Розхвалене та переоцінене. Кияни про міські парадокси

Розхвалене та переоцінене. Кияни про міські парадокси

Фото: Наталія Азаркіна, Projector

Які є зауваження до культової київської їжі, станцій метро та Софії Київської? А претензії до кави чи лівого берега? Вікенд розпитав мешканців міста, про що вони готові сказати «це гарно, але». І ось чим вони поділилися.

Пояснення від Вікенду. Кажуть, що фраза «добре, але» обовʼязково веде до знецінювання. Так воно працює в спілкуванні між людьми. У нашій статті «але» лише підсвічує те, що кияни субʼєктивно вважають перебільшеним, або вказує на певні парадокси міської реальності. Сподіваємося, перепічці або фунікулеру не доведеться пропрацьовувати травми, які в них може викликати ця стаття. І так, авторитетна психологиня дозволила нам цей формат.

Транспорт

Фунікулер прикольний, але короткий і часто зачинений на ремонт.

Вид з фунікулера чудовий, але поїздка закінчується майже миттєво (робили б якусь інстаграмно-милувальну паузу).

Станція метро «Золоті ворота» красива, але довго спускатися.

«Арсенальна» — найглибша у світі й це круто, але задовбешся по пʼять хвилин на тих ескалаторах.

Метро — це чудово, швидко й вайбово, але довгий перехід на Майдані — то срака-дупа.

Авто — це добре, але де велодоріжки?

Авто — це добре й навіть необхідно, але затори та забруднення.

Фото: Наталія Азаркіна, Projector

Місця

Поділ — це затишно, але вечорами гучно.

Софія Київська — красива, але ж за князя Ярослава вона мала не такий вигляд.

Хрещатик — головна вулиця, але Володимирська цікавіша.

Центр — це класно та зручно, але тут мало дерев і у вихідні дурдом.

Парк Шевченка прикольний, але дуже маленький.

Ботанічний сад класний, але народу — не пропхатись.

Музей медуз цікавий, але замалий й дорогуватий.

Хрещатик — це центр, але місцеві бувають там тільки у справах.

Фото: Наталія Азаркіна, Projector

Їжа та кава

Котлета по-київськи — це смачно, але там дофіга масла.

Київський торт цікавий, але ж його створили помилково й випадково.

Київський торт — це розрекламовано, але версія від БКК краща.

Перепічка — це, звісно, символ, але о-боже-як-це-можна-їсти-взагалі.

Київська перепічка — символ, але його штучно тягнуть за вуха з 90-х.

Кава смачна, але бариста забембують складнощами вибору.

Кавʼярень багато, але все одно черги.

Кава на вулицях хороша, але ж скільки сміття створює.

Овочі та фрукти від бабусь — це здорово, але чому на тротуарі?

Місто

Київ — це найкраще місто на землі, якби не круті пагорби, натовпи, ціни на оренду, шанхаї біля метро, незаконна й некрасива забудова.

Київ — велике сучасне місто, але трохи маленьке село.

Велике місто — це багато можливостей, але в ньому значно більше відчувається самотність.

Лівий берег місцями дуже хороший для життя, але тільки місцями.

Гроші на бруківку — це зрада у воєнний час, але через війну стає більше людей з інвалідністю, а Київ — абсолютно не інклюзивний.

Безпека житла в місті — це важливо, але повністю закриті житлові комплекси — це жлобство.

Фото: Наталія Азаркіна, Projector

Інше

Бузок у ботсаду Гришка гарний, але крадений з Берліна в 1945-му.

Є нудистський пляж, але там самі дідугани.

Театр опери та балету, але чомусь імені Шевченка.

Вулична музика хороша, але український репертуар зʼявився тільки нещодавно.

У публічних місцях собаки мають бути на повідці, але де тоді бігати й гратися собакам?

Дякуємо Дарʼї Озерній, Тетяні Адамус, Марині Пономаренко, Тетяні Жужі, Ксенії Пєтуховій, Інні Крупник, Марині Чуприні, Марʼяні Мусі та Вікторії Moriweather за влучні київські спостереження.

Сподобалася стаття? Подякуй автору!

   

Читайте також: Для молоді, роздумів і тривоги: відгуки киян про станції метро;

Курси для цивільних: де вчать стріляти та турнікети накладати;

Як змінюється Центральний вокзал: 5 класних пунктів;

Не для всіх: будинки, в яких жила радянська еліта в Києві;

Іноземці в Києві: чим пригощати, де гуляти та сувеніри купувати.