Кияни полюють за качками, жабами, кролями. Зараз це міський тренд: замовляєш каву, матчу чи лимонад, а на кришечці чекає миленька мініатюрна фігурка. «Вікенд» розібрався, звідки беруться фігурки, з чого їх роблять та де шукати цю красу.
Звідки взявся тренд
Ідея додавати іграшки до їжі чи напою не нова. Згадаємо хоча б Хеппі Міл від McDonald’s, іграшки яких десятиліттями збирали дорослі й діти. В Азії давно панує так званий дофаміновий маркетинг і культура blind box (коробок-сюрпризів), де люди, крім основного замовлення, додатково отримують неочікувані дрібнички.
Проте сучасний кавовий тренд почався з багаторазових термокружок та стаканів, які активно набирали популярності з 2013 року. Вони були гарні, але не дуже практичні надворі: щоб напої не бризкали під час ходьби та всередину не потрапляв пил, для них вигадали спеціальні силіконові заглушки на кришки та трубочки. Спочатку це була суто практична річ, але дуже швидко вони стали елементом декору та способом самовираження.
Великі маркетплейси, такі як AliExpress чи Amazon, почали пропонувати найрізноманітніші варіанти. З часом у Східній Азії мережі боба-чаю підхопили фішку та додавали до своїх стаканчиків маленькі силіконові фігурки кумедних тваринок. Коли бачиш таку деталь на напої, відразу хочеться сфотографувати та викласти в соцмережі, тож тренд швидко захопив світ. Паралельно власники 3D-принтерів побачили в цьому чудову бізнес-ідею та тепер виготовляють для кав’ярень унікальні фігурки.


Чому саме каченята
Вибір жовтого каченяти як головного символу тренду не випадковий. В азійській міській культурі, особливо в Японії та Китаї, вже понад десятиліття існує культ каченяти як головного образу «kawaii» (милоти) та символу ментального розвантаження. Воно уособлює спокій, безтурботність та умиротворення серед шаленого ритму мегаполісів. Крім того, жовте каченя є міжнародним символом ностальгії за безтурботним дитинством. Саме тому перші азійські мережі напоїв обрали каченя як універсальний «антистрес-маркер», який працює на рівні емоцій у будь-якій країні світу.






З чого роблять
Вони виготовляються з двох матеріалів. Або з м’якого силікону для масових маркетплейсів (матеріал вважається неекологічним). Або з PLA-пластику в випадку локального 3D-друку. Його виготовляють на основі кукурудзяного крохмалю, тому він вважається більш екологічним та біорозкладаним. Щоб фігурка надійно трималася на пластиковій кришечці, її зазвичай закріплюють на шматочок двостороннього скотчу.
Де шукати в Києві
Перші поодинокі каченята на стаканчиках почали з’являтися в українській столиці наприкінці 2023 — на початку 2024 року, коли бариста підхопили вірусні відео з тіктоку. А навесні 2026 року це перетворилося на масовий міський бум. Зараз у Києві є вже десятки кавʼярень, де можна знайти різні варіанти таких фігурок.






«Свої» (з їхньої сторінки у тредсі)
Ми розпитали киянок, чому їм так відгукується ця ідея. Єва каже, що пити каву кожного ранку для неї стало буденним ритуалом, але фігурки ніби оживили щоденні емоції: «Ця дрібничка на кришечці миттєво викликає посмішку. Завдяки цьому пити ранкову каву стало приємніше».
А от для Вікторії тренд перетворився на кавовий квест: «Мені не просто подобається отримувати фігурки, я вирішила спеціально вишукувати заклади, де є нові тваринки, бо хочу зібрати велику колекцію».
Власники кав’ярень зізнаються: дрібничка коштує копійки, але стала саме тим способом, заради якого люди повертаються у заклад. Особливо це відчувалося на початку, коли тренд у Києві набирав обертів і фігурки на каві здавалися чимось незвичним.
Зараз, коли фігурки стали доступнішими, заклади почали змагатися за різноманіття. А деякі замовляють ексклюзивний 3D-друк: роблять фігурки у формі свого логотипа чи деталей, які підкреслюють стиль закладу.


Не раз кияни просили створити фігурки у вигляді пластикового жетончика на метро. Цікаво, який заклад першим осідлає ностальгічну хвилю. Та й загалом фігурки у вигляді київських символів мали б успіх.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Гілки та корені. Для чого кияни збирають палки;
Від сала до Трампа. Про що виставка «Свіже»;
Київські мозаїки та оголені тіла. Як працює міська художниця;














