Капітан Америка: Чудесний новий світ. Чи врятується людство від президента

Чи почне США війну проти Японії? Чи не схибнеться американський президент, що тільки-но всівся в крісло? Та чи зможе виправити ситуацію супергерой-новачок? Розслабтеся, це не міжнародна аналітика. На великі екрани вийшов блокбастер «Капітан Америка: Чудесний новий світ». Вікенд подивився новинку кіновсесвіту Marvel і розповідає про враження.

Новий Капітан Америка Сем Вілсон має виконати важливе завдання — не дати перехопити важливий пакунок. Хоча все йде не за планом, але врешті операція закінчується успішно — виявляється, що Сем запобіг крадіжці рідкісного матеріалу адамантію. На знак подяки героя запрошують до Білого дому. Тут тільки-но оселився новий президент Таддеус Росс — активний, рішуче налаштований змінювати світ і підкорювати його під власні інтереси. Один з його планів — відновлення проєкту Месників.

На вечірці, що більше схожа на тусовку селебріті, компанію Сему складають новачок-соколятко Хоакін Торрес та старий колишній «капітан» Ісая Бредлі. Також тут присутній і прем’єр-міністр Японії, з яким американський президент хоче підписати надважливу угоду про використання адамантію. Та несподівано на Росса здійснюють замах — і серед тих, хто його атакує, раптово є і Ісая. Але той нічого не пам’ятає й очевидно знаходився під впливом. Проте очевидно, що це інцидент міжнародного масштабу.

Президент Росс відстороняє Сема від розслідування, бо той може бути упередженим, та і взагалі він — не Стів Роджерс, колишній Капітан Америка. Але, звісно, Вілсон не збирається стояти поруч. Він шукає винних, а по ходу з’ясовує, що за всіма поворотами цієї історії хтось ховається. І цей хтось уже майже спровокував війну між Америкою та союзниками. Та ще має козир, пов’язаний із Россом.

Новий Кеп…

Ентоні Макі вперше на великому екрані втілює роль Капітана Америки — Сема Вілсона. До того він потренувався в серіалі «Сокіл і Зимовий солдат». Та проблема нового Кепа в тому, що він не має виразних рис характеру, за які його можна було б поважати, симпатизувати або підтримувати. Він — пересічний «хороший хлопець», прісний і плаский. Йому бракує палкого бажання слідувати за ідеалами чи бути готовим на непересічні кроки, як це було в Стіва Роджерса. Чи будь-якої родзинки в характері чи поглядах.

Ще одна складність полягає в тому, що він не має суперсил Роджерса, які той отримав завдяки сироватці. Неодноразово Сем згадує цю сироватку й шкодує, що сам не має такої. Здавалося б, врешті він має прийти до сприйняття самого себе або розуміння своїх сильних сторін, але в кінці він усе ще скаржиться на завеликий тиск спадкоємця щита.

Сем фактично поєднує дві супергеройські ролі — Сокола та Кепа. Від Сокола він усе ще має крила, що тепер підсилені новими ефектами, та два мінідрончики, цей комплект амуніції доповнюється кепівським щитом. Тому інколи Сем під час бійки може згорнути крила, закритися щитом і заховатися «в доміку». Нам начебто намагаються показати, що міцність героя в тому, що він багато тренується, спритний і кмітливий, але поки що це все видається непереконливим.

… і старі сюжети

У стрічці є два основних компоненти: політична складова з інтригами та екшн сцени.

Хоч сюжет і заснований на політичних хитросплетеннях, він не заплутаний. Проте це важко назвати плюсом, бо справжньої інтриги немає. Головний суперник відверто заявляє, що він тут антигерой (і навіть не ближче до фіналу, а в першій половині стрічки!), легко пояснює кількома реченнями, чому він такий злюка, а тоді так само прямо розповідає, що робитиме далі та хто стане його метою та водночас інструментом помсти.

Взагалі історія не видається свіжою. Здається, все це ми вже бачили в попередніх фільмах про Капітана Америку або Месників. Хіба що витягає напівзабуті елементи з «Неймовірного Халка» 2008 року, про які творці та й прихильники кіновсесвіту воліють не згадувати.

Екшн сцени досить неоднорідні. Звісно, в такому кінематографічному блокбастері нікуди не дітися від масштабних бійок і зіткнень між сильними персонажами. Коли градус масштабності понижений, то має цілком пристойний, цікавий і зрозумілий вигляд. Але коли задля видовищності підіймаються ставки, то Кепу доводиться зупиняти винищувачі F-18, якими керують зазомбовані пілоти, або на ракеті він мчить, як на дошці для серфінгу (нагадую, цей хлопець не має суперсил!). Це викликає нервовий сміх або фейспалм в залежності від настрою.

Маленькі задоволення

Але все не так погано, невеличкі плюси маємо.

Для початку — це Гаррісон Форд. Він прекрасний у ролі новообраного президента, який без вагань згоден на будь-які кроки, аби довести американському народу, що обрали його недарма. Перетворення на Червоного Халка буде лише одне, але цікаво побачити актора в такому дорослому віці в подібному втіленні. Чи будуть паралелі з тим, що ми маємо зараз? Загалом Росс Форда — значно поміркованіший, ніж той, якого ми спостерігаємо зараз у реальності.
Динаміка стрічки витримана дуже добре. Вона слаломом мчить між сюжетними поворотами, але повертає плавно, щоб читач не заплутався в тому, що відбувається на екрані.
Деякі відсилання та нагадування почухають душеньку марвельського фаната. А ще змусить поворушити мізками щодо того, що ж кіностудія планує далі — бо деякі вудки вже закинуті.