Чистота як ремесло. Як киянка заробляє прибиранням

Фото: Depositphotos.

Вікторія понад десять років працює у клінінгу. Вважає свою справу не підприємництвом, а ремеслом. Вона розповіла Вікенду, як перетворила студентський підробіток на командну роботу з чіткими стандартами та окремими курсами з професійного клінінгу.

Покинути зірок

— У 2013-му була курсанткою ВІКНУ зі стипендією 116 гривень. Хотілося жити хоча б трохи краще, тому я почала пошуки погодинного підробітку. Так і потрапила у сферу клінінгу.

Перша робота — прибирання в салоні краси біля Золотих воріт, навпроти готелю Radisson. Це був найкращий місяць, бо я бачила багато зірок і відомих людей. А потім звільнилася через фінансові питання в команді.

Мене ніхто не підтримував і не підтримує досі, бо клінінг не є престижною професією. Проте я працювала, з кожного прибирання відкладала кошти.

Спочатку користувалася звичайним побутовим пилососом, але швидко зрозуміла, що він недостатньо потужний для якісної роботи. Почала вкладати зароблене у розвиток, навчання та техніку. Це були і є найбільші інвестиції, адже потрібно опановувати нові навички.

З часом моя реміснича робота почала приносити стабільний дохід. Проте досі не можу назвати це бізнесом і навіть після 10 років не скажу, що до кінця все вийшло.

Великі об’єкти — нові правила

Я починала зі звичайного класичного підтримувального прибирання. Коли об’єми великі — будинки по 200–300 квадратних метрів, — просто «підтримка» вже не працює. Задач багато, вони різноманітні.

Відтак мені довелося швидко опановувати нові навички: хімчистку, технологію прання, складання речей. Я і досі вчуся у нових клієнтів, наприклад, як працювати з їхньою новою побутовою технікою.

Виклики командної роботи

У 2020 році, коли почалася пандемія, я народила сина. Зрозуміла, що мені потрібна допомога — сама не встигала. Почала шукати людей через групи та платформи, пропонуючи їм стабільну роботу. Нас зібралося четверо дівчат, разом зі мною. Працювали у шаленому темпі шість місяців, але команда розпалася. Люди зрозуміли, що це важко, особливо на генеральних прибираннях.

Найскладніше — знайти собі подібних за ставленням до роботи. Це максимальна задача та вимога до виконавця.

Я завжди навчала так, як вчила б помічницю по дому, якби вона в мене була. Вкладала максимум інформації. Зважаючи на постійні зміни у професії, технологіях та запитах клієнтів, у 2024 році зрозуміла, що потрібно відкривати школу.

Від багажу до кладовищ

Окремий напрям роботи виник з досвіду клієнтки, яка часто приїжджала, а потім знову їхала за кордон. У неї двоє дітей і купа речей, тому вона бувало не встигала дати з ними раду. Коли почалася повномасштабна війна, клієнтка написала, що треба розкласти залишені речі, бо вони збиралися та виїжджали раптово. Потім зимові речі стали неактуальними, виникло питання, чи можна передати літні. Так я почала експериментувати: зустрічала багаж, розкладала, збирала і знову відправляла. Це важка робота. Хоча купити нові речі за кордоном простіше, ніж передавати, такий запит існує.

Війна вплинула й на новий напрям роботи — прибирання на кладовищах. Люди залишили домівки разом із могилами близьких. Для них прибрана могила і молитва — це єдина пам’ять. Морально це нелегка робота.

Першими клієнтами на цю послугу, були ті, хто замовляв прибирання квартир. Був період, коли заявок на прибирання могил мала більше, ніж на прибирання осель. Ця послуга є актуальною досі.

Клієнтські «клани» та бізнеси

Класичним залишається підтримувальне прибирання. Генеральне прибирання замовляють, як правило, при заїзді до помешкання, при виїзді або перед Новим роком.

Я стараюсь працювати так, щоб клієнт повертався. Вивела формулу роботи, і вона працює. Частину роботи складають постійні клієнти. Більше того, клієнти передають мене своїм родичам, дітям, батькам, і так утворюється «клан» з об’єднання родичів, це такий собі побічний ефект задоволення від моєї роботи.

Кожен клієнт унікальний, а кожна домівка ще унікальніша, ніж клієнт. У кожного своє поняття чистоти. Тому я умовно працюю з квартирою, а не з клієнтом.

Мій графік розписаний до 14 січня 2026 року. Коли об’єкти великі, я, звичайно, беру помічниць. Вони працюють на підтримувальних прибираннях, допомагають з генеральними. У роботі мене вже особливо нічим уже не здивуєш. Хіба що коли просять посидіти з собакою, а я їх боюся. Тому це собака сидить зі мною, а не я з нею.

Співпрацюємо з комерційними приміщеннями. Зараз стабільно з двома готелями і ведемо переговори з одним із найкращих готелів Києва. З салонами краси складніше: вони не цінують персонал, а люди, які приходять до них працювати, на жаль, не поважають власників. Часом телефонують власники і кажуть: «Нам знову не фартить, прибиральниця вкрала чай та злила шампунь додому».

Проблемні ділянки та секрети ефективного прибирання

Найпроблемніші місця — це кухня та санвузли. Там багато захищених, рутинних місць, які клієнти не можуть відмити, і, звісно, вапняний наліт через жорстку воду у столиці. До речі, рівень домішок і води у різних районах різний, що також впливає на роботу.

Хімчистку м’яких меблів та килимів рекомендовано робити раз на рік, щоб зберігати свіжість і структуру тканини.

Важливо й те, що використовувати під час прибирання. Ринок хімії настільки різноманітний, що коли приходиш на профільну виставку, хочеться все спробувати.

Як відрізнити «пустушку» від справді дієвого засобу? Потрібно дивитися сертифікат якості: склад, дата партії та виготовлення, дистриб’ютори, країна-виробник. Також на кожній пляшці пишуть інструкцію, дозування та рівень pH.

Головна задача — підібрати такий засіб, щоб не нашкодив. У побутових засобах у масмаркеті важко знайти потрібні параметри, тому я рекомендую професійні. Їх вистачає надовго, служать вони якісно.

Унікальні поверхні та соцмережі

Наш ринок не те що недооцінений, а недорозвинутий. Щодня доводиться працювати та знаходити спосіб якісно зробити свою роботу. Дизайнери підбирають іноді такі поверхні, що доводиться вивчати склад та структуру. Тому консультуюсь з дизайнерами, а вони вже з виробниками.

Також є прогалина в навчанні персоналу, немає закладу чи компанії, де якісно навчали б.

У роботі дуже допомагають соціальні мережі. Бо це реальна платформа для роботи, обов’язковий критерій сьогодні. Без цього нікуди, хоча вона і забирає багато часу на монтаж, візитівку та постійний контент.

Профдеформація та головна порада

Перестала їздити у громадському транспорті. Просто переглядаю все: вікна, поручні, підлогу, люстри у метро. Це вже професійна деформація.

Моя порада для тих, хто хоче підтримувати порядок: головна задача — не захаращувати оселю речами, якими не користуєтесь. Речі мають служити вам, а не ви їм.

А для тих, хто хоче відкрити власну справу: відкривайте, ризикуйте, пробуйте. Тут набагато більше напрямів, ніж здається.

Інстаграм