Парад на підборах, гопак у небі та пісні за гроші — як країна відзначала День Незалежності в перший і ювілейні роки та якою буде тридцята річниця? Вікенд згадав минулі свята та спитав киян, чого вони чекають тепер.
За 30 років склалася певна програма офіційних святкувань. Зазвичай в неї входить:
- Молитва за Україну за участі представників усіх конфесій. Завжди проходить у Софії Київській.
- Покладання квітів — несуть букети до пам’ятників Володимиру Великому, Богдану Хмельницькому, Михайлові Грушевському і Тарасу Шевченку.
- Урочистий прийом у президента.
- Виставка квітів на Співочому полі.
- Святковий концерт і феєрверк.
Але так було не завжди. Пригадаймо, як мінявся формат свята.
1991. Перший рік незалежності
Не всі пам’ятають, але того року країна відзначала День незалежності 16 липня — до прийняття «Декларації про державний суверенітет». А вже з 1992-го ми святкуємо 24 серпня, адже цього дня 1991 року Верховна Рада прийняла «Акт проголошення незалежності України».
Тоді країною все ще керували комуністи. У день свята вони понесли квіти до пам’ятника Леніну і провели урочисті збори в палаці «Україна».
Активна частина суспільства у вишиванках та з синьо-жовтими прапорами вийшла на багатотисячний марш Хрещатиком. Увечері на площі Жовтневої революції (нинішній Майдан Незалежності) влаштували концерт українських гуртів, у фіналі якого виступили «Брати Гадюкини». Після концерту прогримів салют.
Параду не було, у перші роки незалежності паради не проводилися. Президент Леонід Кравчук вважав, що тепер Україна — безʼядерна позаблокова держава, якій не треба демонструвати військову силу. Перший парад незалежності пройшов на Хрещатику у 1994 році.
2001. 10 років незалежності
На святкування до Києва за запрошенням Леоніда Кучми прибули Володимир Путін, польський президент Александер Кваснєвський і президент Македонії Борис Трайковський.
То був доволі масштабний парад: 6530 військовослужбовців шикувалися у 19 «коробок». В одній з коробок військові були в старовинній козацькій формі. Також Хрещатиком пройшли новенькі Т-84, доставлені з харківського танкобудівельного заводу.
Перед парадом на Майдані Незалежності відновили верхню частину монументу незалежності — фігуру Берегині.
2011. 20 років незалежності
За рік до того до влади прийшов Віктор Янукович. Він вирішив проводити паради не на День Незалежності, а 9 травня. Тож у 2011 році параду не було. Також президент відмовився випускати ювілейний знак «20 років незалежності».
У день свята провели молебень за Україну, віднесли квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку, влаштували концерт. Феєрверку також не було.
Крім того, суди заборонили опозиції проводити акції 24 серпня. Проте кілька тисяч активістів зібралися біля пам’ятника Шевченку і рушили до президентської адміністрації. Дорогою їх зустрічав Беркут і відбувалися сутички.
Влада зробила певні висновки, і з наступного року святкування отримало підкреслено розважальний формат. Тепер до Дня Незалежності Хрещатик перетворювався на зону масових гулянь, там проходили паради вишиванок, різні ярмарки, фестиваль морозива. Увечері відбувався концерт на Майдані Незалежності, а після нього — салют.
2016. 25 років незалежності
Традицію військових парадів на День Незалежності відродив президент Петро Порошенко. Того року Хрещатиком пройшли більше 4 тисяч військових та 200 одиниць техніки. На параді наші військові були у формі нового зразка.
Парадом пройшли також учасники бойових дій на Донбасі. У пам’ять про загиблих звучала «Плине кача», а бойові частини отримали знамена зі стрічкою «За мужність». Після параду відбувся Марш нескорених за участі ветеранів, добровольців, родичів загиблих, капеланів та волонтерів.
У розважальній частині проводився вже не парад вишиванок, а забіг у вишиванках.
Увечері на Майдані Незалежності відбувся концерт оркестру «Народжені вільними». Концерт влаштовувала Адміністрація президента, а передував йому гучний скандал: в програму були включені твори Мусоргського, Прокоф’єва і Чайковського. Після обурених постів у фейсбуці та втручання міністра культури ці твори зняли з програми.
2021. 30 років незалежності
Володимир Зеленський, коли став президентом, вирішив скасувати паради. Мовляв, це помпезно і дорого, а проводити парад потрібно лише у разі «перемоги. Коли ми повернемо усіх наших людей і всі наші території, коли на нашій землі буде мир».
