Нянчити свинку та вигулювати вашу собаку. Як це працює в Києві

Няня для морської свинки, трансфер для собаки та супровід для кицьки — все це можна замовити в Києві. Співзасновниця сервісу для тварин та їхніх власників розповіла Вікенду про те, як на родинну справу вплинули матч Шахтаря, велика війна та злість ринку.

Єгіне та Паша Волошини — подружжя й засновники сервісу з вигулу, перетримки та догляду за домашніми улюбленцями dogchill. У 2015 році Єгіне переїхала з Донецька до Києва, де й познайомилася з майбутнім чоловіком. Вона працювала у менеджменті, він — у комерції, а у 2018 році задумались про спільну справу.

Як знайти свою нішу

Паша аналізував, що є у світі такого, чого немає у нас. І знайшов.

— У США є агрегатори, де реєструються ті, хто хоче вигулювати собак, і ті, чиїм тваринам потрібен вигул. Ми дослідили, що у нас сервісу, який брав би відповідальність, немає. Є лише «Кабанчик» та приватні оголошення.

Вирішили перевірити ідею — замовити вигул свого песика Купера, розповідає Єгіне.

— Я була вагітна, тож Паша вигулював його сам. У той зимовий день на «Олімпійському» проходив матч ліги чемпіонів «Шахтар — Ліон». Приїхав хлопець, вийшов із Купером на вулицю. Ми були починаючими собачниками, і не знали як правильно все має бути, пес гуляв у нашийнику, без шлейки.

Минає 20 хвилин, вигульник телефонує: «Купер вислизнув з нашийника і втік, я не можу його знайти». У мене паніка: пес молодий, енергійний, ще й мисливець. Одягаюся, біжу шукати. На вулиці завірюха, Паша через затори не може виїхати з «Олімпійського», я плачу. Зрештою Паша приїхав з друзями на пошуки, а Купер просто сидів під під’їздом і чекав.

Тоді ми детально продумали кожен крок: ризики, договір, юридичну відповідальність, а головне — амуніцію. Безпекове питання стало одним з найголовніших. Знайшли партнерів: школа Pets&People і Оксана Галан, яка повірила в нас і навчала перших вигульників.

У травні 2019 року офіційно запустилися: створили сайт, завели сторінки у соцмережах, запустили рекламу. Знайшли і навчили першу команду з 10 людей. Робили все своїми силами. Перший клієнт на вигул — чихуахуа Лео на Золотих Воротах. Коли отримали заявку, був такий мандраж!

Про нас заговорили клієнти, почали дізнаватися через кінологів. Згодом запрацювало сарафанне радіо.

Як набувати досвід і рости

Нам спочатку казали: «Ми ж не в Америці, хіба в Україні будуть за таке платити?». Ринок був злим до нас: спеціалісти, які вже надавали подібні послуги, думали, що ми заберемо їх клієнтів. Навіть колеги у пет-галузі спочатку хейтили. Перші пости в соцмережах викликали негативну реакцію, плітки. Але поступово ми набували досвіду, розбирали неприємні випадки з клієнтами та вигульниками, додавали правила. Зараз у нас є ім’я, досвід, репутація. Сьогодні кажемо: «Можемо взяти вашого песика тільки за такої умови й за таким тарифом». Знаємо, де можемо піти назустріч, а де — ні.

Починали з послуг для собак: вигул, погодинна няня та перетримка. Потім додали послугу для котиків. Окремо підготували нове навчання по котикам, розробили регламенти, стандарти, документи — все те саме, що для собак, тільки для котів. Зараз додали послуги для інших тваринок: няню для папуги, ящірки, кролика, морської свинки.

Ще в нас зʼявився трансфер для тваринки, супровід — наприклад, коли потрібно відвезти її до клініки або салону. З’явилася послуга няні на весілля чи іншому заході: коли треба вивести тваринку, відвести її в номер чи будиночок, просто погуляти з нею або побути поруч, щоб вона заспокоїлася. Тобто основа послуги одна, але адаптується до різних ситуацій.

Як будували команду

Першу зустріч команди проводили, коли я була вже на восьмому-дев’ятому місяці вагітності. У школі Pets&People з допомогою спеціалістки з корекції поведінки Оксани Галан показували практичні штуки, відповідали на питання, підписували договори, видавали амуніцію. Підійшла приємна руда дівчина і каже: «Я приєдналася як вигульниця, але бачу, що вам скоро знадобиться допомога, тому дуже б хотіла в команду менеджерів. Розумію, що ви починаєте, і грошей поки немає». На початку у нас дійсно було мало грошей, тоді платили їй дуже мало.

Першу команду менеджерів ми почали набирати у 2020 році, але почався ковід, тож усе зупинилося. У 2021 році знову почали активно рости: була велика, як для нас, команда, ми працювали в офісі, і темп зростання був доволі високий. А на початку повномасштабної війни завмерли на півтора місяця: хтось поїхав, хтось змінив діяльність. Довелося шукати нову команду по роботі з тваринами і менеджерів, щоб це все адмініструвати. Фактично почали з початку, але вже мали довіру ринку, досвід і впевненість, тож швидко відновилися.

