Він завжди мав бунтарський дух. Товаришував зі злодіями й повіями та надихався ними. Організовував повстання та написав гімн «Слава Україні» 1917 року. У день народження Грицька Чупринки історик Олександр Вітолін згадує, як той жив, боровся та творив.
Грицько був парубок моторний
Поет Грицько Чупринка народився 27 (15 за старим стилем) листопада 1879 року в містечку Гоголів на Київщині. Мешканці містечка шанували козацьку історію та вважали себе козаками. Здобувши початкову освіту в місцевій народній школі, Грицько Чупринка рушив до Києва. Попри потяг до книг і освіти, затриматися юному Чупринці в жодній київській гімназії так і не вдалося. Козацька вдача не давала хлопцеві поладнати з вчителями.
Наприклад, у 3-тю Київській гімназії, куди Чупринка перейшов у третьому класі, одразу вніс дух непокори, протесту, бунтарства та навіть анархічності й бурлацтва. Він швидко став організатором різних виступів проти «начальства», й скоро не було вчителя, який не зазнав би від нього «пакостей». Одного разу вчитель на прізвисько «Козел» викликав Чупринку відповідати, але варто було «Козлу» замріятись (всі гімназисти знали, що йому нецікаво слухати відповіді), як Чупринка починав вставляти у відповідь частини світу, математичні формули, цитати з пристойних і не дуже віршів. Зупинявся Чупринка лише коли клас не витримував і починав реготати, чим відривав «Козла» від його мрій. Варто було «Козлу» замріятись наново, як Чупринка знову брався за своє.
Були вчителі, які не викликали Чупринку, щоб не мати з ним справ, бо Гриць мав репутацію відчайдушного шибайголови. Маючи здібності до навчання, Чупринка вчився погано й втік з гімназії, щоб ніколи в неї не повернутися.
Проте нагадаємо, що в київських гімназіях головним чином муштрували, а не піклувалися про гідну освіту, тож конфлікти Чупринки з учителями й директорами гімназій не варто розцінювати як звичайний дитячий непослух.
Перший арешт
Хоч середньої освіти Чупринка так і не здобув, але знайшов серед гімназистів друзів і однодумців, з якими продовжував підтримувати зв’язок. Це спілкування підштовхнуло Чупринку до революційного руху. Чіткої політичної приналежності Чупринка ніколи не декларував. Але він завжди виступав проти пригноблювачів України. Революційна діяльність молодика в рідних краях закінчилася арештом і перебуванням у Лук’янівській в’язниці. Арешт зблизив Грицька Чупринку з діячами українського руху ще більше.
Проти царя та літературних критиків
Важчим випробуванням, ніж недовготривале ув’язнення, стала заборона повертатися додому — щоб обмежити політичну діяльність. Звичайно, як справжній революціонер, Чупринка час від часу порушував цю заборону. Крім революції, Чупринка захопився поезією. 13 травня 1907 року в газеті «Рада» з’явилася перша поетична публікація його авторства. Але варто було виданню розмістити критичний огляд його поезій, як Грицько у віршованій формі висміяв газету, а особливо автора матеріалів критика Сергія Єфремова. На жаль, нам невідомо, як відбувалося спілкування ображеного поета з його критиком в 1914 році, коли Чупринка ненадовго оселився в будинку, де знаходилася редакція «Ради» (вул. Ярославів Вал, 6).
«Наш поет» для повій і злодіїв
У 1909 році жандармам вдалося схопити Чупринку під час чергового відвідування рідного дому. Поет знову потрапив до в’язниці, але нове покарання не зламало його духу. Згодом він присвятив поетам вірш, яким натякав, що волі самими римами не вибороти:
Вам не вилізти вік із-за грат, Голосні українські поети, Коли будете в дула гармат Заряжати с л о в е с н і ракети.
Упокореність киян дратувала поета. Чупринка почав вести бурлацьке життя. Одні вважають, що воно відповідало його вдачі, інші вважають це наслідком відчаю й депресії. Грицько Чупринка все частіше спілкувався з повіями та злодіями, вони називали його «наш поет». У доробку «їхнього» поета з’явилися вірші «Повія», «Гульвіса», «Бурлацька».
З ухилянтів в отамани
У 1914 році почалася Перша світова війна. Якщо Симон Петлюра закликав українців взяти в ній участь, сподіваючись, що цар оцінить їхню відданість і піде на політичні поступки, то Грицько Чупринка не мав жодних ілюзій і свідомо ухилявся від військової служби. Знайомий допоміг Чупринці влаштуватися в лісництво на посаду, яка гарантувала «бронь» від армії.
1917 рік усе змінив. Після революції Чупринка поспішає вступити до лав Першого українського полку імені Богдана Хмельницького й бере участь у 2-му Всеукраїнському Військовому З’їзді. Але принесла славу Чупринці не військова звитяга, а саме його поетичний хист. У травні 1917-го в газеті «Нова Рада» з’явився вірш «Слава Вкрайні», який завдяки композитору Кирилу Стеценку став одним із найпопулярніших славнів того часу.
У 1919 році Грицько Чупринка став отаманом і очолив антибільшовицький загін у рідному краї. Проти селян більшовики кинули кавалерію. Матір і сестру отамана Чупринки взяли в заручники. Чупринка вирішив здатися, щоб врятувати сестру й матір.
Розправа
Здавшись більшовикам, Чупринка відбув покарання у концтаборі в Підмосков’ї. Вийшовши на волю, Грицько Чупринка повернувся до Києва. Його остання київська адреса — Лютеранська, 12.
Більшовики робили революцію під гаслом боротьби з гнітом самодержавства, та прийшовши до влади, влаштували ще більший гніт. Тому Чупринка не скорився й знову взявся за організацію повстання. Але в повстанському руху вже знаходились радянські агенти. Грицька Чупринку знову заарештували. Його розстріляли 28 серпня 1921 року.
Пам’ять і шана
Роман Шухевич захоплювався Грицьком Чупринкою, тому в УПА взяв собі псевдонім Тарас Чупринка («Тарас» — із пошани до Шевченка). Після декомунізації вулиця Чупринки з’явилася в Гоголеві, Броварах і Києві.
А вірші Чупринки продовжують надихати українців на спів.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Честь і стійкість: які вулиці Києва носять імена героїв УПА;
Повернути пророка: як Чикаленко змінював життя українців;
Мертві мови та фехтування: чого вчили в школах Києва;
Калинове щастя: як кохав та боровся Олег Ольжич;
Шпигунські пристрасті по-київськи. 10 заповідей бунтівників.
