«Заходити страшно». Які місця Києва ненавидять жителі

^{фото: Наталія Азаркіна, Projector}

Як тебе не любити, Києве мій, але деякі недоліки в тебе все ж є. Ми розпитали киян, які місця примушують їх кривитися, біситися та бажати, щоб їх випалило вогнем. І ось що дізналися.

Вокзал

Найпершим за антипопулярністю став вокзал разом з прилеглими переходами та станцією метро. Примітно, що більшість називала вокзал як місце найбільшого сорому навіть не пояснюючи, чому саме він. Вочевидь, це видається більшості і так зрозумілим: тісно, некомфортно, хочеться одразу втекти звідси якомога далі.

— Вокзал і метро Вокзальна — завжди стресово, нелюдяно й небезпечно. Там же перехід — труба до швидкісного трамвая, — пояснює Олена.

— Станція метро «Вокзальна»: багато людей, не дуже приємних, тісно. Як вихід: якась реконструкція, розширення, — вважає Беата.

Підземні переходи

Спуститися у підземний перехід — для багатьох ще той виклик. Але приймати його доводиться досить часто, бо у Києві їх не бракує. Ще один челендж — вийти саме туди, куди тобі потрібно. Тож в антифаворити потрапили майже усі столичні переходи.

— У нас у більшості переходів воняє та темно. Заходити страшно. А ще немає ніяких вказівників, на яку вулицю ці виходи з переходу, — каже Ксенія Гак.

— Немає жодного підземного переходу, у який можна було б спуститися без здригання. Темні, без навігації. А ще — улюблене полотно для графітників, які очевидно не можуть переносити вигляд нерозмальованих чистих стін переходів, — нарікає Марина.

Але один перехід викликає ще більше страждань — Труба на Майдані. У ній складно орієнтуватися, вийти туди, куди треба — це майже як зірвати джек-пот, а всередині тхне і виглядає жахливо. І все це в центрі міста, так.

— Труба під Майданом — ото де штин, витриманий роками. Невже так складно її мити чимсь що б вибило той запах? — питає Рая.

Бесарабка

Кілька місць сорому знаходяться прямісінько у центрі столиці, від чого стає ще соромніше. Місце, яке могло б бути красивим і приваблювати містян і гостей, викликає тільки відразу.

— Ненавиджу запльований пʼятачок перед Бесарабським ринком, де завжди бухають, — каже Ірина.

— Майдан перед Бесарабкою — якийсь замаслений, абсолютно недружній, — погоджується Ольга Кравченко.

— Бесарабка — таке хороше місце саме по собі, і таке блювотне через тих, хто там вештається. Гірше за вокзал! — приєднується Олег.

— Бесарабка — болісно за срач і постійні купи пʼяних дивних людей, — додає Олена.

Харківська

Серед місць лівого берега найбільше дісталося станції метро «Харківська» та прилеглій до неї території.

— Переходи і базари біля Харківської, особливо під мостом, де смердить сечею і заодно продають фрукти. А це, до слова, перша зупинка автобуса з аеропорту «Бориспіль». Так би мовити, велкам такий собі, — зауважує Аліна Мосендз.

— Шанхай-ринок у підземці на метро «Харківська» — нащо треба було прибирати кіоски, якщо вже через пару місяців тут утворився недоринок, який знову зайняв більше половини місця в переході. Кіоски хоча б естетичніше виглядали, ніж нинішні розвали, — вважає Беата.

— Розвʼязка і ринок біля метро «Харківська» — це справжня клоака, до того ж і для пішоходів, і для автомобілістів. Бруд, сміття, штовханина, тягнучки, абсолютно ідіотські розвʼязки і пробки на рівному місці. Усе докупи: люди, маршрутки, виносні вивіски кавʼярень просто в калюжах, музика, штовханина біля Макдональдза, дірявий асфальт. Щоб усе стало краще, треба знести кіоски та розкладки з одягом до бісової матері, поставити світлофори на всіх перехрестях і переходах, щоб натовп людей не валив суцільним потоком, — розмірковує Марія.

