Хто такі наївісти. Факти з виставки «Я так бачу»

^{Фото: сторінка Національного музею декоративного мистецтва України у фейсбуці}

Прості, наївні роботи, які западають в серденько і роблять авторів відомими. У музеї декоративного мистецтва відкрилась виставка наївістів: 50 майстрів, понад 200 робіт. Вікенд розповідає, що таке наївне мистецтво та що побачимо на виставці.

У Національному музеї декоративного мистецтва України, який знаходиться на території Києво-Печерської лаври, відкрилась виставка творів наївного мистецтва «Я ТАК БАЧУ».

Чому «наївне»?

Головний критерій творів наївного мистецтва — їхні автори не отримали художньої освіти, тому часто працюють інстинктивно й мають яскраво виражену індивідуальну манеру. З цим же пов’язані неточності в перспективі, пропорціях, анатомічній будові людей та тварин. Вони створюють композицію, орієнтуючись на внутрішні відчуття та переживання.

«Наїв виникає тоді, коли канон перестає визначати дистанцію між переживанням та його художнім втіленням». Як зазначила кураторка виставки, це коли рукою управляє душа. У творах наївного мистецтво часто переважають простота форм і експресивні кольори.

Роботи для виставки надали музеї, галереї та приватні колекціонери України. А одну Збройним силам навіть довелось вивозити з Краматорська.

Наїв і народне мистецтво

Часто наївне мистецтво асоціюється з народним. Українські зірки цього жанру — Марія Примаченко, Катерина Білокур, Никифор Дровняк, Поліна Райко, Параска Плитка-Горицвіт — жили в сільській місцевості, надихались природою та з любов’ю зображували її у роботах.

Народні майстри переважно малювали сільські пейзажі та сюжети. Такі роботи «зберігають зв’язок із землею, традицією, усталеним поколіннями ритмом життя».

У таких картинах передані українські традиції, наприклад, весільні, як на панно нижче. Праворуч – воскові віночки: прикраса нареченої, виготовлена з воскових крапель та стилізованих вощених компонентів.

Фантастичні та яскраві

Характерною особливістю жанру також є дещо дитяче бачення світу, фантастичні елементи, яскраві кольори. Від таких картин хочеться посміхатися, вони передають чисту радість, захоплення і оптимізм.

Широкому загалу найбільш відомі казкові персонажі Марії Примаченко, її картини на виставці також є.

Наївне мистецтво та авангард

За словами кураторів виставки, в Україні наївне мистецтво тісно пов’язане з авангардом. Авангардисти бачили в наїві джерело вільної творчості, не обмеженої академічними правилами, тому співпрацювали з народними майстрами, відкриваючи їх світу і надихаючись ними.

Сучасні майстри наїву

Традиція наїву продовжується, і на виставці можна побачити роботи наших сучасників і сучасниць, які використовують простоту та безпосередність для передачі актуальних сенсів та власного досвіду.

Зараз у наївному мистецтві часто використовують сюрреалізм та абстракції. Роботи можуть бути гротескними, викликаючи дискусії та критику, зокрема, щодо надто легковажного ставлення до художнього процесу та спрощення мистецтва.

Не тільки живопис

На виставці представлені не тільки малюнки, але й вишивка, графіка, скульптури.

Дерев’яні фігурки з панно Зінаїди Фоменко вдалося вивезти з Краматорська силами ЗСУ. Так вони уникнули сумної долі бути знищеними росіянами.

*^{Фото: сторінка Національного музею декоративного мистецтва України у фейсбуці}*

На жаль, ця доля не оминула хату відомої народної художниці Поліни Райко. Сьогодні ми можемо бачити лише фото розписів стін, адже сама хата опинилась під водою після підриву росіянами Каховської ГЕС.

Загалом на виставці «Я так бачу» представлено близько двохсот робіт понад п’ятдесяти митців.