємо перед тим, як діяти, але діємо — і подивимося, як там буде. Проте маю маленьку мрію — розробити оформлення для вина, книги чи музичного альбому.