Видубичі

Трошки менше прилетіло станції метро «Видубичі». Найбільше — за дурну навігацію, через що зорієнтуватися там неможливо.

— Ненавиджу «Видубичі» через нелюдську навігацію, — ділиться Інна Руда.

— Віддам і свій голос за «Видубичі», бо це якась клоака, до того ж знаходиться поруч з елітними ЖК, — додає Катерина Денисова.

— Не люблю «Либідську» та «Видубичі», їх проєктували якісь архітектори-наркомани, особливо дорожню розвʼязку для громадського транспорту, — зізнається Дарина Кравченко.

— Вихід з метро на «Видубичах» — цей район найбільш незрозумілий і лякає, — приєднується Наталія Федорова.

Місця зі скупченням МАФів

Самі по собі МАФи не так вже й дратують киян. Значно більше їх починають ненавидіти, коли кіоски збираються докупи і утворюють загадкові міські лабіринти з брудом, сміттям і повною розгубленістю. Але й тут маємо лідера — території поблизу станції метро «Почайна».

— Жахливий прохід до зупинок через ряди МАФів на Петрівці. І хоч зараз там стало трохи чистіше, але все одно принизливо. На Позняках біля метро взагалі лабіринт кіосків, абсолютно незрозуміло, куди йти, міста не видно. Найбільше пекло — на Борщагівці на колі біля кінотеатру «Лейпциг». Якісь зовсім фанерні кіоски з вузеньким проходом між ними, — скаржиться Сергій.

— Ненавиджу вхід до більшості станцій метро, навколо яких кіоски у три ряди: «Академмістечко», «Виставковий центр», «Лукʼянівка», — каже Олександр.

— Петрівка — жахливий мурашник, через який доводиться просочуватися усім без винятку, хто на вузлі «Почайної» робить пересадку, — додає Катерина Денисова.

— Жах — це «Петрівка» і підземка навпроти «Городку». Ненавиджу з дитинства, — ділиться Анна Даниленко.

Майдан Незалежності

Дісталося й Майдану Незалежності. Найбільше нарікань викликає те, у якому стані зараз знаходиться покриття на головній площі країни.

— Майдан з плитами, що потріскалися і провалюються під ногами. Двічі іноземні гості і я ледь не впали. Некошені клумби з кропивою і будяками. І купа цих грьобаних людей — пріставал у костюмах. Дуже важко розповідати про гідність на головній площі міста посеред цього пекла, — скаржиться гід Льоля Філімонова.

— Підтримую про розтріскану плитку на Майдані. Минулого тижня гуляли там з подругою — я мало не полетіла, добре, що не на підборах була. І тут питання навіть не стільки в тому, що це «обличчя міста», скільки все про банальну безпеку містян і гостей міста, — доєднується Ольга Приходько.

— Майдан: потріскані плити, бруд, панди і зебри, — долучається Єкатерина.

Красиві старовинні, але занедбані будівлі

Це той пункт, який не стільки бісить киян, скільки викликає болючі відчуття та відчай. Здавалося б, старому Києву є багато чим похвалитися. Але більшість цього руйнується та втрачає нормальний вигляд.

— Старі частини міста, де багато будинків ще дорадянських часів. Бо зазвичай ці будинки у жахливому стані: перекошені, облізлі, з тріщинами, рівень підлоги косою лінією. Моторошно уявити, як там живуть люди. І в них немає грошей на квартири не в аварійному стані, — бідкається Антон.

— У мене викликають сором старі будинки зі спотвореними балконами. Хочеться побити всі ці євровікна там, — каже Наталя Підлісна.

— Красиві старовинні будинки в занедбаному і напіврозваленому стані — оце точно сором-сором, що не бережеться така краса і історія, — додає Олександр.