Кактуси та сукуленти в Києві: історія та поради

Як кактуси стали символами різних етапів одного життя? Де і в кого купувати сукуленти в Києві? Іванова Олена, власниця колекції, розповіла Вікенду про хобі, що стало покликанням, цікаві горщики та спільноту кактусоводів.

Олена почала цікавитися рослинами в 11 років. Гуляла з подругою вулицями рідного Ніжина, коли побачила у вікнах сусідки цікаві рослини. Дівчата наважились розпитати власницю. Олена вислухала розповідь і вирішила, що хоче спробувати виростити таке самостійно. Так сформувалася її перша колекція кактусів. Згодом почалися складні екзамени, тож Олена роздала рослини.

Повернулася до кактусів вже заміжньою. У Ніжині колег по захопленню не знайшла, тому їздила до Києва на Пташиний ринок.

Коли 25 років тому подружжя переїхало до Києва, Олена зрозуміла, що сукуленти — то не просто хобі, а покликання. Вона збирала колекцію, експериментувала, шукала нові види, організовувала виставки. Також втілила мрію — разом із чоловіком побудували теплицю на 50 квадратних метрів.

У 2002 році Олена та її чоловік створили сайт «Кактус Київ» — ресурс для всіх любителів сукулентів. Там публікувала інформацію про різні види рослин, про колег, популяризувала літературу, анонсувала виставки у різних містах України, спілкувалася з однодумцями.

Продавати рослини стала не відразу. Спочатку просто віддавала, що залишалось. Потім, коли почала вирощувати імпортні види, зрозуміла: щоб улюблена справа розвивалася, вона має окупатися. І зараз Олена виставляє цікаве на продаж на тематичних виставках, які проходять щомісяця в теплу пору року. Також у суботу її можна знайти на місцевому ярмарку на вулиці Шалімова.

Протягом 20 років Олена активно популяризує інтерес до сукулентів в тематичній спільноті любителів кактусів і інших сукулентів. Зазначає, що цей рух — наче родина, де всі підтримують своїх. Коли через війну деякі колеги втрачають свої колекції, то спільнота допомагає їх відновити — дарують насіння та рослини.

Сьогодні виставки сукулентів здебільшого проводяться в Будинку природи, а час від часу в ботанічному саду імені Гришка.

— Для наших заходів потрібне місце. Усе інше готові організувати самі: привезти столи, обладнання, зробити потрібні документи та рекламу, — пояснює Олена. — Виставки популяризують рух кактусоводів. Люди приходять, дивляться, це викликає в них інтерес. Бувало, що приїжджали купити щось одне, а брали більше, бо сподобалося. Різним людям подобаються різні рослини. Цікавий факт: кактуси вирощують здебільшого чоловіки. Мої рослини — моя гордість. З досвідом вже стає нецікаво вирощувати таке, як у всіх. Тому шукаю щось рідкісне або цікаво компоную рослини в композицію.

Створення композицій з сукулентів — робота кропітка. Олена використовує для неї пінцет. Обирає рослини за сумісністю. Важливо підібрати такі, яким потрібні однакове освітлення та полив. Кактуси поливає раз на тиждень, інші сукуленти частіше. А щоб було гарно, рослини в композиції треба обирати різноманітні на вигляд.

^{Сукуленти у форматі бонсай}

— Кактуси — це спартанці, вони менш вибагливі в догляді, — каже Олена. — Я вирощувала їх, коли були життєві труднощі: переїзд, перебудова житла, малі діти. Коли ж стало легше, перейшла здебільшого на інші сукуленти, мʼякіші. Кожна рослина — наче символ певного періоду життя.

Справу Олени сміливо можна назвати сімейною. Тому що жінка продає композиції у горщиках з кераміки, які виготовляє її син Антон. Він давно хотів працювати у цій галузі, саме тому відкрив майстерню CeramAnt з виробами ручної роботи. Коштують сукуленти від 50 до 500 гривень.