Напередодні Всесвітнього дня туалету у Києві нагороджували переможців щорічного конкурсу на найкращу громадську вбиральню. Церемонія проходила там, де й повинна пройти, — у Музеї історії туалету. Тим часом Вікенд розпитав киян про найкращі та найжахливіші вбиральні столиці. А з розповідей зібрав ще 6 лайфхаків, які мають допомогти у скрутній ситуації. Тож куди біжать кияни, якщо припече?
Кафе, ресторани
Мабуть, немає у столиці людини, яка хоча б раз у житті не бігла у туалет у найближчий Макдональдз, бо припекло. Ці заклади — найкращі друзі киян у таких питаннях. Вбиральні там завжди чисті, світлі та охайні. На другому місці називають туалети у ресторанах мережі «Пузата хата». А от третє привітне місце трохи здивувало редакцію. Але саме заклади мережі «Портер паб» назвали кияни у відповідь на питання, куди вони зайдуть у вбиральню, якщо виникне гостра потреба.
Гід Тетяна Шаланська має неабиякий досвід прогулянок по місту з групою гостей. Вона оптимістично оцінює ситуацію з вбиральнями: «Спокійно заходжу у будь-яке кафе і заводжу туристів. Крім того, працюють громадські туалети по місту. Як гід, проблеми з туалетами по місту не бачу, якщо, звичайно, ми не говоримо про групу у 50 людей».
Найкращі туалети — у дорогих ресторанах, каже дехто з опитаних. Проте більшості з нас зайти у вбиральню просто так, з вулиці, не дозволяє совість. «Соромно, ніяково, піду тільки якщо потім буду щось замовляти у цьому закладі», — так відповідала десь половина опитаних Вікендом.
Але соромитись чи страждати муками совісті тут абсолютно нема чого, запевняє Ірина, яка кілька років працювала баристою: «Протягом дня зазвичай 2-3 людини заходили у наш заклад в туалет. Персоналу пофіг, уваги не звертали і не акцентували».
Ту ж думку підтримує Дарина: «Спокійно заходжу у вбиральню практично в будь-які заклади, крім зовсім вже пафосних ресторанів. Посмішка, вітання, запитати, де тут вбиральня — і ні в кого ніяких претензій».
Але ж негативний досвід з туалетами у закладах на чомусь базується, правда? Наприклад, на таких історіях, як Оленчина: «Колись впевнена у собі подруга повела мене в туалет в кафешці на Пейзажній, цитуючи новинки законодавства. Попісяти зрештою пустили, але більше такого досвіду не хочу».
А для когось, як-от для іншої Олени, візит до вбиральні будь-якого закладу — це скоріш приємна пригода. «Коли буваю у кафе чи ресторані, відвідую туалет. Тому що іноді він набагато цікавіший самого кафе. Просто зайдіть у туалет «Каффи», і ви зрозумієте, про шо я», — радить вона.
Культурологічну радість від такого відвідування відчув і Андрій: «Туалет, який мене найбільше вразив, раптом знайшовся не у найдорожчому закладі міста, а у кав’ярні EspressoHolic на Великій Житомирській. Він настільки вразив, що я аж зробив фото місцевої раковини для миття рук. Це ж просто витвір мистецтва!»
Еріку вразив туалет у зовсім непафосному закладі — італійському кафе-ресторані «Песто кафе» в «Аркадії» на Осокорках: «В одній з кабінок жіночого туалету був диванчик, два умивальники — дитячий та дорослий та два унітази, теж для дитини і дорослого. Все оформлено у вишукано. Сам вхід у туалет прикритий оксамитовою шторкою».
Торговельні центри
Понад 80% опитаних зізнаються: ТРЦ — це реальне спасіння у важливій справі, бо куди податися, коли тобі припекло? Саме до них. Але є нюанси.
Робити вхід у вбиральню у ТРЦ платним — така собі ідея. Сергій назавжди запам’ятав той єдиний раз, коли він поткнувся у туалет ТРЦ Dream Town і з подивом дізнався, що має заплатити. «З того часу ноги моєї там не було. Ніколи не піду і нічого не купуватиму в них», — наголошує чоловік. Навіть звістка про те, що туалети цього комплексу тепер безкоштовні, не розтопила його серця.
— ТРЦ з їхніми доходами можуть собі дозволити туалети будь-якої площі і команду постійних прибиральників. А платні туалети у торговельних центрах наочно демонструють жадібну сутність їхніх власників. Як справедливо зауважив хтось із блогерів, наявність і якість безкоштовних туалетів — найнадійніший показник рівня розвитку країни. Адже для цього потрібні не тільки гроші, а й розуміння, що змушувати людей бігати по кущах і підворіттях принизливо, — пояснює Сергій.
За ту ж жадібність не люблять кияни і ТРЦ «Оазис». Тобто не люблять цей торговельний комплекс відразу за кілька речей, проте вимога платити за візит у вбиральню займає не останнє місце у списку київських претензій.
