Правила годівничок: допомагаємо та спостерігамо

Правила годівничок: допомагаємо та спостерігамо

Коли варто починати підгодовувати пташок, які годівниці їм підходять, чим їх годувати та як не нашкодити? Орнітологиня Наталя Атамась на прохання Вікенду розповідає, як правильно підгодовувати взимку птахів та яких гостей ви зможете побачити.

Чи зустрічали ви, гуляючи сквером або алеєю Києва, розвішані на гілках низьких дерев та кущів годівнички, зроблені з пластикових пляшанок чи пакетів «тетрапак»? Вони зазвичай пусті або набиті розмоклими чи замерзлими грудками хліба, їх сумно розгойдує вітер, і жодної пташки поруч не спостерігається. Не надто привабливо виглядає, чи не так? А між іншим, підгодівля птахів у місті взимку — найкращий спосіб одночасно спостерігати цікавих пернатих сусідів та допомогти їм у скрутний період. І навіть найскромніша годівничка може стати у нагоді. Але тут також є свої залізні правила та маленькі хитрощі.

Що, де, коли?

Якщо ви наберете у Гуглі «годівничка», «кормушка» або bird feeder, з надр всесвітньої мережі до вас прибіжать сотні і сотні посилань на різні саморобні конструкції та типи годівничок: великі та маленькі, дерев’яні та металеві, зроблені з пакетів, банок, пляшок, зі спеціально влаштованими дозаторами та без них, навіть з половинок грейпфрутів чи апельсинів. Для деяких знадобляться неабиякі теслярські навички, інші зробить і шестирічна дитина. Окрім того, великі будівельні моли продають вже готові конструкції годівничок. Які ж найкращі для наших птахів?

Насправді конструкція може бути геть різна. Найголовніше — місце та час для годівнички. Але деякі моменти таки дуже важливі.

Не робіть великі та високі будиночки, якщо не хочете, аби вашу годівничку окупували виключно голуби. У них і так багато можливостей знайти собі поживу у місті. Краще потурбуватися про малих комахоїдних птахів, яким з настанням морозів та ожеледі на гілках дуже важко здобувати комашок з-під кори дерев та гілок. Це перш за все синиці та дятли. Для таких птахів кращі рухливі конструкції, що розгойдуються, у тому числі зроблені з трьох- чи п’ятилітрових пластикових пляшок або великих металевих банок з-під кави. Тільки потурбуйтесь про те, аби птах не поранив лапки о гострий пластиковий чи металевий краєчек, наприклад, захистіть за допомогою скотчу.

Для трохи більших омелюхів, дроздів та сойок краще робити годівничку розміром 30 на 40 см. Обов’язково подбайте про захисний дах. Годівничка має витримувати вітер, мокрий сніг та морози. Їжа не повинна мокнути та примерзати. Найкращі — невеличкі пластикові та необроблені дерев’яні конструкції, які легко почистити та позбавити старих залишків корму.

Годівничку можна повісити як на бокових гілках дерев, так і міцно прикрутити до стовбура (якщо поруч нема котів), велику годівничку — вкопати на стовбі у землю. У цьому випадку стовб має бути гладенький (від котів), а за потребою містити захисну металеву муфту як захист від білок. Не розміщуйте будиночок на стовбі посередині великої галявини, бо на пташок може почати полювати малий яструб. Загалом потурбуйтесь, аби годівничка була недоступною для хижаків (котів та куниць), наприклад, не висіла поруч із огорожею, над низькими товстими гілками, серед низьких кущів. Найоптимальніша висота для годівнички — 1,5 метрів.

Важливо, щоб до годівниці у птахів був вільний підліт. Не вішайте годівнички поруч з місцями, де весь час ходить багато людей або машин. Хоч міські птахи значно менше бояться людей, але до вашої годівниці можуть завітати також і цікаві види, що кочують, зупиняються у місті тільки підгодуватися і уникають людей. Найкраще місце — десь на узліссі або на краю галявини великого парку або лісопарку, подалі від пешохідних доріжок та автотрас. Добре, якщо поруч буде якась зручна рослинність, за якою можна сховатися та без перешкод спостерігати за птахами.

Саме у великих парках, лісопарках та скверах мешкають ті види, підгодівля для яких дуже важлива. У вдало підібраному місті можна розмістити декілька годівничок для різних видів — рухому для синиць та повзиків, більшу і добре закріплену для омелюхів, зеленяків, горобців та інших дрібних зерноїдних птахів, столик на пеньку для дроздів, зябликів, шпаків та вільшанок, що воліють харчуватися з землі.

