Сечу пити, босими ходити. Дива, які не лікують

Зберігати плаценту як оберіг, пити сечу та заряджати воду біля телевізора. Яким тільки вигадкам не вірило людство в пошуках панацеї від хвороб! Історик Олександр Вітолін склав список чудодійних вигадок.

У 2004 році кумиру мільйонів Стіву Джобсу діагностували рак підшлункової залози. Мільйонер міг лікуватися в найкращих клініках, адже хворобу виявили на ранній стадії. Але один із найрозумніших людей 20 століття вирішив лікуватися нетрадиційною східною медициною. Через це згаяв дорогоцінний час, і у 2009 році йому довелося пройти набагато складнішу операцію — трансплантацію печінки. Зволікання з операцією стало трагічним, за два роки Стів Джобс помер.

Його смерть змушує замислитися про переваги доказової медицини, бо люди досі хочуть вірити в панацеї — засоби від будь-яких хвороб. Тож в які чудодійності вірило людство?

Жива вода

Магічні ритуали, які збереглися досі, беруть початок з часів, коли людство було лише іграшкою в руках сил природи. Не в змозі протистояти природі, людина обирала віру в магію. Минули тисячоліття, але віра в сили природи збереглася. Наші предки особливого значення надавали ритуалам з водою, а пошуки живої води стали сюжетом багатьох казок. Після прийняття християнства живу воду замінила свята вода.

Українці зберегли віру в цілющі джерела, здатні вилікувати хворих. «Лікування» водою з чудодійними властивостями не завдає хворому шкоди, окрім випадків, коли хворий вирішує лікуватися водою й тільки водою. Найархаїчніша віра в живу воду найменш шкідлива в нашому переліку псевдопанацей.

Обереги з пуповини та плаценти

Князь Всеслав Брячиславович, який у 1068 році зміг посісти київський престол, був відомий як чарівник і мав магічний оберіг — материнську плаценту. Хотілося б, щоб обереги з пуповини та плаценти відійшли в минуле, але ритуали з ними зберігаються й донині. Голлівудські зірки сушать плаценти, пакують у капсули і носять як прикраси. Дехто з’їдає, хтось вірить, що засушені пуповини та плаценти оберігають дітей від зла, хтось — що закопана у дворі плацента завжди приведе дитину до батьківського порогу.

Ще недавно одна українська інстаблогерка пропагувала поїдання плаценти. На щастя, ще перед повномасштабним вторгненням ця пані переїхала в Росію.

Мощі святих

Християнство до кінця так і не змогло перемогти язичництво. Багато людей, які вважають себе християнами, часто вірять у речі, які по суті є язичницькими забобонами. Приклад таких забобонів — віра в цілющу силу мощів святих. Завдяки цьому в 19 столітті Київ став одним із паломницьких центрів Російської імперії.

У середні віки була поширена практика торгівлі фрагментами мощів святих. Охочих придбати чарівні кістки було стільки, що їх ніколи б не вистачило, щоб зцілити всіх. Але торговці заради грошей були готові продати що завгодно. Розмах торгівлі мощами дав атеїстам усі підстави жартувати про сторуких святих.

Кровопускання

Кровопускання практикували з давніх часів. За певних умов кровопускання дійсно могло тимчасово облегшити страждання хворого, бо стрес організму через крововтрату сприймали за очікуване полегшення. Біда в тому, що кровопусканням навіть у нові часи готові були «лікувати» найрізноманітніші хвороби. Про стерильність інструментів для кровопускання цирульники, які брали на себе роль лікарів, не мали жодного уявлення. Англійський король Карл ІІ, лорд Байрон і Джордж Вашингтон померли, на думку дослідників, через захоплення «лікуванням» кровопусканням.

Босоходіння

У 1898 році в селі Оріховці на Луганщині народився Порфирій Іванов. У 1933-му він різко змінив своє життя та вирішив жити в гармонії з природою. Іванов став гартувати тіло, привчати його до морозів: ходити морозної зими в шортах і спати в снігу. У нього з’явилися послідовники — «іванівці». Лікарі не ставлять під сумнів користь гартування організму холодом, але попереджають про небезпеку для певних груп хворих. Отже, гартуватись холодом можна лише за чіткою системою та під наглядом спеціалістів. Що ж до Порфирія Іванова, то він прожив довге життя й помер у 85 років. Варто підкреслити, що Іванов проповідував повний аскетизм і відмову від усього, пов’язаного з цивілізацією.