Але вже через два місяці після цієї заяви президент підписав указ про святкування 30-ї річниці незалежності. І в переліку заходів був військовий парад на Хрещатику.
На сайті президента вказано: протягом трьох днів 22-24 серпня в країні пройде близько 150 святкових заходів.
Що ж буде:
- Фасади будівель Верховної Ради, Національної опери, палацу «Україна», ЦУМу, ТРЦ «Гулівер» набудуть кольорів державного прапора.
- Президент вручить нагороди «Національна легенда України» за видатні заслуги в становленні незалежної України, служіння українському народу.
- у Софії Київській пройде саміт перших леді та джентльменів «М’яка сила у новій реальності» за ініціативи дружини президента Олени Зеленської.
- Для керівництва країни в Національній опері влаштують святковий концерт.
- На Хрещатику пройде військовий парад за участі понад п’яти тисяч військових та 400 одиниць зброї та техніки. Підготовка до параду викликала скандал, коли з’ясувалося, що дівчата-курсантки мають маршувати на підборах.
- На Дніпрі запланований річковий парад катерів Військово-Морських Сил і Державної прикордонної служби.
- У Маріїнському парку просто неба відбудеться концерт оперного співака Андреа Бочеллі. Під час концерту на екранах оживатимуть картини українського художника Івана Марчука. Ініціатори — посольство Італії. Концерт має за мету підтримку створення музею Марчука.
- Підготовка святкового концерту також не обійшлася без скандалу. Низка артистів через різні причини відмовилася брати участь в шоу. Врешті в переліку залишилося 34 виконавці, серед яких Сергій Бабкін, гурт Go_A, Тіна Кароль, BRUTTO, DOROFEEVA, Джамала, Олег Винник тощо.
- Вперше за часи незалежності українцям треба буде заплатити, щоб подивитися святковий концерт наживо. Квитки коштують від 300 до 2500 гривень. У президента обіцяють направити виручені кошти на створення музею Івана Марчука.
Напередодні Вікенд спитав читачів та друзів, яким, на їхню думку, має бути святкування Дня незалежності та чого в ньому точно не потрібно.
Чого чекають кияни від Дня Незалежності:
— Хотілося б побачити те, чим реально можна пишатися. Досягнення незалежності. У серйозному мистецтві, музейній справі, науках, виробництві, спорті, а не гоп-ца-ца, вареники і словоблуддя, — Ксенія Пєтухова.
— Не маю нічого проти фестивалів української кухні. Ну й парад, звісно адекватний, зі зброєю та без підборів. Обов’язково запрошувати ветеранів взяти участь у параді, — Дарина Кравченко.
— Дуже бісить усі ця шароварщина, особливо гопак у небі, — Роксолана Авраменко.
— Бісять рекорди типу хто більше наварить борщу, пошиє найбільший прапор тощо. Гопак у небі — це просто фейспалм. Чому б не зробити ще дефіле шароварів або запуск «Кобзаря» у космос? Ще пригорає від концерту, від підбору виконавців, а найбільше — від того, що він платний! Вважаю, що концерт до Дня Незалежності має бути безкоштовним.
Хотілося б проєктів, які розповідали б про людей та події, повʼязаних зі здобуттям незалежності, з переосмисленням, а не з поклонінням памʼятникам. Можливо, якийсь тематичний маршрут Києвом. Або прикольні колаборації, наприклад, музею Ханенків і Сільпо, та спортивні події типу Ігор богатирів, щоб усі могли подивитися, — Марина Курильчук.
— Відсутності будь-яких заходів, тому що у нас пандемія і незначний відсоток вакцинованих, — Марія Жубрєва.
— Хотілося б заходів, наповнених змістовно. Ми плануємо з колегами провести серію театралізованих екскурсій, присвячених українським діячам 19 — початку 20 століття, які проживали в Києві. І квест на цю ж тематику, — Ольга Мусіяченко, науковиця, організаторка театралізованих екскурсій.
Гопак у небі, про який так часто згадують, — це захід, який цього року фінансує Український культурний фонд. Спочатку 14 парашутистів кілька разів підіймаються в небо, аби записати шестихвилинний ролик з танцем. З землі танцю не видно, тому поки парашутисти стрибатимуть і танцюватимуть в день свята, на землі ролик просто покажуть на великих екранах. Видовище коштуватиме 2,5 мільйони гривень.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Каштаны в жизни Киева: от монастырей до песен и сладостей;
Калина, звезды и футбол: 10 лет цветочных часов на Майдане;
Солодке в законі: факти та байки про «Київський торт»;
Зазирнути в потаємне: 7 гідів про дворики Києва;
Стильні, скандальні та няшні: київські леви та де їх шукати.