Квізи проти ЩДК: як обрати, у що пограти?

Що таке квіз? Це як «Що? Де? Коли?» чи інше інтелектуальне шоу? Чи треба бути неймовірним ерудитом, щоб правильні відповіді? Вікенд розбирався, де у Києві з плюсами та мінусами двох популярних форматів та де можна пограти.

Це Паша і Даша, вони не люблять квізи і грають тільки в ЩДК.

А це Вася і Стася, вони ненавидять ЩДК і грають тільки в квізи.

А це всі інші, які взагалі не уявляють, чим займаються ті четверо. Отже, з цього і почнемо.

Квіз — це вікторина, набір питань з будь-якої теми. В англомовному світі квізом називають навіть питання в кінці параграфу підручника. Але у цій статті йдеться про пабквізи — події, які влаштовуються переважно в кафе, де люди збираються в команди і змагаються у відповідях на питання. Вони можуть бути спеціалізовані — музичні чи кіношні, але тут ми говоритимемо про загальні нетематичні квізи.

«Що? Де? Коли?» ви, можливо, дивилися по телебаченню — команда у вечірньому вбранні, невидимий ведучий, який ставить запитання, чорна скринька, гонг. В українській версії можна було побачити не тільки досвідчених гравців, а й представників шоу-бізнесу. У цій статті ми говоримо про Спортивне «Що? Де? Коли?» (далі — ЩДК) — без камер, з будь-якою кількістю команд, які грають одночасно, з турнірами, рейтингом та апеляціями.

Тобто ЩДК — це теж події, де люди збираються в команди і змагаються у відповідях на питання. Зі сторони немає жодної різниці. Щоб розібратися, давайте спитаємо наших уявних гравців, які у них претензії до цих форматів інтелектуальних ігор.

Ай-ай, Васю і Стасю, це просто різниця в смаках! У квізах використовуються не тільки текстові питання, але й музика, відео, ребуси, емодзі, кросворди, іноді нам навіть треба впізнати щось за запахом. У ЩДК питання тільки текстові. Вони можуть мати доповнення-картинку, хоча це не змінює саме запитання. Але це ніяк не зменшує радості від знаходження правильної відповіді!

Ай-ай, Пашо і Дашо, це просто різні види інтелектуальних задач! Якщо спробувати умовно та грубо розділити квізи та ЩДК, то в квізі потрібно дати відповідь, яку ти вже знаєш* — впізнати столицю по фото телевежі чи згадати найбільшу річку Південної Америки, чи справді — назвати фільм по відео-уривку. А в ЩДК потрібно більше задіювати логіку.

Наприклад, є таке ЩДК-запитання.

«Хлопчик і птах» — нещодавно випущений фільм 82-річного Хаяо Міядзакі. Один критик назвав цей фільм ідеальною НЕЮ. Назвіть ЇЇ двома словами.

(автор питання: Антон Куперман)

Автор запитання не очікує, що ми читали згадану рецензію, він навпаки — сподівається, що ми не знаємо, що написав критик. Він очікує від нас приблизно такого ходу думок: нам сказали, що Міядзакі вже 82 роки, тобто він старий, тобто можливо це буде його останній фільм, тоді як назвати останній твір двома словами в жіночому роді? У назві картини є птах, може, це теж важливо? Поєднавши ці думки, отримуємо правильну відповідь: лебедина пісня.

У ЩДК є своя термінологія і можуть бути специфічні форми запитань — із замінами, ІКСами-АЛЬФАми, пропущеними словами чи літерами. Коли ви чуєте таке питання вперше, справді потрібне додаткове роз’яснення. Оскільки в ЩДК тільки текстові питання, це створює різноманіття. Якщо ви вирішили пограти ЩДК після квізу, візьміть у команду когось досвідченого — так ви не загубитесь у формі запитань.

Це явне перебільшення! Справді, якщо в ЩДК обмеження кількості людей в команді складає 6, то в квізах може бути 10, але це теж обмеження. ЩДК вийшло зі студентських аудиторій, де ніяких екранів не було, тому питання ви тільки чуєте*, і вони можуть містити підступні ходи, де слово — не просто слово, а будинок «Слово», просто лапки та велика літера не проговорюються. У квізах питання виводяться на екран. А ще в ЩДК потрібно здавати відповідь після кожного запитання окремо, тому у команди є тільки 60 секунд на обдумування. У квізах же зазвичай відповіді здають одразу на весь раунд, тому ведучі повторюють питання двічі, а час, який залишився при відповіді на просте запитання, можна використати на обмірковування складного.

*Все тече, все змінюється. Повномасштабне вторгнення, а до того карантинні обмеження, пов’язані з COVID-19, перенесли основну частину ЩДК в онлайн, де ви бачите запитання на екрані свого девайса. Через квізи у ЩДК проникає більше попкультурних реалій і можна зустріти турніри ЩДК, присвячені, наприклад, конкретному серіалу чи жанру літератури. Водночас у багатьох квізах бувають ЩДК-раунди, а автори можуть додавати логічні підказки в традиційні питання.

Багато ЩДК-шників грає в квізи, а квізисти іноді приходять на ЩДК. Взаємне культурне збагачення двох спільнот — це прекрасно. І їхні відмінності, які роблять досвід гри особливим, — теж прекрасні. У Києві легко потрапити на квіз, бо їх багато, і трохи складніше на ЩДК (підказка — зайдіть в групу «Інтелектуальні ігри в Києві»). А якщо ви належите до студентства, то у вашому виші найімовірніше є свої ЩДК-команди і навіть проводяться турніри. Навіть у деяких школах серед переліку гуртків також є ЩДК.

Звісно, інтелектуальні ігри не обмежуються квізами та ЩДК, існують брейн-ринг, Своя гра, Ерудит-квартет та інші модифікації (хоча зараз їх нечасто проводять), а також квести. Тож якщо вам хочеться напружити звивини чи цікаво провести час з друзями, не шукайте відмовок — шукайте команду!