Київська ілюстраторка Марія Кінович за свої гроші вакцинувала каштан під вікнами квартири, аби захистити його від каштанової молі. Вікенд розпитав її, як проходила процедура, чому в столиці є проблеми з деревами та що з цим робити.
Чому саме цей каштан
— Ми переїхали, і вікна нашої квартири виходили саме на цей каштан. Я давно чула про проблему каштанової молі та те, що вона виснажує дерева. Тому й вирішила запитати арбориста Володимира Ветроградського — раніше ми з ним лікували клен, який хотіли зрізати. Він порадив колег з «Зеленої Клініки», які роблять щеплення від каштанової молі.
За словами Марії, залучати сусідів вона не планувала.
— Не мала сподівань, що людям цікаво, та й вони мене не знають. Тому я просто вирішила зробити це самотужки.
Як проходила процедура
Процес виявився значно швидшим, ніж очікувала дівчина.
— Я зателефонувала, мене попросили вислати фото та обхват стовбура — це впливає на кількість препарату та ціну, домовились зробити це за кілька днів. Думала, буде якась складна довга процедура. Попередила ЖЕД про те, що хочу зробити, думала, їм буде цікаво. Але поки працівниця ЖЕД змогла прийти з наради, то все уже закінчилося. Працівник «Зеленої Клініки» зробив невеликі отвори в основі стовбура та залив препарату спеціальним апаратом. Це все зайняло не більше десяти хвилин.
Процедуру Марія оплатила самостійно й назвала це інвестицією у власний затишок. Вартість становить від 100 євро залежно від товщини стовбура. Повторювати процедуру потрібно двічі з інтервалом у три роки.
Якими були результати
— Було радісно побачити, що наступного літа каштан не став рудим. Різниця колосальна: прямо поруч стоїть ще кілька каштанів, які вже з середини серпня майже голі, а мій ще зелений. Потім почалась магія — каштан почав жовтіти, а не рудіти. Здається, я востаннє таке бачила років десять тому. Невелика частина листя все ж залишилася пошкодженою, але фахівці запевнили, що це хороший результат, оскільки міль може перелітати з сусідніх нещеплених дерев або препарат не всюди дійшов.
Куди зникають дерева
Поширення шкідників пов’язане зі зміною клімату: літо стало спекотним та посушливим, а також поменшало птахів та комах, які їдять моль. Проте, на думку дівчини, головна проблема полягає в підході.
— Наша міська влада не працює систематично та стратегічно. Комунальники кронують дерева замість того, щоб застосовувати сучасніші підходи догляду за ними. Старі дерева зникають, а з ними зникають тінь, шумоізоляція, виділення кисню та прихисток для тварин і птахів. Зараз, наприклад, вирубують парк на Теремках під теплотрасу, хоча незалежні експерти знайшли більш ощадливе рішення, щоб зберегти дерева. Тому якби я була деревом, я б точно не хотіла бути деревом у Києві.
Це може зробити кожен
Марія Кінович переконана, що жителям столиці варто брати ситуацію під власний контроль.
— Нема сенсу чекати, що хтось візьме відповідальність за те, що відбувається біля вашого будинку. Дізнайтеся, хто обслуговує дерева у дворі та познайомтеся з вашим ЖЕД. Також слідкуйте за тим, щоб дерева не обрізали варварськи, контролюйте видалення омели та так званих трухлявих дерев. Ви можете зробити більше, ніж уявляєте, навіть самі, без сусідів.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Гілки та корені. Для чого кияни збирають палки;
Дерева-рятівники чи загарбники? Що посадити в київському дворі;
Сировина, а не мотлох! Чим запастися восени для зимових свят;
Каштани в житті Києва: від монастирів до пісень і солодощів;
