Трамвай у Пущу-Водицю. 6 підказок для поїздки

У списках справ на київську осінь поїздка трамваєм в Пущу-Водицю — обов’язковий пункт. Вікенд проїхав тим маршрутом і ділиться фактами та підказками.

Підказка перша:

поки що не їдьте! Дочекайтеся золотої осені.

Трохи історії

Трамвайна лінія з’єднала Київ з Пущею-Водицею в 1900 році. Всяке бувало: в Першу та Другу світову цим трамваєм возили бійців прямо на лінію фронту. Він же забирав поранених і віз у київські шпиталі.

У перші тижні російського вторгнення в цих місцях велися бойові дії, подекуди пошкодили колію. Нові рейки маршруту зроблені зі сталі заводу «Азовсталь».

Підказка друга:

якщо є можливість спланувати поїздку на будній день, зробіть це. Людей небагато, їхати комфортно. У вихідні намагайтеся їхати раніше, щоб не попасти в натовп.

Маршрутне питання

Трамваєм у Пущу-Водицю зазвичай називають маршрут №12, що відправляється з Подолу, з Контрактової площі. Є ще трамвай №17, теж їде в Пущу-Водицю, але з Оболоні.

Я тестувала маршрут №12. Їхати містом важко. Вагони на маршруті старі, все шумить, трясе. Якщо вам зручно їхати з Оболоні, так і робіть. Збережете час і нерви.

Підказка третя:

сісти встигнете. Краще займіть місце в кінці вагона, біля великого оглядового вікна.

Справжнє задоволення цієї поїздки — її лісова частина. Часто нам доводиться котитися трамваєм по справжньому лісу? Отож!

Підказка четверта:

вийдіть на маршруті. Так, просто посеред лісу.

Щоб ви знали, зупинки в лісі — на вимогу. Якщо людей нема, водій мчить повз зупинку. Якщо є, то зупиняється їх забрати. Щоб вийти де заманеться, треба попередити.

Ми вийшли на зупинці «Каланча» — поряд стара пожежна вежа, звідти й назва. Вежу побачите, якщо пройдете трохи вглиб лісу. Також можете побачити купу жуків, павуків, назбирати диких яблучок. Місцеві кажуть, в лісі подекуди ще є ягоди лохини.

Повертайтеся на колії, робіть фото й відео, адже трамваї 12 та 17 в обидва боки їздять часто, не встигнете занудьгувати. Водійки на маршруті привітні. Помахайте їм, і вони вам посміхнуться й подзеленчать у відповідь.

Підказка п’ята:

доїдьте до зупинки «Парк Пуща-Водиця». Йдіть гуляти.

Прогулянка Пущею-Водицею потребує окремої розповіді. У селищі чимало об’єктів, достойних уваги та вивчення. Тоді чому саме парк? Звісно, киян парком складно здивувати. Але ви не йдіть вилизаними доріжками повз комунальні клумби. Пройдіться до ставка й знайдіть дерево, яке тримається корінням міцно-міцно, як всі ми зараз. Ви оціните.

Підказка шоста:

можна заплатити гроші та поїхати в Пущу-Водицю з екскурсією. Але кайф самостійної поїздки — побути наодинці з собою чи розділити цю радість із близькими.