Найголовніша умова розміщення годівнички — вам має бути зручно навідуватись до неї кожного дня або у крайньому випадку через день: підсипати свіжих кормів, чистити від бруду та недоїдків. Так, відповідальне ставлення до годівнички — критично важливе. Пташки дуже добре запам’ятовують місця концентрації кормів. Вивчивши таке місце, вони будуть перевіряти його щодня. У люті морози головна умова виживання птахів — наявність енергії та тепла, яку забезпечує виключно їжа. Кожен рух на морозі змушує птаха витрачати енергію. Якщо ви привчите птахів навідуватись до годівнички, а потім вона у якийсь момент виявиться порожньою, енергію буде витрачено марно, і птаха може загинути. Тому якщо не впевнені, що зможете постійно підгодовувати птахів до відлиги, то краще і не починати.

Досипати корми у годівничку краще зранку. Загнилі та зволожені корми треба обов’язково викидати. Пліснява вкрай небезпечна для птахів. Деякі керівництва радять дезинфікувати годівничку раз у 4-5 тижнів.

Коли саме вішати годівничку та починати опікуватись нею? Не таке просте питання, як може здатися на перший погляд. Здатність знаходити та здобувати корми у будь-яку пору року, у тому числі і взимку — необхідна умова виживання птахів. Починаючи підгодівлю занадто рано, коли ще багато природніх кормів і вони доступні, ви привчите птаха до штучних кормів, і він може погіршити або втратити критично важливі навички здобування їжі у дикій природі. Аби дійсно допомогти птахам, радимо вішати годівницю з настанням перших стабільних морозів (-10 градусів), постійного глибокого снігового покриву, з-під якого складно добувати корми, а також з появою на гілках, землі та стовбурах ожеледі.

Не засмучуйтесь, якщо птахи не з’являються на вашій годівничці одразу. Їм потрібен деякий час, аби знайти та запам’ятати нове місце концентрації корму. Чим суворіші будуть природні умови, тим швидше до їдальні завітають перші гості. Адже восени у багатьох диких видів ще вистачає природнього корму, і ваша годівничка їх не зацікавить.

Складаємо правильне меню

Що тільки не насипають люди у годівниці у місті! Чіпси, великі ламті чорного та білого хліба, залишки печива та тістечок, гречану крупу, ковбасні шкірки та картопляні лушпайки. Все це здатне привабити до годівниці у кращому випадку голубів та ворон. У найгіршому випадку така їжа просто шкідлива.

Головне правило меню — птахам не можна давати прогоркле та гниле, смажене, солоне. Жодного чорного хлібу! Він починає бродити у шлунку і може навіть призвести птаха до загибелі. Не зловживайте також і білим хлібом. Його можна давати тільки у вигляді сухих крихтів і в невеликій кількості. Не кладіть у годівницю пшоно. Без захисних оболонок на ньому утворюється тоненький шар плісняви та шкідливих для птаха речовин. Перловка та гречана крупа дуже гігроскопічні, набухають у шлунку, краще утриматись. Чечевиця, горох та квасоля, сухий рис, овес — незручний корм для маленьких птахів з невеличкими дзьобами. Овсом залюбки поласують тільки голуби, горлиці або сірі куріпки. Те саме стосується пшениці та ячміню, ці корми можна закладати у годівничку, тільки подрібнивши. Що ж залишається?

Найкращий корм для багатьох видів — несмажене насіння соняшника. Якщо ви робите зернову суміш для підгодівлі власноруч кількість соняшника може бути до 50 % (не більше). Інші складові — це просо, вівсяні пластівці, насіння трав. Несолоне сало на мотузочку поважають дрозди, синиці та повзики. Трохи розмочені сухі яблука та родзинки, а також свіжі яблука, гарбуз, моркву, кукурудзу залюбки споживають також дрозди. Для сойок, костогризів та дятлів можна приготовити несмажений несолоний арахіс, насіння дині, гарбуза, соснових шишок. Дрозди та гості з далекої півночі — омелюхи — зрадіють ягодам горобини, шипшини, глоду та іншим. Якщо восени гарний врожай, і у природі залишок таких кормів, варто запасти їх заздалегідь.

