Мюзикли чи класика? Як працює хористка оперети

Фото в статті — Анатолія Федорціва

Стресові та курйозні історії, репетиції та нові постановки. Як живе й працює хористка Національної оперети? Лілія Гуменюк розповіла Вікенду про сцену, залаштунки, роботу над «Тигроловами» та виставою Уривського.

Лілія Гуменюк родом із невеличкого гарного Ладижина на Вінничині. Там здобула початкову музичну освіту, потім вступила до вінницького училища культури і мистецтв імені Леонтовича. В Києві навчалася на факультеті музичного мистецтва у КНУКІМ.

Як вчаться співати в хорі, де потім використовують ті навички?

Я дуже хотіла вступати на вокальне відділення, але на консультації перед вступом почула, що мій голос «занадто слабкий». Тоді обрала хорове відділення — аби лиш бути поруч із музикою. Тепер розумію, що почула думку лише однієї людини. Всім, хто мріє про сцену, хочу сказати: ніколи не слухайте тих, хто сумнівається у вашій меті, і йдіть уперто вперед.

На другому курсі університету я співала в церковному хорі під час богослужінь. На третьому — стала хормейстеркою Дитячо-юнацького центру Дарницького району та викладачкою вокалу у приватній «Київській школі вокалу». На четвертому курсі влаштувалася артисткою хору у Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва (нині Київська опера).

Хоча спочатку не все було гладко: я не пройшла прослуховування в кілька відомих хорів — «Хрещатик», «Київ», капела Лятошинського. Але мені все ж пощастило влаштуватися саме в театральний колектив, про що завжди мріяла.

Чим відрізняється робота саме в хорі оперети?

В Національній опереті України я працюю з лютого 2023 року. Тут маєш бути універсальною: виконувати академічний вокал, естрадні та народні пісні, мюзикли, брати участь у хореографічних номерах. В опереті сюжет часто менш драматичний і навіть розважальний, тоді як в опері він більш драматичний і довший за музикою.

Яким є типовий день хористки?

Ох, ці дні ніколи не бувають типовими. Наш графік завжди залежить від репертуару й нових постановок. Інколи буває тиждень лише з виставами, інколи зранку — репетиція нової постановки, ввечері — вистава чи репетиція поточного репертуару. Кожного разу складається по-різному.

Основні види репетицій:

• музичні — окремо для хору, солістів, балету чи оркестру;

• хореографічні — для номерів, які вимагають особливої злагодженості;

• оркестрові — коли хор і солісти працюють у супроводі оркестру без мізансцен;

• мізансценічні — розігруються сцени у залі чи на сцені, іноді з оркестром;

• прогін вистави — від початку до кінця, зі світлом й декораціями чи без них, але з ключовими елементами.

А вже сама вистава — це окремий ритуал: грим, костюми, мікрофони (якщо потрібні) і повне занурення у сценічне дійство. Для хористів навантаження менше, ніж у солістів, але важливо бути готовими.

До речі, у нас є невеликі традиції перед виставою: іноді збираємося в коло, кладемо руки одна на одну і бажаємо гарної вистави. Жарти та сміх теж часто супроводжують репетиції.

_{натисніть, щоб краще роздивитися}

Як проходить робота над мюзиклами? Розкажіть про «Тигроловів».

Мюзикли відрізняються від класичних оперет більш сучасним вокалом і динамікою постановки, але вимагають того самого професіоналізму та уваги до деталей.

«Тигролови» для мене — особлива постановка. Це перша вистава в театрі, над якою я працювала від початку до прем’єри. Це повністю український продукт: від первотвору Багряного до музики та постановчого складу.

Підготовка була дуже ретельною: потрібно опанувати сучасний, естрадний вокал, активну хореографію, відчути ритм і характер кожної сцени. Я брала участь на всіх етапах: музичні та хореографічні репетиції, мізансценічні проходи, прогони вистави від початку до кінця. Це величезний досвід, бо я відчула весь процес створення постановки від першого дня.

Чи є у вас улюблені та неулюблені партії?

У хорі є улюблені або просто партії. На це впливають сюжет вистави, роль персонажа, музика та костюми. Образ може змінюватися кілька разів протягом однієї вистави. Наприклад, у «Чикаго» ми водночас репортери, ув’язнені, присяжні, маємо різні додаткові ролі.

Матеріал для вистави ми вивчаємо разом з хормейстром, хореографом та режисером, але багато часу проводимо самостійно, бо кожен артист потребує різної кількості повторів.

Курйозні та несподівані ситуації на сцені траплялися?

Таке буває регулярно. Інколи під час репетицій виникають смішні оговірки чи жарти, які викликають стільки сміху, що доводиться зупинятися й починати заново. Буває, хтось переплутав текст, а іншому артисту доводиться викручуватися; хтось пропустив свій вихід на сцену чи, навпаки, вийшов завчасно. Часом трапляються й курйози з костюмами чи реквізитом.

Але є й неприємні випадки — наприклад, травми під час виступів. Нещодавно прямо під час вистави довелося терміново замінювати артиста через травму. Це завжди стрес, але водночас і випробування для всього колективу.

_{натисніть, щоб краще роздивитися}

Як формується склад хору та розподіляються ролі?

Хор працює майже у всіх постановках, але склад залежить від потреб вистави, віку та фізичних можливостей артистів. Наприклад, «Тигролови» грає лише 8 дівчат, «На Русалчин Великдень» — вік артисток до 40 років. Розподіл ролей визначають постановники, враховують можливості артистів, ідею вистави, тому питання «справедливості» тут не стоїть.

Чи є в Києві «елітні» хори, куди всі прагнуть потрапити?

Це складне питання. Якщо дивитися з практичної сторони, то кожен артист обирає місце роботи, виходячи з умов і заробітку, адже професію музиканта важко назвати високооплачуваною, а життя в Києві недешеве.

Звісно кожен шукає кращого місця. Для когось це хор оперного театру, для когось камерні «Київ» чи «Хрещатик», а хтось знаходить себе у капелі Лятошинського чи хорі «Думка». У кожного свій шлях і своє відчуття, де йому комфортно.

Які стосунки між артистами хору?

Колектив дружній і підтримуючий. Можливо, є невелика конкуренція, але її майже не відчуваєш. Ми допомагаємо один одному як на сцені, так і в житті. У мене є кілька близьких друзів серед колег, ця дружба виходить за межі роботи.

Чи бувають гастролі та додатковий заробіток?

За час моєї роботи в опереті були лише одні закордонні гастролі до Клайпеди, а в Україні — у Львові та Івано-Франківську. Попереду — поїздка в Дніпро. Всі гастролі за межами Києва були чудові.

Хористи можуть підробляти: співати у церквах, проводити приватні уроки, працювати в інших колективах. Проте поєднувати це з театральною роботою складно через специфічний графік. А є ще й сімейні обов’язки.

_{натисніть, щоб краще роздивитися}

Коли хористки завершують кар’єру?

Нещодавно колегу провели на заслужений відпочинок у 62 роки. У нас немає конкретного віку для пенсії. Я б сказала, що залежить від фізичних та професійних можливостей.

Чого глядачам очікувати від оперетти?

У нас все стабільно. Молодь частіше віддає перевагу сучасним постановкам, старша аудиторія — класичним. У планах генерального директора Богдана Струтинського на цей сезон — відновлення класичної оперети «Сільва» та постановка «Дон Жуана». Паралельно готуються сучасні вистави й проєкти міжнародної співпраці, зокрема ведуться перемовини щодо отримання прав на сучасні постановки. Керівництво прагне розвивати всі напрямки, і на кожен із них є попит.