Зараз у нас в офісі 18 менеджерів, понад 500 активних вигульників, працюємо у чотирьох містах: Києві, Львові, Одесі та Варшаві.

Як обирають спеціалістів

У першу чергу у людини має бути досвід взаємодії з тваринами, необов’язково надання послуг, а хоча б догляду за песиком. Претенденти заповнюють анкету, а ми переглядаємо соцмережі: чи адекватна людина, як ставиться до тварин. Часто бачимо, що люди волонтерять, допомагають тваринам або виставляють своїх.

Багато питань про цінності: які методи виховання вважає нормальними, як ставиться до аверсивної амуніції. Просимо записати відеозвернення, чому людина хоче до нас приєднатися. Для нас важливе вміння комунікувати, бо ми спілкуємося з клієнтами онлайн, але мають бути базові речі: без жаргону, матів і великої кількості помилок.

Відправляємо матеріали для навчання, контролюємо цей процес. Після навчання проходить атестація, тоді підписуємо договір, видаємо амуніцію, проводимо практичну зустріч з кінологом, вводимо у внутрішні процеси.

Як все відбувається

На перший запит надаємо клієнту всю інформацію: договір, тарифи, ціни тощо. Потім наш спеціаліст підбирає сітера, няню або вигульника: дивиться, хто поруч вільний, чи підходить за досвідом і характером клієнту та тварині. У кожному місті є онлайн-мапа наших супер вигульників, догсітерів і зоонянь.

Презентуємо клієнту виконавця, знайомимо їх. Усе узгоджується, фіксується. У нас багато контролю, описані всі процеси. Здається, послуга одна — вигул, але навколо багато процесів і людей. У нашому бізнесі ризики — життя й здоров’я тварини, тут не має бути бардаку.

Є формат перетримки у догсітера вдома: людина приймає тварину у себе вдома на час, коли власники їдуть у справах. Це може бути не тільки песик чи котик — на перетримку віддають й інших тваринок. При цьому у сітера не має бути власних тварин вдома. Виняток — рибка чи хом’ячок в іншій кімнаті, в клітці.

Буває, сітер їде працювати з тваринками додому до клієнта, якщо тварина стресує через зміну території або клієнту так комфортніше. Багатьом зручніше, щоб сітер приїжджав до них. У таких постійних клієнтів може бути невеличка команда виконавців, які по черзі приїжджають і живуть з песиком. Ми самі є такими клієнтами. Коли ми кудись їдемо й не можемо взяти Купера, додому приїжджають наші сітери. Залишаємо все необхідне, вони живуть у нас і звітують так само, як і для інших клієнтів.

Які виклики ставить сьогодення

Дедалі частіше до нас звертаються родини військових. Серед клінтів є топменеджери та власники бізнесів, які багато працюють, подорожують, їздять у відрядження, ходять на заходи. Вони замовляють вигул, перетримку або няню для тваринки — залежно від ситуації.

Є клієнти, які на два тижні залишають тваринку з батьками, а у нас замовляють допомогу з вигулами. Або люди їдуть до дітей за кордон і залишають котика чи собачку на кілька днів з нянею, щоб не напружувати друзів.

Сьогодні складно щось планувати, тому часті звернення «на наступний тиждень», доводиться у стресовому режимі підбирати виконавців, усе організовувати. А буває поїздки скасовуються: не відпускають чоловіка-військового, змінюються плани. Це відбивається на нашій роботі, але ми гнучкі, розуміємо, в які часи живемо. При скасуванні послуги беремо компенсацію. Клієнтів попереджуємо заздалегідь.

З котами працюємо здебільшого на території власників або беремо їх на перетримку. А песиків вигулюємо: вони на вулиці взаємодіють з іншими тваринами, є багато тригерів і подразників, тому найскладніші ситуації найчастіше виникають саме на вигулах. Є треті особи, власники інших собак, які вигулюють без повідця, не вміють читати мову тіла тварин або безпардонно підводять своїх собак до наших.

Щоб тварини легше переносили розлуку з господарем, влаштовуємо попереднє знайомство. Зараз додатковою відповідальністю стали песики та котики, яких рятують з прифронтових територій і притулків. Багато з них мають травми, шумофобію, реагують на вибухи, бояться і стресують. Треба вчитися розуміти тварин та працювати з такими особливостями.

А ще допомагаємо хвостикам. На початку повномасштабної війни рятували тварин: допомагали перевозити, привозили корм. Після підриву Каховської ГЕС наші люди їздили рятувати тварин, ми збирали гроші на човни та допомогу. Співпрацюємо з притулками, наприклад, надавали сертифікати для людей, які взяли собаку чи котика з притулку.

Інстаграм

Сайт