Ще один ТРЦ з платними туалетами — «Глобус». «Яке жлобство, — відверто каже Рая. — Вже скільки років діє ця схема у «Глобусі», а я ніяк не звикну. Там під «сферою» єдиний туалет на всю ту частину, і він платний». Та й взагалі туалети у «Глобусі» з цими дірками у підлозі — знущання, додає Ольга. Вона просто відмовляється вибачати комплексу у центрі міста подібне неподобство. Натомість Рая хвалить туалет на Даринку: «Там біля однієї стіни унітази в кабінках, вздовж іншої — дірки в підлозі. Ідеально, вибирай який хочеш варіант».
— Найжахливіший туалет — у торговельному центрі «Дарниця» на однойменній площі, — каже Олена. — Там на верхньому поверсі три нещасні брудні кабіни, які погано закриваються. Причому сам комплекс забитий під зав’язку стійками з товарами, серед яких і не розвернутися, і не продихнути. Такої зневаги до покупців не бачила ніде більше.
Респект тим сучасним торгівельним комплексам, які дбають про відвідувачів, мають сяючі вбиральні та вільний доступ до них. Серед таких кияни називають ТРК River Mall, Ocean Plaza, «Проспект» та Gulliver.
Громадські вбиральні
Частина опитаних дивується, коли дізнається, що у місті таки є звичайнісінькі громадські вбиральні. Не смердючі кабіни біотуалетів, а капітальні будівлі, де хтось прибирає, є світло та можна вимити руки (нехай навіть крижаною водою). Але вони є, навіть у непоганому стані, запевняє гід Тетяна Шаланська і наводить список: «Біля Золотих воріт, у Володимирському проїзді, біля Софійського собору, в Михайлівському Золотоверхому, на Андріївському узвозі, у парку Шевченка. В основному — з оплатою через турнікети, а деінде — і з бабусями у віконці на вході».
А як же ж анонсовані міською владою нові чудо-вбиральні, які в народі миттєво охрестили «телепортами» або «космольотами» З ними, на жаль, не все і радісно. Гід по Києву Ксенія Гак ділиться спостереженнями: «Модні кабінки, схожі на космольоти, не працюють або працюють з якимись помилками. Потрапити всередину можна, тільки якщо маєш купюру в 5 гривень. Інакше ніяких шансів скористатися цим чудом техніки немає. Сьогодні спостерігала, як дівчина сплатила, зайшла до кабіни, а через секунду двері відчинилися. І так раз надцять! Розчарована дівчина вийшла з зорельота, не справивши нужди. Телефон підтримки не працює. От і виходить, що кабінки дорогі, красиві і в ландшафт вписалися, але не працюють як слід. І не відповідає ніхто за це неподобство».
(1).jpg)
Парки
Останнім часом місто активно ремонтує та відновлює парки. Відповідно доходять руки і до вбиралень. «У Куренівському парку під час реконструкції відновили й туалет, — коментує Вікторія. — У відновленому Сирецькому парку туалет новозбудований, сучасний, чистий і зручний».
Але часи роботи та сезонність залишаються головною проблему паркових вбиральнь. У великих парках навіть влітку вони працюють лише з восьмої ранку до восьмої вечора, ділиться Дар’я і додає, що на Трухановому острові туалет лише один в сезон, який працює до 20:00. «А що робити восени і весною? Ходити у кущі?» — питає дівчина.
«Поверніть, гади, старий туалет на Гідропарку! — приєднується до претензій Ірина. — Так, туалет там був жахливий, але він був! А новомодний, з гарячою водою, милом і сушкою для рук закритий наглухо з початку осені майже до кінця весни. І куди накажете ходити в міжсезоння? Під кущем холодно і далеко видно, але більше особливо нікуди».
Туалет у Маріїнському парку разом з дітьми шукали десь пів години, згадує Ольга. Врешті-решт знайшли — темний, страшний, але на щастя відкритий.
Лайфхаки від бувалих
З дітьми можна скрізь!
Якщо з тобою діти, яким конче потрібна вбиральня, — це знімає будь-які бар’єри, впевнені кияни.
Вдавай іноземця
Саме так робить Костянтин: «Спокійно користуюся вбиральнями ресторанів та в кафе. Але я боягузливий і про всяк випадок переходжу на англійську».
Вбиральні в готелях
— Люблю той шикарний готель на Поштовій, — згадує Веліна. — Там пречудові туалети. Загалом у нас з доньками у досвіді візити до вбиральнь чотирьох різних київських готелів. І ніхто не відмовляв.
Підтримує цю думку і Вікторія: «Якось із подругою з Ізраїля ми гуляли в центрі, скористалися туалетом в готелі «Інтерконтиненталь» біля Михайлівської площі, нас без проблем пустили і показали, де він».
Суто для жінок — уявіть, що ви вагітна
Так робить Веліна: «Якщо мені треба у туалет, я уявляю, що вагітна, ця гра в мозку знімає сором».
Користуйтеся мапою
Нагадаємо, що на сторінці комунального підприємства Київводфонд є мапа столичних вбиралень. Вона неповна, але все одно корисна.
Ходіть до найкращих
От вам кілька переможців конкурсу на кращу вбиральню міста:
торговельно-розважальні центри: Gulliver та River Mall;
кінотеатри мережі Multiplex;
зоопарк та планетарій,
Національний музей Тараса Шевченка.
