Про свідоме споживання та відповідальне ставлення до ресурсів планети останнім часом не говорять хіба що з праски. Безсумнівно, це новий тренд, який однозначно тільки набиратиме обертів. Проте говорити — то одне, а робити, як завжди — зовсім інше. Цьому і присвячена нова книга «Кінець епохи потре*лядства» від Яни Лаврик, Андрія Довжанина та Віктора Андрусіва. Вікенд прочитав книгу та розповідає, чим вона здатна здивувати кожного.
Тема відповідального споживання — не нова. Вже зараз у світі сортують сміття, відмовляються від пластику, купують менше, впроваджують зелену енергетику тощо. Але, як зазначають самі автори, хоч більшість людей і знають про такі можливості, проте не так багато керуються цим у повсякденні.
Чим примітна книга?
У ній багато прикладів того, як звичайні люди змінюють стиль життя. Вони розповідають, що їх до цього спонукало та як саме переходять на нові рейки. Приклади — показник того, що насправді долучитися до змін не так і важко. Можливо, досвід інших людей надихне читачів й самим спробувати.
Величезна кількість досвіду на рівні держав — з різних куточків світу. Державна ініціатива щодо впливу на різні галузі може стати рушійною для змін. Тож у книзі трапляються історії про досвід Нової Зеландії та Австралії, Швеції та Франції, Парагвая та Коста-Ріки, Америки та Китаю. Кожна з цих країн почитала шлях до «зеленого» майбутнього у різні роки та з різних кроків, а тепер цікаво подивитися та порівняти, хто чого на цьому шляху досяг.
Проєкція впливу на державу та на економіку. Будь-які подібні світоглядні зміни не можуть не відбиватися на усьому суспільстві. Наприклад, те саме усвідомлене споживання — коли купуєш менше, найбільш необхідне та відмовляєшся від забаганок та непотрібного мотлоху — теоретично може призвести до зниження попиту і відтак до зниження виробництва. Що, у свою чергу, негативно відбивається на економічному зростанні. Але це лише теорія, насправді все може бути значно складніше. Крім того, і в самих виробників є багато опцій, як змінюватися разом із суспільством, відповідати на сучасні запити та при цьому процвітати.
Багато цікавих цифр. Наприклад, чи знаєте ви, що за рік мешканці Києва виробляють по 600 кілограмів сміття на людину — а це близько 1,6 кілограми на день, що є найвищим показником у Європі? При цьому цифри зовсім не нудні, подекуди оформлені у цікаві графіки і примушують замислитися над тією ситуацією, яку ми зараз маємо. І що викликає окрему повагу — є посиланя на джерела цифр та фактів, які згадуються у книзі.
Відповідальне споживання — це не лише про одяг, який спадає на думку першим. Автори заглибилися у багато проявів споживання: одяг та їжа, енергетика та мінімалізм, шерінгова економіка та алкоголь. Вони описують максимум аспектів, від доволі зрозумілих до досить радикальних на кшталт фріганства. Але здається, це лише доводить, що способів доєднатися до відповідального споживання — більш ніж досить.
І бонус.
У кінці є цікавий вкладиш — сторінка з біорозкладаного паперу, всередині якого — насіння. Тому читач може сам проростити рослину зі сторінки книги, дотримуючись вказівок. Так само зроблена і додаткова листівка — її можна надіслати другу, який також матиме можливість проростити її. Таке унікальне оформлення надзвичайно співзвучне до теми книги. Та й просто виглядає оригінально, бо такої «живої» книги ми ще не бачили.
Читайте також: В поисках молодильных яблок: заповеди и запреты правильного питания;
Изобрести колесо и построить мост: плюсы и минусы «Музея науки» на ВДНГ;
Жовтнева лихоманка: 10 киян малюють у Inktober;
Палки, парки и вперед: как киевляне занимаются скандинавской ходьбой;
Від Френсіса Дрейка до Ілона Маска: як працює фабрика паперових літачків.
Давай дружити в , найкрутіші фотки лови в , все найважливіше та найцікавіше в , коротко і у справі в .