Наливай! За що кияни люблять та ненавидять супи

Не любити супи дуже просто. Любити — складніше, але можливо. Вікенд розпитав читачів та друзів про їхні дитячі та дорослі відносини з супами. І от про що дізнався.

Як формується ненависть до супів

Через криві руки кухаря

— Не знаю, як їй це вдавалося, але моя тітка вміла споганити абсолютно будь-який суп. Що б вона не варила, які продукти не брала, отримувала однорідну клейку суміш. Це погано виглядало, погано пахло і смакувало відповідно, — Ігор Максименко.

Через примус дорослих

— У дитинстві ненавиділа суп, але змушували їсти. В результаті між 16 і 30 роками уникала його майже повністю. Навіщо змушувати їсти те, що малі терпіти не можуть? Через такі дії діти отримують розлади харчової поведінки, — Оксана Дутчак.

Через погані спогади

— Ми на них виживали в голодні дев’яності. З якою тільки гидотою не варили — з пшоном, рисом, з макаронами, гречкою! Бульйонний кубик, засмажка, картопля, якась гидотна крупа для ситності. Фу, ненавиджу супи, — Тетяна Жужа.

Звідки береться любов до супів

Від мами

— Мене так мама привчила. І моя дочка вважає, що коли немає каструлі супу в холодильнику, то їсти нічого, — Ксенія Гак.

Від прагнення до ідеалу

— Люблю супи і весь час з ними експериментую. Суп + салат = ідеальний обід, — Юліта Ран.

Від звички

— З дитинства звикла їсти суп в обід. Влітку добре йшли окрошка, свекольник. Тепер навчилася їсти суп на вечерю, особливо добре йдуть квасолевий або сочевичний, але і пісний борщ непогано, —Вікторія Купрійчук.

Від вигоди

— Нам п’яти літрів борщу на двох на три дні вистачає, — Олена Кравченко.

Від дієтичності

— У чоловіка багато питань по ШКТ, тому супи — це обов’язкова страва вдома. Сама готую, сама також їм, і ще борщ дуже люблю. Знайшла оптимальне співвідношення між смаком і дієтичністю, — Ірина Івахненко.

Від бажання експерименту

— Це ж універсальне блюдо для утилізації продуктів! У мене стандартна думка: «Так, що б з цим зробити? Кину в суп». Постійно варю, експериментую, але люблю і «правильні» супи, і завжди любив, — Денис Ярошенко.

Без любові чи ненависті

Людей, які спокійно ставляться до супів, — одиниці.

— Люблю супи/борщ, але як всі страви — щоб не надто часто. Із серії — замовити інколи в ресторані якийсь цікавий гарбузовий або раз на пару місяців приготувати вдома. Культу супу в нас нема. І так, я жорстока жінка — вважаю перші страви звичайними стравами, але розбавленими рідиною, — Ніна Агафонова.

У декого відносини з супами взагалі запійні.

— Люблю з фрикадельками і рибний. Мої відносини з супами запійні. То ні-ні чотири місяці, то по три рази на день, — Наталя Підлісна.