А ось якщо ви хочете побачити на годівниці рідкісного та яскравого снігуря чи красеня-щиглика, то треба пам’ятати — у нас ці види харчуються виключно природними кормами. Щиглик потребує голівок реп’яхів, з яких він буде вилущувати насіння, а снігур — крилате насіння ясеню та рідше клену.

Синиць, повзиків та дятлів можна регулярно частувати «пташиним пирогом». Приготувати його можна на основі несолоного сала чи коров’ячого жиру, або на основі желатину. Для цього у формочки для печива чи кексу заливаємо підтоплене сало чи желатин, засипаємо зернову суміш з проса, насіння соняшника, маленьких шматочків яблук та моркви, подрібненого насіння гарбуза та ячменю та виставляємо на мороз. Поки застигає, можна зробити наскрізну дірочку для мотузки. Потім отриману смачну фігуру дістаємо з формочки, прив’язуємо мотузку і вішаємо на дерево. Як формочки зручно використовувати пластикові стаканчики з-під йогурту. Важливо пам’ятати, що у жодному разі не можна використовувати в підгодівлі тваринний жир з домішками, на якому готували, або з тушкованого м’яса. Він містить сіль, а також купу шкідливих для птахів речовин, і до того ж є добрим поживним середовищем для небезпечних бактерій.

Птахи взимку вимагають високого рівня насичених жирів через великі втрати енергії у організмі, особливо у холодні зимові ночі, тому їм не підходять жодні рослинні жири чи маргарини. Рослинні жири також порушують водонепроникні властивості пер.

Обов’язково регулярно очищуйте годівничку, прибирайте не тільки залишки нез’їденого корму, але й пташиний послід. Саме нечищені годівнички у Британії стали місцями широкого розповсюдження небезпечних пташиних захворювань — аспергильозу, сальмонельозу та пташиної віспи. Наприклад, через таку епідемію пташина популяції зеленяка на островах у 2005 році скоротилася майже на третину.

Не варто підгодовувати восени та взимку водно-болотних птахів — качок та лебедів. По-перше, ці види харчуються водними рослинами, хліб, яким зазвичай їх годують, — то геть не найкраща їжа. Частування таких птахів під час осіннього прольоту збиває птахам міграцію, змушує зупинятись та лишатись зимувати у неоптимальних з точки зору годівлі водоймах. Не варто витрачати час та гроші на здорових та сильних птахів, які здатні прогодувати себе самі, бо така допомога зробить їх залежними від людини і тільки зашкодить. Підтримати можна хворих та ослаблених птахів. Правильна їжа у такому випадку — у жодному разі не хліб, а пророщене зерно та листя салату, відварена вівсяна та пшенична каша з морквою, гарбузом або яблукам.

А от маленьким птахам краще не давати відварену вівсянку, вона дуже клейка і може затвердіти біля дзьоба — тільки сухі вівсяні пластівці. Відварений рис, звісно, без солі, взимку залюбки з’їдять багато видів птахів.

Якщо почитати в інтернеті англомовні сайти для любителів птахів Європи, а особливо Британії, 75% жителів якої регулярно підгодовують птахів, ви будете вражені, скільки видів постійно зустрічається на годівницях. Тут і 3 види дроздів, і 3-4 види синиць, повзики, різні дятли, костогризи, садові горлиці, снігурі та омелюхи, щиглики, чижи, вільшанки, зяблики, зеленяки, шпаки, вівсянки, горобці. Треба розуміти, що наші птахи набагато більш лякливі і не дуже звикли розраховувати на підтримку з боку людини. Не засмучуйтесь, якщо першого року на годівниці ви побачите тільки звичайні види — горобців, велику та блакитну синицю, дрозда-чикотня. Опитування людей у Сполучених Штатах із середнім стажем підгодовування птахів 18 років показало, що більшість просто почувається добре, коли спостерігає за птахами на годівничці, позбавляється стресу та тривоги. Окрім того, 60% цих героїв вважають, що підгодовування для них — це найкращий спосіб стати ближче до природи, а ще 20% — що це важливо для виховування дітей. Але які б причини не були, правильно та ретельно доглянута годівничка у суворі морози врятує не одне пташине життя. І це головне, чи не так?

Читайте також: Птицы в городе: умники, агрессоры и приспособленцы;

Повзучі, кусючі, летючі. Комахи у місті;

Вторжение пришельцев: как агрессивные растения завоевывают мир;

Кто здесь фрукт: как ботаники различают овощи, орехи и ягоды;

Их берут в космонавты:кошконавты и собачий отряд.