Перші відеоігри та ігрові консолі зʼявилися на початку 70-х років. Відтоді світ та індустрія значно змінилися, проте все ще існують люди, що мають дивні, а часом і абсурдні переконання стосовно геймерів. Досвідчені гравці знають більшість з них, адже окремі стереотипи існують не одне десятиліття, що, втім, не робить їх правдивими. Вікенд розповідає, які хибні, але поширені уявлення вже не мають права на життя.
Через ігри геймери стають агресивними
Це чи не найрозповсюдженіша помилка — відеоігри нібито роблять геймерів жорстокими. Але насправді жорстокі ігри нічим не відрізняються від перегляду жахів та трилерів.
Згідно з даними, зібраними у більш ніж 21 тисячі геймерів з усього світу, відеоігри не призводять до насильства та агресії. Це дослідження провів професор психології Аран Драммонд. Розповсюджений аргумент на користь негативного впливу ігор полягає в тому, що агресія може накопичуватись, однак дослідження Драммонда не знаходить жодних тому доказів. На думку автора, це призводить до висновку, що «довгостроковий вплив жорстоких ігор на агресію молоді практично дорівнює нулю». Аналіз даних підтвердив незначну кореляцію між іграми та агресією, проте, вона настільки незначна, що не може вважатись навіть «невеликим ефектом», зазначає Драммонд.
Отже, відеоігри жодним чином не є каталізатором жорстокості, вони лише відмінний спосіб розважитись та чудово провести час.
Усі геймери — діти
Дивність подвійних стандартів, з якою доводиться стикатись геймерам, полягає в тому, що деякі люди переконані в «жорстокості» відеоігор і водночас їхньому призначенні лише для дітей. Так, існує безліч ігор, тематика та зміст яких не підходять для дітей, проте саме для цього і створені вікові обмеження, зокрема ESRB та PEGI.
Яку ж ситуацію ми маємо насправді? За даними щорічного звіту Асоціації розважального програмного забезпечення (ESA), середній вік геймерів коливається від 35 до 44 років (33 роки для чоловіків та 37 для жінок). У наш час більшість хітових ігор отримують віковий рейтинг 17 та 18+, оскільки наповнення, реалізм та сюжети сучасних відеоігор мало в чому поступаються кіно та літературі. Чого лише варті моральні дилеми, які демонструє дилогія The Last of Us, або ж драматичні конфлікти у Detroit: Become Human? До того ж значно ускладнився ігровий процес дорослих ігор, а тому далеко не кожен наважиться кинути виклик, наприклад, хардкорним ексклюзивам PlayStation, таким як Demon Souls або ж Bloodborn.
Усі геймери — чоловіки
Ідея про відеоігрове хобі як закритий клуб для хлопців та чоловіків застаріла, як SpaceWar — найперша відеогра, що була випущена в далекому 1961 році. Звісно, на світанку ігроіндустрії маркетологи робили ставку здебільшого на хлопців, однак ці часи в минулому. Сьогодні ж ми спостерігаємо, як дівчата в рівній мірі, як і хлопці, цікавляться та полюбляють відеоігри, що неозброєним оком можна прогледіти на стрімінговій платформі Twitch. За останні роки кількість дівчат-стримерш стала надзвичайно великою, та й популярність вони отримують чималу.
Крім того, дослідження тієї ж ESA продемонструвало, що 41% геймерів — жінки. Показово й те, що дівчат-геймерів у віці від 18 років більше, ніж хлопців до 18.
Геймери грають лише на ПК
Популярність мему про «ПК-бояр» може порівнятись лише з жартівливою ворожнечею між прихильниками iOS та Android.
Сьогодні геймінг присутній усюди: на персональних комп’ютерах, на сучасних та ретро-консолях та навіть на смартфонах. Все зводиться до простих питань зручності та звички. Любителі ПК цінують багатозадачність платформи, фанати консолей полюбляють відкинутись на спинку дивану та провести черговий вечір в колі друзів з новенькою PlayStation 5, а мобільні гравці здатні швидко запустити улюблену гру, де б вони не знаходились. До якого табору ви б себе не відносили — все одно лишаєтесь геймером. І ніхто не в змозі стверджувати інакше.
Усі геймери — програмісти
Чи всі геймери добре розбираються в технологіях? Швидка відповідь: «Ні, не всі». І це нормально.
Так, геймери дійсно знайомі з більшою кількістю технологій, ніж рядові користувачі, але це зовсім не свідчить про те, що вони спроможні розібратися з усіма технічними проблемами. Якщо ви звернетесь до друга-геймера з проханням полагодити, наприклад, модем, скоріш за все, найбільше, що він зробить, — це перезавантажить його або ж відправить погуглити. Ви можете порадитись з другом-геймером щодо технічних питань, але не варто очікувати на професійну відповідь. Тож перевстановлювати Windows, скоріш за все, доведеться навчитись самотужки.
Усі геймери — асоціальні
Іноді ви можете захотіти побути на самоті після важкого дня — це трапляється з усіма. Але це не свідчить про те, що геймери воліють замикатися та грати в темній кімнаті регулярно. Так, іноді вони все ж таки вирішують замкнутися в темній кімнаті та грати з іншими людьми в мережі. Уявлення про те, що геймери антисоціальні персони, — вкрай застарілий стереотип. Якщо ви подивитесь на стрімінгові платформи, такі як Twitch або YouTube, побачите, що тисячі геймерів здатні розмовляти не лише з однією, а й з тисячами людей. Можливо, тихий хлопець у вашому класі насправді є лідером гільдії з сотнями учасників або стрімером із багатотисячною армією фанатів.
Сьогодні особисте спілкування дещо обмежене, тому люди значною мірою покладаються на інтернет — те, до чого геймери звикли ще до того, як це стало мейнстримом.
Як бачите, геймери, нічим не відрізняються від інших, хто чимось пристрасно захоплений.
Читайте також: Не коронавірусом єдиним: найстрашніші пандемії в історії відеоігор;
