Акаунт у Х (колишній твіттер) зібрав тисячі лайків, публікуючи переписки з чатів різних ЖК. Вікенд розпитав автора, як з’явився акаунт, чому став популярним та що насправді потрібно для створення будинкового чату.
На прохання автора ми не вказуємо імен.
Акаунт «Out of context чат ЖК» з’явився не через бажання робити мемну сторінку, а через банальну побутову потребу — пошуки житла. Саме тоді авторка занурилася в будинкові чати й побачила їх як окреме соціальне явище.
— Це було в лютому 2021-го. За кілька місяців до того ми з чоловіком почали цікавитися різними ЖК, бо хотіли купити житло. Я додалася в різні чати в телеграмі. У твіттері вже були популярні акаунти «Оut of context Ukraine» і ще один про Нацполіцію. І в якийсь момент, начитавшись цих чатів, я зрозуміла: матеріалу стільки, що можна робити окремий свій.
Х став першою платформою, і реакція була миттєвою, там швидко набралося понад 20 тисяч фоловерів, пізніше я зробила канал у Телеграмі. Ніколи їх не рекламувала і ні з ким не робила колаборацій. А у 2021 році мені писали журналісти з доволі популярних руснявих сайтів, просили про інтерв’ю чи коментар, і я, звісно, морозилась.
Розвага чи щось інше?
Сторінку часто сприймають як гумористичну, але сама авторка таке визначення відкидає.
— Які там розваги? Це антропологічна експедиція онлайн. Мені іноді пишуть у коментарях: «А що тут смішного?» Перепрошую, це не має бути смішним. Це життя, як воно є.
Звідки фото?
— Я публікувала скріни з чатів різних ЖК і будинків, зокрема зі свого. Переважно це був Київ. Потім люди почали надсилати мені в приватні повідомлення скріни зі своїх ЖК з інших міст.
Коли сторінка «вистрілила» і що з цим зараз?
Розгону не було: акаунт «зайшов» одразу. З часом змінився підхід до публікацій.
— Якось одразу сторінка й вистрілила. Звісно, завжди більше лайкали й шерили щось гротескне або кринжове, коли воно потрапляє в потрібний момент. Але на початку я постила до десяти скрінів на день, зараз це може бути один-два.
Окремо вона згадує трансформацію твіттера у X — і те, як це вплинуло на відчуття платформи.
— Потім твіттер перетворився на Х, Ілон Маск піднасрав — і все стало якось гірше — я про лайки, ретвіти й ботів. Чому не видаляю акаунт? Просто цікаво, що буде в кінці. Можливо, забанять під вигаданим приводом. Та й я не певна, що взагалі пам’ятаю пароль від акаунту.
Є теми, які стабільно подобаються аудиторії. Добре заходить контент про тваринок чи пташок — особливо багато качиних історій. Люблять люди й контент з вібраторами, взагалі будь-що про секс.
Заходило й коли влітку 2025 року в Київ залітало дуже багато шахедів і одночасно проходило гран-прі Формули-1.
Чи бували претензії?
Конфліктів майже не було, бо авторка завжди стирає імена й фото.
— З претензіями ніхто не звертався, жодної персональної чи стратегічно важливої інформації я не поширюю. Частіше навпаки: люди радіють, що їхній ЖК «у телевізорі».
Проте ставались й винятки: в одному чаті чомусь бомбануло, що десь в інтернеті є їхні скріни, і вони закрили можливість робити скріни та пересилати повідомлення. Тож ніхто більше не дізнається, чи є в них проблеми з паркуванням.
А що з власним будинковим чатом?
— У нас найкращий чат ЖК, такого вайбу точно ніде немає. Хоча патерн всюди однаковий: є 10–15% людей, які постійно щось пишуть, десь 3% із них — дуже смішні або притрушені. Ще 20% мовчки читають і лайкають першу категорію, а решта 70% — щасливі люди. Хоча є окрема категорія — це ті, кого немає в чаті. Насправді треба прагнути бути такою людиною.
Такі чати — це користь чи треш?
— Це явище, якого неможливо уникнути. Я не знаю, чи можна його оцінювати. Це як оцінювати сніг чи дощ. Користь чатів у тому, що люди десь спускають пару, знаходять підтримку, поради тощо. Плюс у багатьох ЖК є тематичні чати: про ремонт, продажі, жіночі чати, чати айтівців або автомобілістів.
Що втрачає будинок без чату?
Без чату будинку складно розв’язувати спільні побутові проблеми або швидко повідомляти важливі новини.
— Як на мене, це сумно й небезпечно, особливо під час війни. Адже люди еволюціювали саме завдяки тому, що трималися купи. Думаю, чати стали особливо популярні з 2020 року, як почався ковід, бо виник дефіцит живого спілкування. Тут все збіглося та зіграло в плюс, зокрема й тотальна смартфонізація.
Історія, де чат справді допоміг
— У березні 2022 року одна дівчина з чату написала, що кілька тижнів не може зв’язатися з власницею квартири, що орендує, і дуже переживає. Скинула фото цієї власниці. Я впізнала на ньому подругу моєї подруги — і знала, що ця дівчина в окупації під Києвом, але жива. Я написала в особисті тій пані з будинкового чату й трохи її заспокоїла. Потім Київщину звільнили, вони зв’язалися — гепі енд.
Порада тим, хто хоче створити будинковий чат
— Людині, яка хоче створити будинковий чат або взагалі проявити будь-яку ініціативу, пов’язану з будинком чи ЖК, варто врахувати: вона завжди буде крайньою. Тому вразливим людям без базових навичок фасилітації (керування груповою взаємодією) я б не радила займатися активізмом. У будь-якому разі все починається з першого кроку однієї людини. Якщо ви готові — вперед. Нудно точно не буде.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: 7 правил гарного сусіда: з посмішкою та без перфоратора;
Місяць інформаційного детоксу: експеримент журналістки;
За парканом. Чим відрізняються закордонні закриті ЖК;