Муміє

Вчені досі не визначилися стосовно походження муміє. Є гіпотеза, що ця смоляниста речовина — наслідок життєдіяльності тварин. Муміє прийшло в радянську медицину в 1960-х роках із нетрадиційної аюрведичної медицини. Мода на нього пережила кілька хвиль. Вчені не заперечують окремі корисні властивості цього препарату, але вплив муміє на людський організм потребує ґрунтовних досліджень. Попри всі хвалебні відгуки в радянських медіа, муміє не став панацеєю. Ще не так давно київські торговці цілющими травами й іншими засобами «народної медицини» продавали цю речовину.

Іонізатори повітря

Великі надії радянські вчені покладали також на люстру Чижевського. Аероіонізатор повітря створив біофізик Олександр Чижевський. За сталінських часів Чижевський зазнав репресій, а його роботу та ідеї жорстко критикували. Цей факт ускладнює оцінку наукової діяльності Чижевського, адже далека не вся критика в сталінські часи була справедливою. Сьогодні можна придбати не тільки люстру Чижевського, але й іонізатори повітря, вироблені послідовниками його ідей. Але слід знати, що аероіонізація повітря в окремих випадках також може нашкодити окремим групам хворих.

Шабаш екстрасенсів

Останні роки конаючого Радянського Союзу запам’яталися телесеансами лікувального гіпнозу Анатолія Кашпіровського й Алана Чумака. Анатолій Кашпіровський народився на Хмельниччині й довгий час працював психіатром. Схоже, під час роботи з пацієнтами Кашпіровський відчув, як легко люди можуть піддаватися навіюванню. Оскільки радянські люди довіряли тому, що кажуть з телевізора, то екстрасенси отримали в глядачах ідеальну аудиторію.

Кашпіровський «лікував» населення країни прямо по телевізору, а згодом їздив по країні з «гастролями», збирав цілі стадіони й добряче заробляв на довірливих громадянах. Його колега Алан Чумак вигадав інший спосіб чудодійства: він обіцяв перетворити звичайну воду з-під крана на суперкорисну. Тому у визначений час населення всідалося перед телевізорами та встановлювало перед екраном банки з водою для заряджання. Ті банки з водою, зарядженою від телевізора, стали яскравим символом кінця СРСР і довірливості радянських громадян.

Пірамідки Гордона

У 1995 році Дмитро Гордон почав видавати газету «Бульвар». Зірки кіно й естради з усього пострадянського простору радісно ділилися з журналістами особистими подробицями й забезпечували газеті величезні тиражі. А поруч з інтерв’ю народних і заслужених артистів завжди можна було знайти рекламу «народних цілителів». Згодом «цілителів» стало так багато, що конкуренція за довірливу публіку значно зросла.

Треба було вигадати щось нове. Так з’явилися золоті піраміди Ю-ШИНСЕ, які своєю «унікальною формою» мали притягувати енергію з космосу. Піраміди навіть отримали патент МОЗ і випробовувалися в лікарнях Києва. Дмитро Гордон завжди на цьому наголошує, коли йому дорікають рекламою пірамідок. Шкода констатувати, але патенти на винахід часом отримують винахідники всякої дичини.

Уринотерапія

Не секрет, що велика частина населення обирала дивитися не вітчизняне, а російське телебачення. І завдяки величезним фінансовим вливанням воно мало суттєвий вплив на наших громадян. У якийсь момент героєм росТБ став Геннадій Малахов, який закликав лікуватися власною сечею.

З усіх вище перелічених «панацей» людська сеча — одна з найбільш шкідливих. Справа навіть не в гидливості. Регулярне вживання сечі може призвести до хронічних захворювань, а в окремих випадках і до серйозних хвороб. Дивовижно, але у 21 столітті освічені люди часом здатні перевершити своєю дурістю наших предків, які не мали й тисячної долі наших знань.