Створити скульптуру Тараса Шевченка для Греції, Анни Ярославни — для Франції, започаткувати художню алею на Андріївському та створити пам’ятник, який полюблять дітлахи, і монумент, який знесуть з настанням Незалежності. У день народження скульптора Валентина Зноби розповідаємо про його найбільш примітні роботи в Києві.
Валентин Зноба походить з творчої родини — його батько Іван теж був скульптором. Спочатку заробляв столярством та займався фотографією. Якось у село завітав студент з міста, побачив знімки і порадив Івану навчатися. На той час у Зноби вже було двоє дітей, проте він спромігся змінити життя: вступив до Київського художнього інституту та став скульптором. Син Івана Валентин народився у Дніпропетровській області. Згодом теж скінчив той самий виш, що й батько.
Валентин Зноба створив чимало скульптур, що встановлені за кордоном: Джону Неперу (математику, що винайшов логарифм) в Единбурзі, Густаву Клімту в австрійському Унтерасі, Тарасові Шевченку в Афінах, Анні Ярославні — у французькому Сенлісі. Багато пам’ятників та масштабних монументів його авторства встановлені в Україні. Є й роботи, створені для Києва.
Скульптуру козака Мамая на Майдані Незалежності встановили у 2001 році у переддень Покрови. Над фігурою Зноба працював близько п’яти років разом з сином Миколою, який був відповідальний за коня. Прототипом став кінь Барсик, що грав у фільмах «Вогнем та мечем» і «Мазепа». Спочатку Зноба сподівався, що відлитий ще влітку пам’ятник відкриють до Дня Незалежності. Але проти виступили архітектори — автори реконструкції Майдану Олександр Комаровський та Сергій Бабушкін, а також головний охоронець пам’яток столиці Руслан Кухаренко, який назвав твір бездарним. Художня рада погодила встановлення пам’ятника у вечір п’ятниці — Покрова того року припадала на неділю. Тому встановлювали поспіхом: за годину до відкриття робітники замазували фігури розчином для патинування, зеленбудівці обкладали дерном ще теплий бетон. Найбільше до вподоби скульптура прийшлася дітлахам: вони намагалися всістися на коня — і стремено відламали вже за десять хвилин.
Під час реставраційних робіт будівлі Верховної Ради у 1985 році поряд з головним входом Зноба створив скульптурну композицію «Народ України». Чотири фігури уособлюють різні шари населення: робітників, селян, вчених, інтелігенцію. В одному з персонажів він втілив свою дружину та музу Тетяну Голембієвську.
Пам’ятник Архангелу Михайлу на Оболоні відкрили у 2000 році у сквері поряд з будівлею районної адміністрації. Триметрова бронзова фігура янгола встановлена на гранітній колонні висотою 4,5 метри. Михайло зображений відповідно до православних іконографічних традицій — у виставленій вперед правій руці він тримає палаючий меч, а сам святий вдягнений у військові обладунки.
У 1968 році у Дарницькому лісі на місці, де був розташований гітлерівський табір військовополонених, було відкрито меморіальний комплекс на честь загиблих воїнів. Під час німецької окупації тут було вбито близько 68 тисяч людей. Серед елементів меморіалу — кам’яні брили обабіч стежки, якою вели на страту військовополонених, скульптури солдатів та моряків, які наче виростають з каменю.
Серед більш компактних робіт майстра — бюст Григорія Сковороди на станції метро «Університет». Як і вісім інших бюстів на платформі станції, він виконаний з білого оргскла.
Подейкують, що Зноба був автором запуску художньої галереї під відкритим небом біля Андріївського узвозу. Митець був у відрядженні в Парижі, надихнувся Монмартром і запропонував створити аналогічне місце для виставок, вернісажів, місць, де художники зможуть виставляти свої роботи в одному з найстаріших куточків міста. У 1980-х Зноба головував у київській організації Спілки художників України, тож оформив пропозицію мерові Валентину Згурському, а той підтримав ідею.
Але не всі роботи скульптора витримали випробування часом. Так 12 вересня 1991 зі здобуттям незалежності площу Жовтневої революції перейменували на Майдан Незалежності та демонтували монумент на честь Жовтневої революції, який знаходився на площі.
Читайте також: Стати в’язнем та генієм в Україні: день народження Параджанова;
Мистецтво для майданів: де шукати Бойчука у Києві;
Президент, актер и опер: 5 работ скульптора Чепелика в Киеве;
Верховная Рада и дома-торты: чем запомнился архитектор Заболотный;
Від особняків до хмарочосів: 8 архітекторів, які будували Київ;
